Рішення № 30551170, 04.04.2013, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 2319/1499/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Вітер Л.А., при секретарі Лещенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Христинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача СТ «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданих внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача СТ «Іллічівське» просив стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 на його користь 23628 (двадцять три тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 25 копійок у відшкодування матеріальної шкоди; 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди та вартість проведених експертних досліджень у сумі 490 грн. 00 коп.

Посилаючись на те, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2012 у справі №2318/3583/2012 3/2318/857/2012, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 350 грн. Згідно звіту №048/06 від 11.06.2012 року про оцінку транспортного засобу, складеного експертом-оцінювачем приватним підприємцем ОСОБА_3, визначено матеріальний збиток завданий йому, як власнику автомобіля ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП за участі відповідача, який на дату оцінки склав 11643,86 грн.

Послуги зі складання звіту про оцінку належного йому автомобіля та вартості його ремонтних робіт, суб'єктом оцінювання - експертом ОСОБА_3 визначено у загальній сумі 490,00 грн.

Разом з цим, фактичні його витрати з ремонту автомобіля склали 31246,80 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №С56 від 18.07.2012, складеного між ним та ФОП ОСОБА_4

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СТ Іллічівське» за відповідним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно наданої йому відповіді ПрАТ «СТ Іллічівське» від 15.08.2012 №129776, розмір належного йому страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 510 грн. внаслідок скоєного відповідачем ДТП, склав 8128,55 грн.

Таким чином враховуючи отриману ним страхову виплату, загальна сума залишку матеріальних збитків завданих йому відповідачем за наслідками скоєного ним ДТП, що мала місце 01.06.2012 становить 23628,25 грн. (31246,80-8128,55+510 = 23628,25).

Внаслідок пошкодження його автомобіля також заподіяно моральну шкоду.

У зв'язку із скоєнням за участю відповідача ДТП, у нього погіршилось самопочуття, як наслідок 02.06.2012 потрапив до лікарні, так як в результаті ДТП, у нього скоївся струс головного мозку.

Крім того, на тривалий час після ДТП йому та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, йому довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись.

Більше того, відповідачем моральних страждань завдано не тільки йому а й іншим членам його сім'ї, зокрема дочці та зятю, які в момент скоєння ДТП перебували у керованому ним автомобілі.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні розмір позовних вимог зменшив і прохав стягнути з відповідача 510 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, а саме, суму франшизи, яка була вирахувана із суми страхового відшкодування, а також 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов визнав частково і прохав задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, а у відшкодуванні моральної шкоди відмовити, посилаючись на те, що позивач не надав доказів завданої йому моральної шкоди.

Представник третьої особи ПрАТ «СТ Іллічівське» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заперечення, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, на підставі слідуючого.

Судом встановлено, що 01.06.2012, позивач разом зі свою дочкою ОСОБА_7 та зятем ОСОБА_8 їхавши належним позивачу на праві приватної власності автомобілем, а близько 12 години 10 хвилин в с. Орадівка Христинівського району Черкаської області на 530+870 м автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ - 2108 д.н.з. НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки та безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого допустив зіткнення з керованим позивачем автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався попереду. В результаті даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно з постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2012 року дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, якого визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП

У відповідності до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з подальшими змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, в сенсі наведених норм відповідач ОСОБА_2, як володілець джерела підвищеної небезпеки, має нести зобов'язання за деліктними відносинами, що виникли, зокрема, по відшкодуванню позивачеві шкоди, спричиненої ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СТ Іллічівське» за відповідним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з цим полісом страховиком ПрАТ «СТ Іллічівське» було проведено авто товарознавче дослідження транспортного засобу позивача.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження транспортного засобу ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_1, проведеного за замовленням страховика ПрАТ «СТ Іллічівське» суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 та вчиненого у присутності позивача та представника страхової компанії загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля ВАЗ 2108, д.н. НОМЕР_1, становить 10 366,26 грн. гривень.

На виконання ст.ст. 22-24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачу ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля, страховиком - ПрАТ «СТ Іллічівське» було сплачено суму страхового відшкодування шкоди спричиненої транспортному засобу у сумі 8 128,55 грн. (за винятком франшизи в сумі 510 гривень та податку на додану вартість в сумі 1 727, 71 грн. оскільки на час виплати страхового відшкодування позивач не надав доказів проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, не надав доказів сплати даного податку державі у вигляді оплати запасних частин, які були пошкоджені та підлягають заміні та проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу).

Згідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір спричиненої позивачу матеріальної шкоди за вирахуванням франшизи та податку на додану вартість складає 8 128,55 грн., які й були перераховані позивачу страховиком ПрАТ «СТ Іллічівське», а оскільки франшиза (частина збитків, яка не підлягає відшкодуванню відповідачем) у розмірі 510 гривень не була сплачена позивачу, тому суд вважає, що дані збитки необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна; відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана із розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обговорюючи питання про компенсацію моральної шкоди, заявленої позивачем в розмірі 10000 гривень, суд вважає що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач вказує не те, що у зв'язку із скоєнням за участю відповідача ДТП, у нього погіршилось самопочуття, він потрапив до лікарні, так як в результаті ДТП, у нього скоївся струс головного мозку. Крім того, на тривалий час після ДТП йому та його близьким довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, мені довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись.

Проте позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили заподіяну йому моральну шкоду в повному обсязі, а саме в частині, що стосується посилань позивача на погіршення стану здоров'я і струсу головного мозку, то належними і достовірними доказами це не доведено, поскільки за постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2012 року не вказано даних про отримані потерпілим тілесних ушкоджень. Виписка із амбулаторної картки про відвідування лікарів з 02.06.2012 року, яку надав позивач суду не може слугувати доказами того, що саме ці тілесні ушкодження він отримав під час ДТП. Позивач не надав суду висновку судово-медичної експертизи, а його представник в судовому засіданні про призначення такої експертизи не прохав.

А також позивач не вказав з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір цієї шкоди.

Тому суд, вважаючи частково доведеним факт спричинення моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1, знаходить переконливими його доводи щодо незадовільного психологічного стану, душевних страждань і переживань за пошкоджений (знищений фактично) автомобіль, змушену зміну звичного укладу життя через пошкодження власного транспортного засобу, що було спричинено протиправною поведінкою водія ОСОБА_2

Суд в даному випадку враховує тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, суб'єктивну оцінку самим потерпілим його порушених благ, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне відшкодувати потерпілому моральну шкоду у розмірі 1000 гривень шляхом стягнення її з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 14, 27, 57-59, 60-61, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача СТ «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданих внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_3, - 510 (п`ятсот десять) гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_3, - 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп. на користь держави (УДК в Христинівському районі Черкаської області, № доходного рахунку 31210206700453, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22809127, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, код бюджетної класифікації 22030001).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.

Суддя Л. А. Вітер