Постанова № 30551250, 26.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 березня 2013 року 11 год. 05 хв. Справа № 808/196/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Недашківської К.М., суддів Авдєєва М.П. та Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю представника позивача - Морозової В.В. (довіреність від 21 грудня 2012 року), представника відповідача - Фролова М.П. (довіреність від 21 грудня 2012 року №100/22640/НК), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

11 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» (далі іменується - позивач) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 20.08.2012 №559-ЦА-КП-Е.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення контролюючого органу суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки таким рішенням, за відсутності визначених законом підстав, до позивача застосовано санкції. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про вчинення ним правопорушення на ринку цінних паперів.

Ухвалою судді від 04.02.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.03.2013 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях на адміністративний позов, правову позицію щодо предмета спору та просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.03.2013.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - директором департаменту контрольно-правової роботи, у відношенні Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 27.07.2012 (а.с. 55).

В подальшому фахівцями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено Акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 03.08.2012 №112-ЦА-КП-Е (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 56), яким встановлено порушення позивачем приписів статті 47 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI (далі іменується - Закон України №514-VI).

Постановою про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 09.08.2012 призначено розгляд справи на 20.08.2012 в присутності керівника підприємства (а.с. 57).

За результатами розгляду справи, уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 20.08.2012 №559-ЦА-КП-Е (а.с. 60), якою до позивача застосовано санкцію у вигляді попередження.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки та винесеним контролюючим органом рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 03.08.2012 №112-ЦА-КП-Е, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що причиною виникнення спірної ситуації слугувала вимога акціонера - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», про скликання позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» від 11.06.2012 №11/06 (а.с. 23, зворотній бік), за результатами розгляду якої акціонеру відмовлено в проведенні позачергових загальних зборів акціонерів. Дане рішення було прийняте на засіданні наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Перетворювач» та оформлене протоколом від 23.06.2012 №11 (а.с. 21).

Вважаючи таке рішення протиправним, акціонер звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зі скаргою на дії позивача, внаслідок чого відповідачем винесено спірне рішення від 20.08.2012.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що акціонер - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», є власником 23,9% статутного капіталу ПАТ «Перетворювач» та відповідно до приписів статті 47 Закону України №514-VI має право на звернення до позивача з вимогою про скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, а вимога акціонера про скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства від 11.06.2012 №11/06 містить всі дані, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України №514-VI.

Крім того, відповідач в Акті перевірки зазначив, що факт відмови акціонеру в задоволенні вимоги про скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства свідчить про те, що рішення наглядової ради №11 прийняте з порушенням ст. 47 Закону України №514-VI. Аналогічне твердження контролюючого органу міститься і в постанові від 20.08.2012 №559-ЦА-КП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що санкції були застосовані до позивача на підставі п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі іменується - Закон України №448/96-ВР).

За приписами п. 5 ст. 8 Закон України №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Зі змісту всіх винесених контролюючим органом рішень та документів в рамках справи про правопорушення на ринку цінних паперів вбачається, що єдиною підставою для застосування до позивача санкцій було твердження відповідача про неправомірність рішення наглядової ради №11, прийняте з порушенням норм статті 47 Закону України №514-VI.

При з'ясуванні причин та підстав винесення спірного рішення, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що санкція у вигляді попередження була застосована до позивача за порушення ним законодавства про цінні папери - статті 47 Закону України №514-VI.

Проте, суд не погоджується з такими доводами та висновками контролюючого органу, оскільки останній не наділений повноваженнями надавати правову оцінку рішенням відповідних органів товариства, зокрема, наглядової ради, а застосована ним санкція ніяким чином не стосується наявності чи відсутності факту порушення позивачем приписів статті 47 Закону України №514-VI.

Так, державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

За приписами ст. 3 Закону України №448/96-ВР, Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

За приписами ст. 7 Закону України №448/96-ВР, основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку, є Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-IV (далі іменується - Закон України №3480-IV).

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів у визначений проспектом емісії цінних паперів спосіб.

Обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 №710/97-ВР, депозитарний облік - облік цінних паперів на рахунках власників цінних паперів у зберігачів або облік на рахунках у цінних паперах, який здійснює депозитарій для зберігачів та емітентів.

З наведених вище норм випливає, що застосовування до товариства санкцій в порядку статті 8 Закону України №448/96-ВР можливе виключно за порушення норм та правил функціонування ринку цінних паперів - порушення норм та правил розміщення, обігу та обліку цінних паперів і їх похідних.

Суд зазначає, що у спірній ситуації факт правопорушення на ринку цінних паперів не мав місця, а контролюючий орган перевищив надані йому повноваження та фактично надав правову оцінку рішенню наглядової ради.

Відповідно до ст. 51 Закону України №514-VI, Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Приймаючи спірне рішення №11 наглядова рада, як один з органів управління товариства, діяв від імені такого товариства, а відтак його рішення може бути оскаржено акціонерами, які вважають, що їх права та інтереси порушені, до суду.

Суд зазначає, що спірна ситуація, які утворилась між акціонером та наглядовою радою, виникли в правовому полі корпоративних відносин, а відтак прийняте наглядовою радою рішення може бути оскаржене до суду.

Судом встановлено, що акціонер, якому рішенням наглядової ради було відмовлено у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів товариства, не звертався до суду з приводу визнання такого рішення протиправним, а отже рішення наглядової ради є законним.

Судовий порядок оскарження акту органу юридичної особи відповідає загальним засадам реалізації та захисту цивільних прав, оскільки тільки суд на підставі повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, встановивши наявність формальних підстав для визнання рішень органу товариства недійсними (незаконними), може залишити в силі таке рішення.

Визначення ж Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в спірному рішенні про невідповідність рішення наглядової ради приписам ст. 47 Закону України №514-VI, є перебиранням на себе функцій та повноважень судового органу.

Стосовно посилання у оскаржуваній постанові на пункт 5 статті 8 Закону України №448/96-ВР суд зазначає, що дана стаття не являється спеціальною нормою в розумінні наявності всіх її складових: гіпотези, диспозиції і санкції; вона лише визначає право Комісії у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Натомість види, форми та способи притягнення до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів передбачені статтею 11 Закону України №448/96-ВР.

Відповідно до п. 4 Рішення Національної комісія з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 16.10.2012 №1470 (далі іменується - Правила №1470), завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

За приписами п. 1 розділу XIV Правил №1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Судом встановлено, що одночасно зі спірною постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем не виносилась будь-якого розпорядження про усунення такого правопорушення, що спростовує твердження контролюючого органу про наявність факту порушення прав акціонера товариства на ринку цінних паперів. При чому, суд зазначає, що таке розпорядження в даному випадку було неможливо винести, оскільки зобов'язати наглядову раду акціонерного товариства прийняти рішення про задоволення вимоги акціонера скликання позачергових загальних зборів акціонерів, а рівно й будь-якого іншого рішення, є втручанням у господарську діяльність акціонерного товариства.

За приписами ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано доказів та посилань позивача та не доведено правомірність винесеного спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 серпня 2012 року №559-ЦА-КП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді попередження.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» суму сплаченого судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 (сорок одна) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.М.Недашківська

Суддя М.П.Авдєєв

Суддя Л.О.Нестеренко