Рішення № 30549222, 03.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2013 р.Справа № 5017/3429/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ"

до відповідача Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА"

про стягнення 19110,93грн.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г. суддя Смелянець Г.Є.

суддя Гут С.Ф.

Представники

від позивача: Сухінін С.В., діючий на підставі довіреності від 15.12.2011р. №Э.37.7.0.0/Д-502;

від відповідача: Поліщук А.В., діючий на підставі довіреності від 08.01.2013р. №04/13;

В судовому засіданні 17.12.2012р., 08.02.2013р., 03.03.2013р. у справі оголошено перерву до 11.01.2013р. до 11год.30хв., до 11.02.2013р. до 14грн.00хв., до 03.04.2013р. до 12год.00хв. відповідно, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" 19110,93грн. страхового відшкодування, виплаченого позивачем Холодову М.С., з яким відповідач уклав договір страхування наземного транспорту від 25.04.2007р. №PLOKAL039150.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3429/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2013р. строк розгляду справи продовжено по 13.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2013р. справу №5017/3429/2012 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 11.02.2013р. №5017/3429/2012 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Фаєр Ю.Г., судді Смелянець Г.Є. та Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2013р. справу №5017/3429/2012 прийнято до колегіального розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу у відповідності до Звіту №К40/11 від 29.06.2011р., складеного суб'єктом оціночної діяльності експертом Котляр Г.Г. про оцінку автомобілю ВАЗ 210994 ЗНГ державний номерний знак ВІ8209АК складає 20018,43грн. Страхове відшкодування Холодову М.С. виплачено страховиком на підставі страхового акту №И-4492 від 07.10.2011р. через КБ „ПриватБанк" згідно платіжного доручення від 20.10.2011р. №7665 у розмірі 19620,93грн. із виключенням суми безумовної франшизи у розмірі 397,5грн.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА", проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 07.02.2013р. вих№114(вх№4585/2013 від 08.02.2013р.) посилаючись на те, що з платіжного доручення №7665 від 20.10.2011р. вбачається, що позивач перерахував грошові кошти зі свого рахунку №2650705000686 на свій же власний рахунок №29099050026238, у зв'язку з чим, позивач не виплатив страхувальнику Холодову М.С. страхове відшкодування у розмірі 19620,93грн., так як перерахував дані грошові кошти не на рахунок страхувальника, а на свій же власний рахунок. Відповідач вважає, що у зв'язку із вищенаведеним, у позивача не виникло право вимоги до СК „ОСТРА" про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, яке передбачено ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України.

Також, відповідач зазначає, що страхова сума на момент настання ДТП від 28.05.2011р. дорівнює 33538,99грн., так як частину взятих на себе зобов'язань по договору позивач вже виконав по страховому випадку, який трапився 21.04.2010р., а саме сплатив страхувальнику 6211,01грн. із 39750грн. При цьому, експерт вираховував суму матеріального збитку, яка дорівнює 20018,43грн., виходячи з ринкової вартості автомобіля у розмірі 41961,91грн. на момент пошкодження, що перевищує страхову суму, однак, позивач повинен був розрахувати суму страхового відшкодування відповідно до умов договору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

25.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ІНГОССТРАХ" (страховик), назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011р. змінено на Приватне акціонерне товариство „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" та Холодовим Максимом Сергійовичем (страхувальник), укладено договір страхування наземного транспорту №РLOKAL039150, згідно умов якого страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник, в свою чергу, сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

Відповідно до п.5.1. зазначеного договору об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (ТЗ) ВАЗ 210994 ЗГН, 2007р.в., реєстраційний номер ВІ8209АК, дійсною вартістю 39750грн.(страхова сума 39750грн.), тариф - 2,1%, страхова премія - 834,75грн., номер кузову Y6D21099470042893.

Згідно п.6 вказаного договору розмір страхової суми складає 39750грн., ліміт відповідальності за ризиком, вказаним у п.7.1.2 договору та у разі повного знищення ТЗ складає 39750грн. У разі лонгації договору страхування на наступні періоди ліміт відповідальності за ризиком, вказаним у п.7.1.2 договору та у разі повного знищення ТЗ зменшується за кожен рік лонгації договору на 10% від страхової суми.

За п.10.5 вказаного договору цей договір набуває чинності з моменту надходження на поточний рахунок страховика повної суми відповідної частки страхового платежу, зазначеного у п.10.1 цього договору, за вказаними у п.10.2 реквізитами, але не раніше ніж ТЗ буде зареєстроване у відповідних органах Державної реєстрації ТЗ згідно законодавства України.

Умови здійснення страхового відшкодування визначені розділом 15 даного договору.

Відповідно до п.15.11 цього розділу у разі, якщо страхова сума складає певну частку вартості транспортного засобу, страхове відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на день укладення цього договору.

У разі виплати страхового відшкодування, наступна сума страхового відшкодування не може перевищувати різниці між страховою сумою, вказаною в договорі та сумами попереднього страхового відшкодування. Загальна сума виплат страхового відшкодування за одним або декількома страховими випадками, які настали під час кожного оплаченого року дії цього договору не може перевищувати розміру страхової суми (п.15.13. вказаного розділу).

Згідно п.5.21. зазначеного розділу після виплати страхових відшкодувань цей договір зберігає дію до кінця оплаченого строку, а наступна відповідальність страхового агента зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування. Якщо страхове відшкодування виплачено у розмірі страхової суми за мінусом безумовної франшизи, дія цього договору в частині відповідальності страхового агента припиняється з дня списання вказаної грошової суми з поточного рахунку страховика.

28.05.2011р. по вул.Жовтневій у м.Полтаві відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого транспортного засобу марки ВАЗ 210994 ЗГН, 2007р.в., реєстраційний номер ВІ8209АК, під керуванням Холодова Максима Сергійовича та автомобіля OPEL VECTRA, державний номерний знак ВІЗ269ВН, під керуванням Тищенко Юлії Юріївни, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ у м.Полтаві УМВС України в Полтавській області від 28.05.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність Тищенко Юлії Юріївни на момент скоєння ДТП була застрахована ПАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5710109 від 16.07.2010р. Згідно з даним полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500грн.

Постановою Київського районного суду м.Полтави від 10.06.11р. Тищенко Ю.Ю. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП України з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

29.06.2011р. та 12.07.2011р. за участю страхувальника та представника позивача був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено відповідні Акти технічного огляду транспортного засобу. В матеріалах справи наявний звіт №К40/11 про оцінку автомобіля ВАЗ210994ЗНГ, держномер ВІ8209АК та додатки до нього, за якими вартість відновлювального ремонту склала 20018,43грн., розрахованих з урахуванням результатів проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., довідника «Бюлетень автотоварознавця», а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу, які містяться в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій «Audtex» (Німеччина), що враховує всі нормативи заводу-виробника.

За умовами договору страхування, на підставі заяви страхувальника №7761 від 31.05.2011р., страхового акту №И-4492 від 07.10.2011р., позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 19620,93грн. згідно платіжного доручення від 20.10.2011р. №7665.

В порядку досудового врегулювання спору, 11.10.2012р. Приватним акціонерним товариством „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" на адресу Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" надіслано претензію вих№111012/1 згідно якої позивач просив відповідача перерахувати сплачені страхувальнику 19620,93грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до приписів ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою. Наявність цих елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, передбаченої ст.1187 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.2 ст.1187 зазначеного кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Положеннями ст.993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне правило закріплено в ст.27 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. (із змінами).

Згідно п.6 договору страхування наземного транспорту №РLOKAL039150 від 25.04.2007р. розмір страхової суми складає 39750грн., ліміт відповідальності за ризиком, вказаним у п.7.1.2 договору та у разі повного знищення ТЗ складає 39750грн. У разі лонгації договору страхування на наступні періоди ліміт відповідальності за ризиком, вказаним у п.7.1.2. договору та у разі повного знищення ТЗ зменшується за кожен рік елонгації договору на 10% від страхової суми.

За пп.7.1.1 п.7.1 цього договору страховим випадком за даним договором (в частині страхування наземного транспорту) визначаються, зокрема, пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю з безумовною франшизою 1%.

Згідно п.15.21 зазначеного договору після виплати страхових відшкодувань цей договір зберігає дію до кінця оплаченого строку, а наступна відповідальність страхового агента зменшується на суму виплаченого страхового відшкодування. Якщо страхове відшкодування виплачено у розмірі страхової суми за мінусом безумовної франшизи, дія цього договору в частині відповідальності страхового агента припиняється з дня списання вказаної грошової суми з поточного рахунку страховика.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2010р. ПРАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" виплатило страхувальнику Холодову М.С. страхове відшкодування в розмірі 6211,01грн., у зв'язку з чим, страхова сума на момент настання 28.05.2011р. ДТП повинна дорівнювати 33538,99грн. (39750грн.-6211,01грн.).

Згідно п.3.3 Звіту №К40/11 про оцінку автомобіля від 29.06.2011р., ринкова вартість автомобіля ВАЗ210994ЗНГ, д/н ВІ 8209 АК, на момент пошкодження складала 41961,93грн., що перевищує страхову суму визначену договором №РLOKAL039150 від 25.04.2007р. у розмірі 39750грн. Сума матеріального збитку у розмірі 20018,43грн. розрахована виходячи з ринкової вартості автомобіля у розмірі 41961,91грн.

Відповідно до п.15.11. вищезазначеного договору, у разі, якщо страхова сума складає певну частку вартості транспортного засобу, страхове відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ на день укладення цього договору.

Згідно п.5.1. вказаного договору об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом(ТЗ) ВАЗ 210994 ЗГН, 2007р.в., реєстраційний номер ВІ8209АК, дійсною вартістю 39750грн.(страхова сума 39750грн.), тариф % - 2,1, страхова премія - 834,75грн., номер кузову Y6D21099470042893.

Згідно наданого відповідачем розрахунку, пропорційне відношення дорівнює: 33538,99грн. (страхова сума):41961,91грн.(ринкова вартість)=0,799(коефіцієнт пропорційності), у зв'язку з чим, страхове відшкодування, дорівнює: 20018,43грн. (матеріальний збиток) х 0,799(коефіцієнт пропорційності) -397,50грн. (безумовна франшиза)=15597,22грн.

Згідно ст.9 Закону України „Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно полісу №ВЕ/5710109 від 16.07.2010р обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 510грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування дорівнює: 15597,22 грн. - 510грн.(франшиза) = 15087,22грн.

Доводи відповідача, щодо неперерахування позивачем страхового відшкодування у розмірі 19620,93грн. на рахунок страхувальника Холодова М.С., а перерахування кошів на свій же власний рахунок, у зв'язку з чим у позивача не виникло право вимоги до СК „ОСТРА" про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, яке передбачено ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.

У відповідності до п.1.20, 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, банк має право здійснити переказ кожної суми за окремими розрахунковими документами з обов'язковим зазначенням у реквізиті "Призначення платежу" інформації, зазначеної платником у реквізитах "Платник" та "Призначення платежу" документа на переказ готівки. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі.

У відповідності до п.3.3, 3.8 вказаної Інструкції операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Крім того, у відповідності до п.3.11 цієї Інструкції якщо фізична особа не має рахунку в банку, то розрахунки з нею платник може здійснювати, перераховуючи кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою відповідний рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою. У реквізиті "Призначення платежу" такого платіжного доручення платник обов'язково має зазначати повністю прізвище, ім'я та по батькові цієї фізичної особи, інша інформація надається за бажанням платника.

Як вбачається з платіжного доручення №7665 від 20.10.2011р. позивач перерахував грошові кошти зі свого рахунку №2650705000686 на рахунок №29099050026238 одержувач Страхове відшкодування ІНГОСТРАХ ЗАТ, з призначенням платежу: „выпл. страх. возм. Холодов М.С., ИНН 2992821019 (дог. PLOKAL039150 от 25.04.2011, акт И-4492 от 07.10.2011) в счет погаш. по кред. (кар.6849167), без НДС." В послідуючому страхове відшкодування ІНГОСТРАХ ЗАТ перерахувало за меморіальним ордером №B10215FJAS від 21.10.2011р. на рахунок "Пеня Приват 48" 1277,26грн. з призначенням платежу "погашение задолженности по кред. договору SAMDN33000707120549 Холодов М.С. страхового возмещения СК ИНГОССТРАХ согл. акта И-4492 от 07.10.2011", та за меморіальним ордером №B10215FN3B від 21.10.2011р. на рахунок "СКС "Кредитная КАРТА" 7863,55грн. з призначенням платежу "погашение задолженности по кред. договору PLOKALSAMDN33000707120549 Холодов М.С. страхового возмещения СК ИНГОССТРАХ согл. акта И-4492 от 07.10.2011" та за меморіальним ордером №вор3-27 від 21.10.2011р. 10480,12грн. з призначенням платежу "погашение задолженности по кред. договору SAMDN33000707120549 Холодов М.С. страхового возмещения СК ИНГОССТРАХ согл. акта И-4492 от 07.10.2011". Отже, з вказаних платіжних документів вбачається, що позивач виплатив Холодову М.С. страхове відшкодування 19620,93грн, сума з якого пішла на погашення заборгованості останнього за кредитними правовідносинами.

Враховуючи вище викладе, перевіривши правильність наданих сторонами розрахунків страхового відшкодування, підтвердження постановою Київського районного суду м.Полтави від 10.06.2011р. вини Тищенко Ю.Ю., відповідальність якої на підставі Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахована ПРАТ „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5710109 від 16.07.2010р., відшкодування позивачем заподіяної шкоди, а також враховуючи умови договору страхування наземного транспорту від 25.04.2007р. №PLOKAL039150, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" на користь Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" суми страхового відшкодування у розмірі 15087,22грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОСТРА" (код ЄДРПОУ 14288111; 65026 м.Одеса, вул.Пушкінська, 13) на користь Приватного акціонерного товариства „СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ІНГОССТРАХ" (код 33248430; 49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402; п/р№26507050000686 у ПАТ КБ „Приватбанк" м.Дніпропетровська, МФО 305299) суму страхового відшкодування у розмірі 15087(п'ятнадцять тисяч вісімдесят сім)грн.22коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1270(одна тисяча двісті сімдесят)грн..63коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.04.2013р.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г.

Суддя Гут С.Ф.

Суддя Смелянець Г.Є.