Рішення № 30550774, 27.03.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 231/484/13-ц

Провадження № 2/231/131/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Бузанова П.М.

при секретарі: Широковій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Арендне підприємство «шахта Жданівська» про спонукання проведення розрахунку, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» про про спонукання проведення розрахунку, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди.

В обгрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

Так, він працював у відповідача начальником дільниці підземним з повним робочим днем в шахті. На підставі наказу № 806/к від 03.08.2012 року, він звільнився з підприємства за особистим бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України з виплатою одночасної допомоги в розмірі 3-х середньомісячних заробітків.

До теперішнього часу відповідач не провів з ним розрахунок ні по виплаті йому вихідної допомоги в розмірі 3- х середньомісячних заробітків, ні по виплаті компенсації за невикористану відпустку.

Тому просив суд стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу в розмірі 3-х середньомісячних заробітків в сумі 35387,72 грн., компенсацію за невитрачену відпустку в сумі 48544,20 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунків по день фактичного розрахунку з розрахунку 575,41 грн. в день починаючи з 04.08.2012 року., та моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, уточнив їх, та просив стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 3-х середньомісячних заробітків в сумі 35387,73 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 67616,64 грн., за 129 календарних днів, середній заробіток за весь час затримки розрахунків по день фактичного розрахунку з розрахунку 575,41 грн. в день починаючи з 04.08.2012 року, за -5 місяців 37 днів в сумі 92065,63 грн., та моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_2 позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на вищевказані обставини, та з урахуванням розміру середньоденного - 575,41 грн., та середньомісячного 11795,91 грн., заробітку позивача, та розрахунку заборгованості за невикористану щорічну відпустку у відповідності з вимогами постанови Кабміну України № 100 від 08.02.1995 року, порядок та розмір яких сторонами не оспорюється.

Представник відповідача ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши що розрахунок при звільненні не проведений в повному обсязі так як має місце спор про розмір належних до виплати позивачу сум.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Відповідно трудової книги ( а.с. ) позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в якості начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті з 01.09.2011 року по 27.07.2012 року. З 27.07.2012 року в якості грузчика технологічного комплексу.

Відповідно наказу № 806/к від 03.08.2012 року ( а.с. ) ОСОБА_1 звільнений з підприємства за особистим бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України з виплатою одночасної допомоги в розмірі 3-х середньомісячних заробітків.

Судом встановлено, що після звільнення позивача ОСОБА_1 з ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» одноразова допомога відповідачем не виплачена в порушення порядку та умов виплати одноразової допомоги працівникам які звільняються з підприємств вугільної промисловості регламентовані «Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України, НАК «Вугіль України», іншими власниками (об'єднаними власниками), які діють в вугільної галузі, та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості» від 03.07.2001 року, зі змінами та доповненнями.

Згідно ст.2 ЗУ «Про колективні договори і угоди» угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях, на двохсторонній основі. Позивач для стягнення одноразової допомоги мотивується п.12.15 Галузевої угоди укладеної між Міністерством вугільної промисловості та Всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України, де вказано, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства( незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше для чоловіків, при стажі роботи на Підприємствах галузі понад 20 років, в розмірі 3-х середньомісячних заробітків.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не проведена виплата одноразової допомоги при звільненні з роботи у зв'язку з переходом на пенсію, при першому його звільненні, суд вважає за необхідне, стягнути дану допомогу на користь позивача з ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат, з урахуванням середньомісячної заробітної плати відповідно до постанови Кабміну України № 100 від 08.02.1995 року, а саме 35387,73 грн., з розрахунку (червень 20 робочих днів- 6655,61 грн. +липень 21 робочий день - 16936,17 грн. ) /41=575,41*20,5*3).

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про відпустки» щорічна та додаткова відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві, а раніше на підставах, передбачених ст. 10 ЗУ «Про відпустки».

Стаття 24 ЗУ «Про відпустки» передбачає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Як вбачається з довідки відповідача невикористана щорічна відпустка позивача складає 129 календарних днів, а розрахований у відповідності з вимогами постанови Кабміну України № 100 від 08.02.1995 року розмір компенсації за невикористану відпустку складає 67616,64 грн., який не виплачений позивачу відповідачем, та розмір якого сторонами не оспорюється.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Посилання відповідача на вимоги ч. 2 ст. 117 КЗпПУ є безпідставним, та не ґрунтується на законі, так як ніяких доказів наявності спору про розмір належних для виплати сум заробітної плати позивачу на вимогу суду не надав.

Виходячи з наведеного, підприємство повинно сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Виходячи з періоду затримки розрахунку, враховуючи розмір заборгованості позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню у сумі - 92065,63 грн., відповідно розрахунку: 18 робочих днів березня 2012 року + 19 робочих днів серпня 2012 року х 575,41 грн. ( середньодневний заробіток) + 6 місяців х на середньомісячний заробіток 11795,91 грн. = 92065,63 грн., починаючи з 04.08.2012 року, яку і слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1

Згідно ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань та порушення життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами до неї, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до вимог п. 9 вищеназваної постанови Пленуму ВСУ України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних, душевних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема враховується стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих и виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Порушення прав на своєчасний розрахунок при звільненні, на протязі тривалого часу призвели до втрати позивачем нормальних життєвих зв'язків і потребували від нього додаткових зусиль для організації його життя, так як замість спокійного життя він вимушений звертатися до юристів, витрачати особистий час та сплачувати додаткові розходи, для того, щоб примусово понудити керівництво підприємства не порушувати його права. Внаслідок чого він змушений шукати нову роботу, щоб утримувати себе та свою сім'ю. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, але при цьому заявлені позивачем розмір моральної шкоди на думку суду значно завищений. Тому в частині стягнення моральної шкоди позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 116, 117, ч. 1 ст. 153, ст. 173, ст. 237-1 КЗпП України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 23, ч. 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, ст.2 ЗУ «Про колективні договори і угоди», ст. 10, 24 ЗУ «Про відпустки», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Арендне підприємство «шахта Жданівська» про спонукання проведення розрахунку, стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 одночасну допомогу в розмірі 35387,73 грн. ( тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят сім гривень, 73 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 67616,64 грн. ( шістдесят сім тисяч шістсот шістнадцять грн.. 64 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення суду в сумі 92065,63 ( дев'яносто дві тисячі шістдесят п'ять гривень 63 копійки)

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. ( п'ятсот гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 1950,70 грн. (тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 7О копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ: 37980638, МФО: 834016, банк отримувач: Кіровське УК ( м. Жданівка) Назва ККД- Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050).

Стягнуті суми вказані без стягнення обов'язкових платежів.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ждапівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жданівського міського

суду Донецької області П.М. Бузанов