ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/360/13 19.03.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду
«Житло-сервіс»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Півень Д.О. (представник за довіреністю);
від відповідача: Хоменко А.М. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 19 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
03 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/7268 від 24.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560515 від 01 листопада 2002 року в сумі 90 081,78 грн. з них основного боргу - 83 449,93 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 93 копійки), втрат від інфляції - 2 487,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень) та 3% річних - 4 144,85 грн. (чотири тисячі сто сорок чотири гривні 85 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560515 від 01 листопада 2002 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.
В судових засіданнях 05.02.2013р. та 28.02.2013р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2002 року між позивачем (надалі - Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560515 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є те що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у
Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Позивач зазначає, що нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації (належним чином засвідчена інформація про тарифи на теплову енергію міститься в справі).
Позивач стверджує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував, внаслідок чого за період з 01.09.2010р. по 01.12.2012р. у відповідача утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, станом на 01.12.2012р. становить - 83 449,93 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).
З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що вимоги позивача є безпідставними і не обґрунтованими, та не відповідають вимогам закону.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 01 листопада 2002 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560515 предметом якого згідно п. 1.1. є те що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з жовтня 2010 року по листопад 2012 року Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого між сторонами складені відомості обліку споживання теплової енергії за відповідний період, що також підтверджується обліковими картками за вказаний період (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний Дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у
Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
За п. 9 Додатку 2 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує у МВРТ № 2 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки.
Сплату Абонент виконує до 25 числа поточного місяця (п. 10 Додатку 2 до Договору).
Як стверджує Постачальник Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати Споживачем наданих Абонентом послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на березень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором послуг за період з 01.09.2010р. по 01.12.2012р. в розмірі 83 449,93 грн. з розрахунку: 534 487,20 грн. (нараховані до сплати кошти за послуги) - 451 037,27 грн. (часткова оплата послуг).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 2 487,00 грн. втрат від інфляції та 4 144,85 грн. 3% річних за період з жовтня 2010 року по листопад 2012 року включно за прострочення виконання грошового зобов'язання по Договору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують викладених у позовній заяві обставин.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 801,63 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (ідентифікаційний код: 31025659, адреса: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 25-Б, р/р 260023011400 Печерський о/б 3715, МФО 320241), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 83 449,93 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 93 копійки), втрат від інфляції - 2 487,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень), 3% річних - 4 144,85 грн. (чотири тисячі сто сорок чотири гривні 85 копійок) та судові витрати - 1 801,63 грн. (одна тисяча вісімсот одна гривня 63 копійки). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.03.2013р.
Суддя О.В. Котков
Судове рішення № 30549191, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/360/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: