Рішення № 30554520, 21.03.2013, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 1617/1335/12

провадження по справі № 2/1617/507/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2013 року

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Савинського Г.Б.

при секретарі - Бодик К.М.

з участю сторін :

представника позивача-відповідача

від ПАТ КБ "ПриватБанк"- Кеди Ю.В.

відповідача - позивача - ОСОБА_2

представника вдповідача -позивача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області матеріали цивільної справи за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та судових витрат, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору удаваним правочином, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою прохаючи стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № КЗТ0G115006045 від 04.06.2007 року на суму 27140,17 доларів США, що в еквіваленті на гривню складає 216307,18 грн., та судові витрати в сумі 2748,98 грн.ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору удаваним правочином.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПриватБанк" Кеда Ю.В. позовну заяву підтримав в повному об"ємі, суду пояснив, що між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № КЗТ0G115006045 від 04.06.2007 року, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 47040 дол. США строком до 04.06.2027 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,2 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати. Договір підписано ОСОБА_2 особисто, та досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Використання іноземної валюти як засобу платежу за умов дотримання вимог валютного законодавства не може бути підставою для визнання його недійсним, позивач мав можливість обирати валюту кредитування. Обираючи долар США як валюту кредиту, ОСОБА_2 виходив з невеликого розміру процентної ставки для кредитів в цій валюті по відношенню до інших валют, у тому числі національної валюти України, проте мав усвідомлювати, що низький розмір процентної ставки по відношенню до процентної ставки у національній валюті, пов"язаний із більш високим ризиком для відповідача росту курсу цієї валюти по відношенню до гривні в період кредитування. Взадоволенні вимог зустрічної позовної заяви просив відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" не визнали, вимоги зустічної позовної заяви підтримали, суду пояснили, що позивач за первісним позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" не мав права надавати кредит в іноземній валюті для використання її між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ, вказаний договір є удаваним правочином оскільки насправді був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме-надання кредиту в національній валюті України в розмірі 238492,80 грн. Таким чином, борг перед банком повністю сплачений, вимоги, викладені в первісному позові необгрунтовані, тому в задоволенні просять відмовити, а вимоги зустічного позову задоволити-визнати укладені кредитні договори -удаваним правочином .

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

З змісту позовної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" випливає, що 04.06.2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № КЗТ0G115006045, за яким банк надав кредит у розмірі 47040,00 даларів США на термін до 05.06.2027 року, а відповідач за первісним позовом зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісясний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно договору. У випадку порушення зобов"язань, сплачують відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 47040 дол. США.

Таким чином, як вказує ПАТ КБ "ПриватБанк", станом на 12.08.2012 року ОСОБА_2 має заборгованість -27140,17 доларів США, яка складається з наступного: -22540,74 далари США заборгованість за кредитом, - 2212,58 долари США заборгованість за процентами за користування кредитом, - 614,88 долари США заборгованість по комісії за користування кредитом, - 449,71 долари США пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, а також штрафи відповідно п. 5.4 договору : - 31,37 долар США штраф (фіксована частина), - 1290,90 долари США штраф (процентна складова).

Як вказує ОСОБА_2, між ним та банком було укладено два кредитні договори- договір № КЗТ0G215006045 (кредит на початковий внесок) та договір № КЗТ0G115006045 (основний кредит), за яким отримав споживчий кредит для придбання житла в розмірі 47040,00 долари США на термін до 05.06.2027 року. Іноземна валюта була видана для здійснення правочину з резидентом України, ОСОБА_2 придбав житло вартістю 237552,00 грн. Як вказує боржник, ПАТ КБ "ПриватБанк" не мав права надавати йому, резиденту України, кредит в іноземній валюті для розрахунків цією валютою з іншим резидентом України, так як згідно ст. 3 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року, національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території Україани. Вкааний договір є удаваним правочином, оскільки насправді договір був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: надання кредиту в національній валюті України. ОСОБА_2 вказує, що укладеним договором, порушено його права, бо через коливання курсу долара до національної валюти України в теперішній час він вимушений сплачувати значно більшу суму в гривнях, ніж фактично отримав від банку. 25.11.2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири за 225000 грн. і всі кошти були направлені на погашення кредиту. Фактично з банком був укладений договір про надання кредиту в національній валюті в розмірі 238492,80 грн., сума практично збігається з вартістю купленої квартири, що було еквівалентно 47040 доларів США по комерційному курсу, який складав на 04.06.2008 року 507,00 грн. за 100 доларів США, тому правовідносини з банком повинні бути врегульовані саме таким договором.

У відповідності ст. 530 ч.1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності ст. 1050 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу та за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

У відповідності ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В судовому засіданні встановлено, що договір ОСОБА_2 підписано особисто, підписання свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та погоджуються з ними. Використання іноземної валюти як засобу платежу за умови дотримання вимог валютного законодавства не може бути підставою для визнання його недійсним і укладаючи такий договір, сторона з"ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України, яке не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кридити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті, тобто на підставі банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій банк має право здійснювати кредитні операції як у національній так і у іноземній валютах.

При укладанні кредитного договору ОСОБА_2 мав можливість обирати валюту кредитування.

Таким чином, станом на 12.08.2012 року ОСОБА_2 має заборгованість перед Банком на суму 27140.17 долари США, що в еквіваленті на гривню складає 216307,18 грн. і яка підлягає з нього стягненню в повному об"ємі.

Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

ПАТ КБ "ПриватБанк" понесені судові витрати при зверненні з позовом в сумі 2748,98 грн., які підлягають поверненню на користь банку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" є законними та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.530, 1054, 1048, 1049, 1050, 610, 192 ЦК України, суд -

Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та судових витрат - задовольнити в повному об'ємі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № КЗТОG115006045 від 04.06.2007 року - у розмірі 27140.17 (долар США), що в еквіваленті на гривню складає 216307,18 грн. ( р/р № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 ) та судові витрати в сумі 2748,98 грн. ( р/р № 64993919400001 код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299 ).

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином - відмовити в повному об"ємі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г.Б. Савинський

Згідно: голова суду Г.Б. Савинський

ст.секретар Л.Г. Несмирна