Ухвала суду № 30554638, 09.04.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Міщенко О.А. Квятковського А.С., Іващука В.Я.

З участю прокурора - Іванціва М.Р.

Засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Володимирецького районного суду від 17 січня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянина України, не працює, раніше судимий 5.02.2008 р. Нововолинським міським судом Волинської області за ч.1 ст.185 КК України на один рік з застосуванням ст.75 КК; 26.12.2008 р. цим же судом за ч.2 ст.342 КК , ч.2 ст.345 КК України на 1 рік 2 міс. позбавлення волі; 17.04.2009 року цим же судом за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки позбавлення волі; засуджений

- за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскацією всього належного йому майна.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 29 травня 2012 року, перебуваючи біля річки Буг на відстані біля 10 км. від м. Нововолинськ Волинської області, на пустирі знайшов сироростучу рослину коноплі, яку він, з метою подальшого збуту вирвав, подрібнив та упакував в поліетиленовий кульок, який, в свою чергу, упакував в дитячий памперс. Після цього, 30 травня 2012 року біля 03 годин 45 хвилин в с. Іваничі Володимирецького району Рівненської області, ОСОБА_1, всупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, умисно,

_____________

Справа №11/787/158/2013 Головуючий у І інстанції - Закревський Л.В.

Категорія - ч.2 ст.307 КК України Доповідач - Міщенко О.А.

протиправно, при допомозі фізичної сили рук перекинув через огорожі периметру у внутрішню заборонену зону дільниці №1 Полицької виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№76) пакунок у вигляді дитячого памперсу, всередині якого знаходились подрібнені рослини коноплі, вага упакованого пакету 30 г, з метою подальшої їх передачі засудженим.

В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не врахував, що він щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно допомагав слідству у відтворенні подій злочину. Вказує, що суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує його покарання рецидив злочинів, оскільки жодного разу раніше він не був засуджений за ст.307,308-310,312,314,315,317 КК України. Просить вирок суду скасувати та застосувати до нього більш м'яке покарання.

На вирок суду подавалась апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом про погіршення становища засудженого ОСОБА_1 Листом № 68-808 від 22.03.2013 р. апеляція відкликана, відповідно до вимог ст.355 КПК України.

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи засудженого ОСОБА_1 щодо задоволення його апеляції, прокурора Іванціва М.Р, який вважає, що апеляцію засудженого слід відхилити; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.307 КК України є вірною і в апеляції не оспорюється.

Що стосується покарання, то при його призначенні суд належним чином дотримався вимог ст.65 КК України.

Доводи апеляції засудженого стосовно того, що суд безпідставно застосував до нього ст. 67 КК України, зазначивши рецидив злочинів, не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.34 КК України рецидив злочинів має місце там, де особа має не зняту або непогашену судимість за раніше вчинений умисний злочин, вчиняє новий умисний злочин. Дана стаття не містить застережень, що злочин повинні бути тотожний або однорідний попередньому.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий за умисні злочини і судимість не знята і не погашена в законному порядку ( т.2 а.с.109-116).

За таких обставин, суд вірно зазначив у вироку обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; його вік, стан здоров'я, характеристики за місцем проживання і, враховуючи всі ці обставини у сукупності, визнав за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.69 КК України та призначити покарання нижче нижчої межі, передбаченої законом за вчинення злочину за ч.2 ст.307 КК України.

Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Вирок Володимирецького районного суду від 17 січня 2013 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

С у д д і :

Міщенко О.А. Іващук В.Я. Квятковський А.С.