Постанова № 30551258, 08.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року № 810/690/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція у Київській області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати: штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 360001,00 грн.; податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27300,87 грн.; збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн. Загалом - 387471,87 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2013, на підставі статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито скорочене провадження у справі.

28 лютого 2013 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача на адміністративний позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 адміністративну справу призначено до судового розгляду на підставі частини четвертої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 360001,00 грн., податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27300,87 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн. Позивачем зауважено, що податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Представник позивача у судове засідання 08.04.2013 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що позивачем без законних на те підстав визначено суму боргу. Як вказує відповідач, заборгованість у розмірі 387471,87 грн. виникла внаслідок проведеної перевірки податковим органом. На думку позивача, донарахування сум грошового зобов'язання здійснено відповідачем неправомірно. Тому відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості є безпідставними.

Відповідач, своєчасно та належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення розгляду справи, у судове засідання 08.04.2013 не з'явився, причини неявки суду не відомі. Письмових заяв чи клопотань про розгляд справи без участі відповідача або письмової заяви про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 11.10.2010 та перебуває на податковому обліку у Сквирській міжрайонній державній податковій інспекції у Київській області.

Податковий борг виник у таких сумах і з таких підстав:

1,00 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007271701;

10000,00 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007281701;

350000,00 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007291701;

27478,13 грн. - заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007301701;

170,00 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007311701;

170,00 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0007321701.

Оскільки суму заборгованості відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із даним позовом про його стягнення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як свідчать матеріали справи, посадовими особами Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області було проведено позапланову документальну перевірку відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.10.2010 по 31.12.2011, про що складено акт від 19.10.2012 № 651/1701/НОМЕР_7 (надалі - Акт перевірки), який отримано відповідачем 19.10.2011, що підтверджується його підписом на копії акту перевірки, наявного у матеріалах справи (а.с.40).

Законність проведення перевірки відповідачем не оскаржувалась.

У ході проведення перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем приписів пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 7.2 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища» та пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу.

На підставі висновків Акту перевірки, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2012, а саме: № 0007271701, на підставі якого відповідачеві донараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.; № 0007281701, на підставі якого відповідачеві донараховано штрафні санкції у розмірі 10000,00 грн.; № 0007291701, на підставі якого відповідачеві донараховано штрафні санкції у розмірі 350000,00 грн.; № 0007301701, на підставі якого відповідачеві донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 27478,13 грн.; № 0007311701, на підставі якого відповідачеві донараховано штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.; № 0007321701, на підставі якого відповідачеві донараховано штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн.

Як то встановлено судом, відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості, проте він не погоджується із підставами її виникнення, оскільки не є обізнаним з процедурою адміністративного оскарженням. З цього приводу суд зазначає наступне.

Одним із основних прав платників податків, закріплених у статті 17 Податкового кодексу України, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), а також надані контролюючими органами роз'яснення.

Оскарженням рішень контролюючих органів є оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку (підпункт 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно приписів підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Також, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому, порядок оскарження рішень контролюючих органів в судовому порядку визначений процесуальним законом, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік способів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, а саме - адміністративний та судовий.

Адміністративний спосіб оскарження рішення контролюючого органу полягає у поданні скарги про перегляд такого рішення до контролюючого органу вищого рівня, а судовий - у зверненні до суду.

При цьому, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Тобто, з цього дня настає обов'язок платника податків сплатити відповідну суму грошового зобов'язання у порядку визначеному Податковим кодексом України.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, вказані податкові повідомлення - рішення відповідачем отримано, проте своїм правом на оскарження рішень позивача щодо донарахування сум грошових зобов'язань у встановленому законодавством порядку, відповідач не скористався.

Так, станом на час розгляду судової справи та винесення рішення, суду не надано жодних доказів оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 31.10.2012, на яких ґрунтуються вимоги позивача щодо стягнення заборгованості, а отже, податкове зобов'язання відповідача у розмірі 387471,87 грн. є узгодженим.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з наявністю заборгованості, позивачем було направлено відповідачеві податкову вимогу від 16.11.2012 за № 199 на суму 388979,98 грн., яка отримана відповідачем 24.11.2012, що підтверджується підписом відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи (а.с.17).

Доказів оскарження вищевказаної позовної вимоги відповідачем суду не надано.

Як то вбачається з матеріалів справи та облікових карток відповідача (а.с.18-24), з урахуванням часткової сплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 347,26 грн., за відповідачем рахується податковий борг зі сплати: штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 360001,00 грн.; податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27300,87 грн.; збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу до бюджету у розмірі 387471,87 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаного боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеного боргу на день винесення рішення не надано; доказів оскарження у встановленому законом порядку вказаних повідомлень-рішень та вимоги, а також доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем також суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7) на розрахунковий рахунок № 31118104700538, банк одержувач УДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 37870099, заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 360001,00 грн.; на розрахунковий рахунок № 33212801700553, банк одержувач УДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 37870099, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27300,87 грн.; на розрахунковий рахунок № 33116330700539, банк одержувач УДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 37870099, заборгованість зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн. Загалом - 387471 (триста вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 87 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.