Постанова № 30557298, 08.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2013 р. № 820/2260/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Доценко Н.В.,

представника відповідача - Кириченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення податкового боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 537790,99 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області, Державною податковою інспекцією у Зміївському районі КП «ЗРЕМЗ» 28.12.1993 року взято на облік, як платника податків за №40. КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» має податкову заборгованість перед бюджетом у сумі 537790,99 грн., а саме з прибутку державних підприємств у розмірі 533696,00 грн. та з екологічного податку у розмірі 4094,99 грн., який виник внаслідок подання відповідачем до податкового органу самостійно узгоджену податкову декларацію з екологічного податку від 09.01.2013 року № 9083964788 та самостійно узгодженого розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями від 16.01.2013 року № 9086627126. Наявність заборгованості підтверджена відомостями карток особових рахунків відповідача по ПДВ. Державною податковою інспекцією у Зміївському районі була направлена та вручена відповідачу перша податкова вимога №1/19 від 26.10.2001 року та друга податкова вимога №2/1736 від 24.12.2001 року. Активи платника знаходяться в податковій заставі від 05.04.2011 року № 7. Враховуючи вищевикладене позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами ДПІ у Зміївському районі в повному обсязі з наступних підстав. Станом на 01.07.2012 року весь податковий борг підприємства був списаний згідно Рішення позивача № 10 від 29.11.20212 року. Суми податкового боргу, які зазначені в податкових вимогах № 1/19 від 26.10.2001 року та № 2/173 від 24.12.2001 року з 2005 року набули статусу безнадійного податкового боргу та повинні бути списані на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначені податкові вимоги є відкликаними на підставі п. д) п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 вказаного Закону. На час виставлення податкових вимог податковий борг, що виник у 2013 році в них не міг бути відображений. Також, відповідач посилається на п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України та зазначає, що ДПІ у Зміївському районі не виконано вимогу вказаного пункту та повноважень щодо стягнення грошових коштів з казенного підприємства до бюджету ст. 96 не передбачено. Після повного списання податкового боргу станом на 01.07.2012 року нові податкові вимоги відповідачу не надсилались, у зв'язку із чи позивач просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Пунктом 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області за реєстраційним номером № 14581200000004484. Державною податковою інспекцією у Зміївському районі КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» 28.12.1993 року взято на облік, як платника податків за №40.

З матеріалів справи вбачається, що Казенним підприємством «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» було подано до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби розрахунок №9086627126 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2012 рік, у якому визначена частина прибутку, що підлягає сплаті у розмірі 533696 грн. (а.с.5) та податкову декларацію № 9083964788 з екологічного податку від 09.01.2013 року, якою нараховане податкове зобов'язання у розмірі 4094,99 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами (а.с. 13-17).

Позивач в обґрунтування позовної вимоги про стягнення даної суми податкового боргу посилається на те, що податковим органом здійснені всі заходи щодо погашення цього боргу, а саме на адресу відповідача направлені вимоги від 26.10.2001 року та від 24.12.2001 року, майно відповідача взято у податкову заставу, однак станом на час звернення до суду з цим позовом та на час розгляду справи даний борг відповідачем не сплачено.

Однак, суд таке посилання позивача вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 96.2 ст. 96 Податкового Кодексу України передбачено окремі заходи погашення податкового боргу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств.

Пунктом 96.2 ст. 96 Податкового Кодексу України зазначається, що у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про :

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового Кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство або його майно.

Судом встановлено, що відповідно до акту № 26/19-028 від 29.10.2012 року активи платника знаходяться в податковій заставі. Доказів реалізації заставного майна та доказів звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить відповідач, позивач не надав.

Суд зазначає, що в обґрунтування своєї позиції позивач також посилається на податкові вимоги №1/19 від 26.10.2001 р. та №2/173 від 24.12.2001 р. та на те, що з дати направлення першої податкової вимоги у 2001р. податковий борг не переривався.

Однак, слід зазначити, що відповідно до рішення № 10 від 29.11.2012 року ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби було повністю списано борг Казенному підприємству «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», який виник станом на 01.07.2012р. і залишився несплаченим на 31.20.2012р. (а.с.48), а відповідно до положень п.п.60.1.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. Таким чином, оскільки рішенням № 10 від 29.11.2012 року ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби податковий борг, який утворився станом на 01.07.2012р. було списано, податковий борг відповідача перервався, а тому податкові вимоги №1/19 від 26.10.2001 р. та №2/173 від 24.12.2001 р. відповідно до положень ст.60 Податкового кодексу України є відкликаними і тому вони не стосуються податкового борргу відповідача, який виник по розрахунку №9086627126 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2012 рік, у якому визначена частина прибутку, що підлягає сплаті у розмірі 533696 грн. та податковій декларації № 9083964788 з екологічного податку від 09.01.2013 року, якою нараховане податкове зобов'язання у розмірі 4094,99 грн.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Після повного списання податкового боргу станом на 01.07.2012 року нові податкові вимоги відповідачу не надсилались.

Отже, позивачем до матеріалів справи не надано доказів здійснення всіх встановлених Податковим кодексом України заходів, які дають подають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по розрахунку №9086627126 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2012 рік та податковій декларації № 9083964788 з екологічного податку від 09.01.2013 року. На час виставлення податкових вимог у 2001 р. податковий борг, що виник у 2013 р. в них не міг бути відображений, тому вказані позивачем заходи, що вжиті ДПІ у Зміївському районі для стягнення податкової заборгованості, судом не приймаються.

З огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, то правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач доказів правомірності, законності та обґрунтованості своєї позиції суду не надав, тому за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2013р .