Ухвала суду № 30550465, 28.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. Справа № 7802/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Мікула О.І., Затолочного В.С.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» до Кам`янець-Подільської обласної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2006 року закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Авіс» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Кам`янець-Подільської ОДПІ №0000842341/0 від 29.03.2006 року та №0000842341/1 від 26.05.2006 року, якими позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Також, позивач по справі просив визнати дії посадових осіб Кам`янець-Подільської ОДПІ, щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та щодо не прийняття уточнюючих розрахунків по податку на додану вартість поданих ЗАТ «Агрофірмою «Авіс» від 20.03.2006 року за січень 2006 року - протиправними та вважати поданий уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за 2006 рік таким що прийнятий Кам`янець-Подільською ОДПІ.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що за результатами позапланової документальної перевірки з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за період з 31.12.2005 року по 31.01.2006 року, відповідачем по справі було складено акт перевірки № 1869 234 21332083 від 22.03.2006 року, в якому зроблено висновок, що податок на додану вартість в сумі 146447,0 грн. сплачений за виконані будівельні роботи по ремонту пташників для утримання курей-несучок має бути включений до податкового кредиту спеціальної декларації та виключений з податкового кредиту загальної декларації за січень 2006 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт по справі ЗАТ «Агрофірма «Авіс» подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги позивач по справі вважає, що судом першої інстанції було винесено постанову з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Свої апеляційні вимоги позивач по справі мотивував тим, що суд першої інстанції не дослідив те, що роботи по реконструкції пташників оплачувались за кредитні кошти, а не за власні кошти, отримані від господарської діяльності, у зв'язку з чим не було у повній мірі застосовано норми матеріального права.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за висновком Кам`янець-Подільської ОДПІ, - ЗАТ «Агрофірмою «Авіс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року на суму 146447,00 грн., оскільки вказана сума сплачена позивачем по справі при отриманні послуг по виконанню ремонтно-будівельних робіт по ремонту пташників має бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації та виключена з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. У зв'язку з чим, позивачем було порушено п.п.7.7.2 «а», п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, п. 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», п.15 Постанови Кабінету міністрів України «Про порядок нарахування, виплат та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо у живій вазі», п.п.11.21, п.п.11.29 п.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається із матеріалів справи, у січні 2005 року, за заявою позивача, Кам`янець-Подільська ОДПІ на 2006 рік перереєструвала ЗАТ «Агрофірму «Авіс» платником фіксованого сільськогосподарського податку. Так, за даними звітів про стан тваринництва за 2005, 2006 рр. випливає, що за період з 31.12.2005 року по 31.01.2006 року позивач по справі займався утриманням курей-несучок з метою здійснення операцій з продажу яєць курячих. За даними статистичної звітності №50/СГ «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» дохід від реалізації продукції птахівництва - яйце куряче за 2005 рік складає 2671,3 тис. грн. (84,8% від загального обсягу доходів), за 2006 рік - 5475,1 тис. грн.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ЗАТ «Агрофірма «Авіс» є сільськогосподарським товаровиробником та займається утриманням курей несучок, в якого дохід від реалізації продукції птахівництва становить більше 50% від загального обсягу доходів, тому такий платник податків повинен перебувати на спеціальному режимі оподаткування. У зв'язку з цим, платник податків зобов'язаний подавати до податкового органу загальну та спеціальну податкову декларацію з податку на додану вартість з відміткою операцій, що стосуються спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника. Однак, позивач по справі подав до Кам`янець-Подільської обласної державної податкової інспекції спеціальну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005 року з відміткою операцій, що стосуються сільськогосподарського переробного підприємства, спеціальний режим якого встановлений пп.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005 року, включивши в рядок 17 «виникнення податкового кредиту» в сумі 146448,00 грн. Таким чином Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Авіс» подало спеціальну декларацію як сільськогосподарське переробне підприємство, яке має власні переробні потужності, займається переробленням м'яса та м'ясопродуктів, реалізацією молока та молочної продукції, в наслідок чого порушуються вимоги наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання».

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується повністю, зазначивши наступне.

У пункті 11.21 статті 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» зупинено до 1 січня 2006 року дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року в частині сплати до бюджету податку на додану вартість за операціями з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, сплачена сума податку на додану вартість позивачем по справі, за реконструкцію пташників, що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції повинна відображатись як податковий кредит в спеціальній декларації з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобовязань наступних звітних періодів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач невірно відніс суми податкового кредиту до загальної декларації з податку на додану вартість, так як формування податкового кредиту по придбаних основних фондах здійснюється відповідно до тієї діяльності, по якій використовуються такі фонди, що призвело до безпідставного заявлення до відшкодування сум податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що так як проведено ремонт пташників для утримання курей-несучок, які використовуються у господарській діяльності, а відображення сплачених сум податку на додану вартість за видами декларацій (загальна чи спеціальна) залежить від призначення та безпосереднього використання придбаних матеріально-технічних ресурсів, тому такі операції повинні відображатися у спеціальній (скороченій) декларації з податку на додану вартість.

Що стосується посилання позивача на подання ним уточнюючих розрахунків щодо коригування суми податку на додану вартість, то колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як вбачається із матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Авіс» подало уточнюючі декларації у березні 2006 року, тобто під час проведення перевірки Кам`янець-Подільською ОДПІ, що суперечить вимогам чинного законодавства. У зв'язку із цим колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача по справі на порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по податку на додану вартість за січень 2006 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вірно прийшов до висновку, що прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення Кам`янець-Подільської обласної державної податкової інспекції відповідають нормам вищезгаданого законодавства України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2-а-5505/09/2270/10 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя О.І. Мікула

Суддя В.С. Затолочний