Постанова № 30550099, 03.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/2523/13-а

03 квітня 2013 року 15год. 26хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Макаренко О.М.

відповідача: представник Савенко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтехсоюз" до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівтехсоюз» звернулося до суду з адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби. З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.40 том 1) позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 № 0000132302 повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Оріхівтехсоюз", під час якої виявлено завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 88014,00 грн., внаслідок формування податкового кредиту у червні 2011 року за рахунок сум ПДВ по господарських операціях з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія".

Позивач з такими висновками органу державної податкової служби не згоден, вважає, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних. Представник позивача вказав, що господарські операції по придбанню товарів у контрагента ПП "Фізико-технічна лабораторія" фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними. На думку представника позивача, твердження відповідача про безтоварність таких операцій базуються на витягах із зустрічних перевірок наведеного підприємства, в яких відображені відомості, що не відповідають фактичним даним. Зокрема, на момент здійснення спірних операцій позивач володів відомостями щодо контрагента, які відповідають інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень зазначив, що під час позапланової перевірки позивача було виявлено порушення товариством п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. Представник відповідача зазначив про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні товарів по взаємовідносинах позивача з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія". Вказав, що перевіркою такого підприємства було встановлено неможливість останнього здійснювати господарські операції по продажу товарів внаслідок відсутності даної юридичної особи за місцезнаходженням, відсутності трудових, виробничих потужностей, транспортних засобів, безтоварності господарських відносин із попередніми контрагентами по ланцюгу постачання. У позивача відсутні товарно-транспортні накладні. Тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби видано наказ № 656 від 18.10.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріхівтехсоюз» (а.с.19 том 1). На підставі вказаного наказу посадовими особами відповідача в період з 18.10.2012 року по 22.10.2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Оріхівтехсоюз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фізико-технічна лабораторія» за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 р., результати якої оформлено актом від 22.10.2012 № 590/2201-36973766 (а.с.10-17 том 1). Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду доказів наявності наказу на проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на 88014 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за червень 2011 року в сумі 88014 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 № 0000132302 (а.с.9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 110017,50 грн., з яких: 88014 грн. - основний платіж, 22003,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення платником податків оскаржено в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги рішенням Державної податкової служби у Запорізькій області від 28.12.2012 (а.с.23-25 том 1) скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 № 0000132302 в частині 22003,50 грн. застосованих штрафних санкцій, збільшено на 1,0 грн. розмір штрафної санкції. Відповідачем 10.01.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012301 (а.с.146 зворот том 2), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 88015,00 грн., в тому числі: 88014 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними санкціями. Відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті (зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі), податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. Відповідачем не надано суду доказів надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 № 0000132302 не може вважатися відкликаним.

Як вбачається з акту перевірки, в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000132302 від 25.10.2012 року покладено висновки відповідача про віднесення позивачем до складу податкового кредиту червня 2011 року сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів по господарських операціях з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія", які відповідач вважає безтоварними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зокрема, відповідно до пп. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт здійснення платником податків господарської операції з придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності. Господарські операції з придбання товарів (послуг), що впливають на формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, а також виписаними у встановленому законом порядку податковими накладними, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія" поставлено для позивача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 525202,8 грн., в тому числі ПДВ у сумі 88013,8 грн., розрахунки між сторонами проведено в безготівковій формі. Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: договором купівлі-продажу № 118-кп від 01.06.2011 (а.с.46-47 том1), податковими накладними (на загальну суму ПДВ - 88014 грн.) (а.с.48-90 том 1), видатковими накладними, рахунками-фактурами (а.с. 91-176 том 1), банківськими виписками (а.с.1-13 том 2), картками рахунку 631 (а.с.213-239 том 2), журналом-ордером і відомістю по рахунку 281 (а.с.240-249 том 2), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с.250-251 том 2), журналом реєстрації довіреностей (а.с.23-26 том 3), журналом-ордером і відомістю по рахунку 311 (а.с.27-30 том 3). Вказані обставини також підтверджуються актом перевірки від 22.10.2012 № 590/2201-36973766.

Придбані позивачем у ПП "Фізико-технічна лабораторія" товарно-матеріальні цінності в подальшому використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується дослідженими в судовому зсіданні доказами: договором про закупівлю товарів за державні кошти, договорами купівлі-продажу, первинними документами, виписаними на виконання зазначених договорів (а.с.14-116 том 2).

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у вартості товарів, придбаних у контрагента ПП "Фізико-технічна лабораторія" позивачем включено до складу податкового кредиту червня 2011 року, що відображено у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди (а.с.1-11 том 3).

Надані позивачем докази є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та підтверджують фактичне здійснення ТОВ «Оріхівтехсоюз» господарських операцій з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія".

Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Жодних зауважень щодо форми та змісту наданих позивачем первинних документів та податкових накладних під час перевірки у посадових осіб органу державної податкової служби не виникало.

Підставами для висновків відповідача про безтоварність господарських операцій позивача із контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія" стало посилання на акт №2158/22-6/33611371 від 09.08.22012р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Фізико-технічної лабораторії" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01.06.11р. по 30.06.11р.», в якому, зокрема, вказується, що ПП "Фізико-технічна лабораторія" має ознаки «транзитера», за податковою адресою не знаходиться, у підприємства відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби.

Такі твердження відповідача суд не бере до уваги з огляду на їх спростування наявними у матеріалах справи доказами та безпідставність їх застосування до спірних правовідносин.

На момент здійснення господарських операцій між ТОВ «Оріхівтехсоюз» та ПП "Фізико-технічна лабораторія" вказаний контрагент позивача був наділений необхідною правосуб'єктністю. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.43 том 1), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 445860 (а.с.44 том 1), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.45 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", від 15.05.2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, відомості, якими позивач володів на момент здійснення господарських операцій з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія" відповідають тим, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними.

Стосовно покликань відповідача на акти перевірок постачальників ПП "Фізико-технічна лабораторія", суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Щодо покликань відповідача на відсутність у ПП "Фізико-технічна лабораторія" трудових ресурсів та виробничо-промислових потужностей, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Тому, обставини, наведені відповідачем, не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по продажу товару. Крім того, такий вид діяльності, як торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Щодо покликань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, суд вважає за необхідне відмітити наступне. За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операцій з придбання товару.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що товари позивачу поставлялися за рахунок його контрагента - ПП «Фізико-технічна лабораторія». Навантаження та розвантаження товару здійснюється силами директора підприємства та головного бухгалтера, оскільки придбані позивачем у ПП "Фізико-технічна лабораторія" товарно-матеріальні цінності не є великогабаритними.

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 сум ПДВ у загальному розмірі 88014 ,00 грн. по господарських операціях з контрагентом ПП "Фізико-технічна лабораторія" суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на наведене, збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 88014,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0000132302 від 25.10.2012 року - неправомірним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2012 року № 0000132302.

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтехсоюз" судовий збір в сумі 880,15 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька