Рішення № 30549236, 10.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 квітня 2013 року справа № 927/365/13

Позивач: Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі Аграрного фонду

01001 м. Київ, вул. Грінченко, 1

Відповідач: Закрите акціонерне товариство Науково-виробниче об'єднання

«Чернігівеліткартопля»

15522 Чернігівський р-н смт. Седнів, вул. Я. Лизогуба, 13

Предмет спору: про стягнення 671758,6 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Пронін.А. д.249 від 04.12.2012 року

від відповідача: не з'явився

прокуратури: Оліфір А.В. посв.010890 від 23.10.2012 року

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 226782 грн. авансового платежу по форвардному біржовому контракту № 92 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна від 04.04.2012 р. та 7% штрафу в сумі 85 804,74 грн., 109094,60 грн. пені, 20% штрафу в сумі 245156,40 грн., 3% річних в сумі 4920,86 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Від відповідача в судове засідання 02.04.2013 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні в зв'язку з тим, що на даний час посада юриста господарства залишається вакантною і підприємство займається пошуком фахівця, що має необхідну кваліфікацію для захисту своїх інтересів під час розгляду зазначеної справи, так як інших працівників, які можуть займатися справами юридичного характеру ЗАТ НВО "Чернігівеліткартопля" не має. Заявлене клопотання відповідачем судом було задоволено частково щодо відкладення розгляду справи на один тиждень, оскільки двотижневий термін відкладення є значним з огляду на розумний та встановлений процесуально строк розгляду справи, що відображено в Ухвалі суду від 02.04.2013 року по справі.

Станом на 09.04.2013 року заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 03.04.2013 року відповідачу Ухвали суду від 02.04.2013 року. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та прокуратури, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

04.04.2012 р. сторонами укладено форвардний біржовий контракт № 97 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна.

Відповідно до умов контракту продавець (відповідач) передає покупцю (позивач) у власність товар пшеницю м'яку 3 класу, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Кількість тон 1110. Місяць поставки в термін до 01.11.2012 р. Ціна за одиницю товару (тону) поставки 1800 грн. Вартість всього товару 1998000 грн. в т.ч. ПДВ 333000 грн.

Відповідно до п. 2.1 контракту брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар на базисі поставки: EXW філія ПАТ «ДПЗКУ» «Менське ХПП» Чернігівська обл. в термін до 01.11.2012 р.

Відповідно п. 2.2 контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

Відповідно до п. 5.1 контракту покупець упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту.

Відповідно до п. 5.3 контракту остаточний розрахунок здійснюється упродовж 3 робочих днів після поставки товару відповідно до контракту, надання документів передбачених пунктом 3.3 та виконання пункту 4.1 контракту.

Позивач платіжним дорученням № U61597 від 11.05.2012 р. сплатив відповідачу 999000 грн.

24.09.2012 р. між відповідачем та філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Менське хлібоприймальне підприємство підписано акт передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту № 92ф, згідно якого відповідачем передано покупцю пшеницю 3 класу у кількості 429010 кг на суму 772218 грн.

Сторонами укладено 04.04.2012 року договір застави пшениці 2 класу урожаю 2012 року в кількості 1110 т та жито 2 класу урожаю 2012 року в кількості 1400 т. Відповідно до заяви позивача, останнім дії по договору застави від 04.04.2012 року не вчинялись.

Тлумачення поняття форвардного контракту міститься в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, відповідно до п.п.1.5.1. п.1.5 ст.1 вказаного Закону, форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Зі змісту наведених умов контракту, суд приходить до висновку про існування між сторонами у справі правовідносин контрактації сільськогосподарської продукції, що за змістом ст.272 ГК України є державною закупкою сільськогосподарської продукції на основі державного замовлення на поставку державі сільськогосподарської продукції. Таким чином, такі правовідносини є особливим різновидом поставки. Відповідно до ст.265 ГК України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу. Приписами ст.713 ЦК України встановлено, що договору контрактації застосовуються положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положення про Аграрний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005р. № 543, фонд, зокрема виступає в установленому законодавством порядку замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету, утримується за рахунок коштів державного бюджету. З довідки АА №636866 Головного управління регіональної статистики позивач є державною організацією ( установа, заклад).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано зобов'язання поставки до 01.11.2012 року 680,99 тон пшениці 3 класу на суму 1225782 грн. Вартість недопоставленого в обумовлений контрактом строк товару становить 1225782 грн.

Між сторонами підписано станом на 30.11.2012 р. акт звіряння взаємних розрахунків на суму 226782 грн.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 226782 грн. як частина суми попередньої оплати позивача на яку відповідачем поставка пшениці здійснена не була в строки та на умовах контракту (999 000 грн. - 772218 грн. = 226782 грн.).

Відповідно до п. 7.2 контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару. Позивачем відповідно до п. 7.2 контракту нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 20 % в сумі 245156,40 грн.

Відповідно до п. 7.5 контракту у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п. 2.1 контакту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості. Позивачем відповідно до п. 7.5 контракту нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 7 % в сумі 85804,74 грн. та пеню в сумі 109094,60 грн. за 89 днів прострочення з 02.11.2012 року по 30.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Окрім того, виходячи з поняття поставки за приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Наведене свідчить, що однією з ознак постачання є передання продавцем у певний строк товар покупцю. Таким чином факт не поставки товару свідчить й про порушення строків що за своїми ознаками є одним правопорушенням.

Таким чином , зі змісту передбачених пунктами 7.2. та 7.5 договору порядок нарахування штрафу залежить від вартості недопоставленого товару. Умовою для застосування штрафів за змістом вказаних пунктів є не поставка товару взагалі або ж поставка у меншій кількості. Таким чином за не поставку товару, а так само поставку товару у меншій кількості, передбачено нарахування штрафів за двома пунктами договору лише з різницею у датах виникнення права на вимогу їх сплати. Однак ця різниця не впливає на правову природу штрафів. Передумовою застосування штрафу є правопорушення, початком якого є наступний день після останнього, який передбачений договором, для виконання зобов'язання. Тобто за одне і теж правопорушення договором передбачена відповідальність одного виду, що суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки позивач належить до державного сектору економіки, порушення пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання фінансується з Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що штрафні санкції можуть бути застосовані на підставі ст. 231 ГК України та п. 7.5. договору. Штраф за п. 7.2. договору застосуванню не підлягає.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 245156,40 грн. штрафу за умовами п.7.2. контракту є необґрунтованим й задоволенню не підлягає.

В той же час, заявлений до стягнення штраф у розмірі 7 % в сумі 85804,74 грн. та пеня в сумі 109094,60 грн. за 89 днів прострочення з 02.11.2012 року по 30.01.2013 року, враховуючи факт порушення відповідачем умов контракту, є правомірно обрахованими, ґрунтуються на умовах контракту та приписах ст.231 ГК України, а тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 4920,86 грн. за 264 дні прострочення з 11.05.2012 року по 30.01.2013 року.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, обов'язок щодо сплати 3%річних виникає у боржника, який допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування річних здійснюється на прострочену суму. У даному випадку за договором у відповідача виник обов'язок поставити товар, обов'язок зі сплати коштів виник у позивача.

Позивачем надано суду повідомлення -вимога (лист від 15.10.2012 року за №41-05/2913, арк. справи 23) та докази його направлення. Однак з надано листа не вбачається сформована позивачем позиція щодо вимоги у відповідача оплати авансової або будь-якої іншої суми та навіть вимоги на поставку зерна, в зв'язку з чим вважати наявною у відповідача прострочку у виконанні грошового зобов'язання саме з 11.05.2012 року по 30.01.2013 року відсутні законодавчі підстави. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вимога про повернення суми авансу оформлена позивачем як позовна заява, розцінюється судом саме вимогою на виконання відповідачем грошового зобов'язання. При цьому позов подано 20.03.2013 року (відмітка канцелярії суду), що не збігається з періодом нарахування позивачем 3% річних з 11.05.2012 року по 30.01.2013 року.

За таких обставин, вимога про стягнення 3% річних в сумі 4920,86 грн., нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної поставки зерна по контракту та оплати суми 226782 грн. суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті виконаних робіт не виконав, враховуючи вищевикладені висновки суду, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню 226782 грн. авансового платежу, 85 804,74 грн. штрафу та 109094,60 грн. пені, в решті позову в частині стягнення 3% річних в сумі 4920,86 грн. та 20% штрафу в сумі 245156,40 грн. слід відмовити.

Відповідно до п. 4.6 Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

З урахуванням цього, судовий збір стягується за результатами розгляду справи пропорційно задоволеним вимогам як з позивача так й з відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» ( 15522 Чернігівський р-н смт. Седнів, вул. Лизогуба, 13 р/р 26002000037089 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023 код 00497377) на користь Аграрного фонду (01001 м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1 р/р 35228002004099 в ІКСУ м. Київ МФО 820172 код 33642855) 226 782 грн. авансового платежу, 85 804,74 грн. штрафу та 109 094,60 грн. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 4920,86 грн. та 20% штрафу в сумі 245 156,40 грн. відмовити.

3. Стягнути з Аграрного фонду (01001 м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1 р/р 35228002004099 в ІКСУ м. Київ МФО 820172 код 33642855) судовий збір в дохід державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) в розмірі 5001,55 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» ( 15522 Чернігівський р-н смт. Седнів, вул. Лизогуба, 13 р/р 26002000037089 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023 код 00497377) судовий збір в дохід державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) в розмірі 8433,63 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2013 року

Суддя І.А.Фетисова