Рішення № 30554867, 03.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/22/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.13 Справа № 908/808/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69096, АДРЕСА_1)

про стягнення суми боргу в розмірі 4400,00грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: Дєрябіна Ю.В., довіреність № 18-64 від 24.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

04.03.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 4400,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/808/13-г з призначенням судового засідання на 03.04.2013 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Позивач в судовому зсіданні підтримав позовні вимоги та обґрунтовує ст. ст. 11, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У судове засідання призначене на 03.04.2013р. представник відповідача не з'явився. На адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання, від відповідача, про відкладення розгляду справи.

Суд залишає клопотання відповідача про відкладення розгляду спору, виходячи з наступного. Відкладення розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по-суті.

Враховуючи обмеженість строку розгляду справи в господарському суді та достатність матеріалів для розгляду справи по суті, суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 02.04.2013р. задоволенню не підлягає.

Крім того відповідач надав суду клопотання про розстрочку виконання судового рішення по справі № 908/808/13-г з помісячною виплатою суми в розмірі 400грн. Суму боргу відповідач визнав повністю.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 03.04.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 р. між РВ ФДМ України по Запорізькій області та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір № 2377 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Запорізький завод феросплавів", за умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 416,13 кв.м. в підвальному поверсі житлового будинку (літ.-5), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у наступному співвідношенні: 70 % від розміру орендної плати за кожний місяць -до Державного бюджету, 30 % розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати здійснюється відповідачем самостійно. Відповідно до п. 5.3 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

01 грудня 2008 р. сторонами по справі укладено договір № 198 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за умовами якого балансоутримувач - позивач по даній справі - зобов'язався забезпечувати надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_2, а відповідач своєчасно оплачувати ці послуги згідно рахунків у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.п. 2.1 договору № 198 відповідач зобов'язався вносити платежі протягом 5-ти банківських днів, що настають з дня отримання від виконавця рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Строк дії договору № 198 узгоджено сторонами пунктом 6.1 на один рік та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Як встановлено, 04.03.2009 р. господарським судом Запорізької області по справі № 28/91/09 прийнято рішення про розірвання договору оренди № 2377 від 04.09.2008 р.

За актом приймання-передачі від 04.03.2009 р. орендар СПД-ФО ОСОБА_2 повернув нерухоме майно балансоутримувачу.

Оскільки предметом оренди за договором № 2377 від 04.09.2008 р. є державне майно, правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору оренди № 2377 від 04.09.2008 р. та договору № 198 від 01.12.2008 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій відповідачу направлялися акти виконаних робіт та рахунки на оплату відповідних послуг.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору своєчасно не здійснював орендні платежі. Гарантійним листом, отриманим позивачем 14.04.2009 р. від СПД-ФО ОСОБА_2, остання зобов'язалась сплатити заборгованість з орендних платежів, яка склалася в сумі 26108,62 грн. 90 коп. відповідно до зазначеного графіку.

Відповідач оплату за графіком в повному обсязі не здійснив, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 9900 грн., що підтверджується матеріалами справи та підтверджено сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін.

Листом № 05/08-1 від 05.08.2011 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією продовжити графік погашення заборгованості 9900 грн.

Відповідачем зобов'язання надані у гарантійному листі не виконувались, у зв'язку з цим позивач повторно направив вимогу за вих. № 33/145 від 23.08.2012 р. про сплату заборгованості.

Згідно представленого позивачем розрахунку, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати орендної плати, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість з орендної плати, яка підлягала перерахуванню на рахунок балансоутримувача, в розмірі 4400 грн. Таким чином, вимоги про стягнення орендної плати суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 4400 грн.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що на момент закінчення розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 4400 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 4400 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Також, враховуючи клопотання відповідача про розстрочення судового рішення, слід зауважити, що відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи

(п. 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду від 12.09.1996 р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" (надалі - Роз'яснення).

Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан також не є доказом наявності виняткових обставин в розумінні ст.121 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що необхідність надання розстрочки виконання судового рішення у даній справі відповідач обумовив скрутним матеріальним становищем в наслідок якого і виникла заборгованість у відповідача перед позивачем, але підтвердження цих обставин суду не надав.

Таким чином, суд залишає без задоволення клопотання як необґрунтоване.

Суд також залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру судового збору, оскільки розмір судового збору встановлено відповідно до Закону України "Про судовий збір" (№02/163-48 від 08.07.2011р.) і зменшення його розміру за рішенням суду не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 4400,00 грн. задовольнити .

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69096, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. основного боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.04.2013 р.