Постанова № 30553606, 08.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2013 року Справа № 5013/1649/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Єрьоміна К.В.,

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013 року у справі №5013/1649/12

за позовом публічного акціонерного товариства "СУМИХІМПРОМ", м.Суми

до комунального підприємства "Теплоенергетик", м.Кіровоград

про стягнення 5 425 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року публічне акціонерне товариство "СУМИХІМПРОМ" (далі по тексту ПАТ "СУМИХІМПРОМ") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі по тексту КП "Теплоенергетик") на свою користь 5 425 грн. 80 коп. заборгованості та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013 року у справі №5013/1649/12 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено; з КП "Теплоенергетик" на користь ПАТ "СУМИХІМПРОМ" стягнуто 5 425 грн. 80 коп. заборгованості та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013 року у справі №5013/1649/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "СУМИХІМПРОМ" відмовити.

Позивач у надісланому на адресу суду відзиві на апеляційну скаргу проти її вимог заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Сторони на виклик суду не з'явились, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались, про час і місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином (а.с. 97, 98), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 Цивільного процесуального кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Теплоенергетик" звернулось до відкритого акціонерного товариства "СУМИХІМПРОМ" (в подальшому ПАТ "СУМИХІМПРОМ") з листом від 27.10.2010р., що отриманий останнім 28.10.2010 року, з проханням виставити рахунок на оплату 65 т. вапняку негашеного кормового І-го сорту із зазначенням реквізитів замовника: 25002, м.Кіровоград, вул.Енергетиків, 20, ст.Кіровоград, код 411403, гілка ТЕЦ, довідка №331855, код вантажоотримувача 4606.

На підставі вищезазначеної заявки відкритим акціонерним товариством "СУМИХІМПРОМ" виставлений КП "Теплоенергетик" рахунок-фактуру №119 від 28.10.2010 року на оплату 64 т. вапняку негашеного кормового навалом, І-го сорту в сумі 75 238 грн. 80 коп., який оплачений останнім в повному обсязі, що підтверджується довідками позивача (а.с.10, 65) та відповідачем не заперечується.

Згідно квитанції про приймання вантажу №43144097 зі станції Баси Південної залізниці відправником відкритим акціонерним товариством "СУМИХІМПРОМ" у вагоні 60639721 відправлений до одержувача ДП «Теплоенергоцентраль» ТОВ «ВЕТ» на станцію Кіровоград Од, гілка ТЕЦ (код 4606) вапняк негашений вагою 69 т. нетто. З штемпеля станції відправлення вбачається, що вантаж прийнятий до перевезення 05.11.2010 року.

У квитанції зазначено одержувачем товару особу за кодом (4606), що вказаний відповідачем в його листі від 27.10.2010 р. на виставлення рахунку для оплати вагона з вапном, також станція призначення - "Кіровоград Од, гілка ТЕЦ, код 411403". Щодо твердження апелянта стосовно одержання спірного товару іншим суб'єктом господарювання, на зворотній стороні квитанції про приймання вантажу № 43144097 (а.с. 64) міститься запис: "Вантаж є власністю КП "Теплоенергетик".

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ч.3 ст.670 Цивільного кодексу України).

В зв'язку з отриманням відповідачем вапняку негашеного в кількості більшій, ніж ним оплачено, відкритим акціонерним товариством "СУМИХІМПРОМ" виставлений КП "Теплоенергетик" рахунок-фактура №119/1 від 05.11.2010 року на оплату 5 т. вапняку негашеного кормового навалом, І-го сорту в сумі 5 425 грн. 80 коп., оплату якого відповідач не здійснив, що стало причиною виникнення спору.

Позивач звернувся 15.08.2012 р. до відповідача з листом за вих. №21-2012, в якому вимагав оплатити вапно негашене першого гатунку в сумі 5 425,80 грн.(а.с. 14).

Відповідач листом від 22.08.2012 р. за №2010/10 отримання вапна не заперечив, однак зазначив про його неналежну якість, в зв'язку з чим просив відкоригувати суму поставленого вапна до 75 238,80 грн. (а.с. 15).

Станом на 01.08.2012 р. між сторонами складено акт звірки, в якому зазначено про здійснені господарські операції та зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 5 425,80 грн. (а.с. 18).

Оцінивши подані докази в їх сукупності та враховуючи, що спірна заборгованість відповідачем не оплачена (відповідних доказів суду не надано), колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Що стосується посилань апелянта на листи від 15.08.2012 р. та від 28.08.2012 р., в яких позивач визначає суму 5 425 грн. 80 коп, як заборгованість за договором №03/05-10/10 від 28.10.2010 р., то як слідує з тексту листа від 14.09.2012 р. (а.с. 17), проект договору надсилався у двох екземплярах для підписання відповідачеві. В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами зазначеного договору, тому твердження відповідача щодо врегулювання спірної суми іншими підставами колегія суддів вважає такими, що не доведені належними доказами.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; оскаржене рішення ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенергетик" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013 року у справі №5013/1649/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 08.04.2013р.)