Рішення № 30554092, 09.04.2013, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/290/13-ц

Провадження №2/193/155/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

09 квітня 2013 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Джерелейко О.Є.

при секретарі Палій Л.Г.

особи, які беруть участь у справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа Софіївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні сел.Софіївка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, третя особа: Софіївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду із вказаною позовною заявою та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, на житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю, відповідно висновку про незалежну оцінку від 27 листопада 2012 року, 15000 гривень, що належав померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №92, виданого на підставі рішення виконкому Софіївської районної ради народних депутатів №22/3 від 30 січня 1990 року та зареєстрованого в Жовтоводському міському БТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_4, в реєстрову книгу під №1-183 по реєстру №92 02 лютого 1990 року.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. В подальшому надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач -ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що заперечень по суті позовних вимог не має.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Софіївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, будучи увідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направили, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши в судовому засіданні позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який був головою колгоспного двору, якому на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №92, що видане на підставі рішення виконкому Софіївської районної ради народних депутатів №22/3 від 30 січня 1990 року та зареєстроване в Жовтоводському міському БТІ в реєстрову книгу № 1-183 по реєстру 92 02 лютого 1990 року, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №92 та довідкою ОКП «Софіївське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 10, 45). До ІНФОРМАЦІЯ_2, до дня смерті, разом з спадкодавцем ОСОБА_4 проживала та була членом колгоспного двору його дружина, яка була матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -ОСОБА_3, юридичних своїх прав на спадкове майно не оформила, але володіла та користувалась житловим будинком АДРЕСА_1. Родинні відносини між батьками та ОСОБА_2 підтверджується копією посвідки про народження, де зазначено в графі батьки: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_3 (а.с. 71). Зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 73). Родинні відносини між батьками та ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження, де також зазначено в графі батьки: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_3 (а.с. 77) . Зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2, підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян на шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 78).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як доньки померлої ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя залишила заповіт, яким зробила розпорядження: домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 на належу їй земельну ділянку, площею 8,3099 га., цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та все те, що буде належати їй на день смерті заповіла ОСОБА_2 - 1946 року народження та ОСОБА_1 - 1962 року народження (а.с. 17).

Позивач та відповідач відмовились від прийняття спадщини за вказаним заповітом, а подали заяву про прийняття спадщини за законом , а також відповідач прийняла спадщину за заповітом від 8 вересня 2009 року , відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла їй ощадну книжку.(а.с.68,74).

19 грудня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали в Софіївській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину земельної ділянки кожна (а.с. 33) та ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові внески (а.с.98).

Державним нотаріусом Софіївської державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з невідповідністю правовстановлюючого документу встановленим законодавством України нормам: на правовстановлюючому документі відсутні підпис посадової особи, та печатка органу, що видали правовстановлюючий документ (а.с. 5,90,93).

Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Державним нотаріусом відмовлено спадкоємцям у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 з тих підстав, що правовстановлюючий документ оформлено неналежним чином.

Посилання нотаріуса на те, що правовстановлюючий документ на ім»я ОСОБА_3.(а.с.16) не відповідає вимогам чинного законодавства, суд не приймає до уваги, оскільки дійсно за ОСОБА_3 не було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджує довідка БТІ на а.с.91, але в матеріалах справи наявні докази щодо реєстрації в органах БТІ житлового будинку АДРЕСА_1 за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №92 та довідкою ОКП «Софіївське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 10, 45).

Згідно із п.6 пп.г) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів; г)згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР, яка була виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93, та діяла станом на 02 лютого 1990 року (набуття у власність будинку), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Головою колгоспного двору був ОСОБА_4, а останнім членом колгоспного двору була ОСОБА_3, що підтверджує копія довідки на а.с.14, яка проживала в цьому будинку разом з ОСОБА_4 до дня його смерті, а після його смерті продовжувала проживати в цьому будинку одна до дня своєї смерті, що підтверджує довідка на а.с.35 та копія довідки на а.с.65. Перебування у шлюбі вказаних осіб підтверджується відмітками ЗАГС про реєстрацію шлюбу в свідоцтвах про народження на а.с.6,7 та довідкою на а.с.35. Свідки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили про те, що ОСОБА_3 проживала у спірному будинку разом із ОСОБА_4, а після його смерті продовжувала проживати в цьому ж будинку до дня смерті, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3, окрім позивача та відповідача, відсутні.

Таким чином, житловий будинок належав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві сумісної власності, їх ідеальні частки є рівними по 1/2.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджує копія свідоцтва про смерть, а з 1 липня 1990 року застосовуються загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору, то підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР.

Дружина є спадкоємцем першої черги за законом (ст.529 ЦК УРСР).

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння

спадковим майном.

Спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не відкривалась, що свідчить повідомлення завідуючої Софіївської державної нотаріальної контори (а.с.60).

ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, до складу якої увійшла 1/2 частка житлового будинку, інша частка житлового будинку (1/2) належала ОСОБА_3 , тому після смерті ОСОБА_3 житловий будинок в цілому має право прийняти у спадщину позивач як спадкоємець першої черги за законом, проти чого відповідач не заперечує, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, на житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 15000 гривень, що належав померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок №92, виданого на підставі рішення виконкому Софіївської районної ради народних депутатів №22/3 від 30 січня 1990 року та зареєстрованого в Жовтоводському міському БТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_4 в реєстрову книгу під №1-183 по реєстру №92 02 лютого 1990 року.

3.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. Є. Джерелейко