Постанова № 30548732, 04.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р. Справа №805/2778/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-35 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

за участю:

представника позивача Бєльських С.С.;

представника відповідача Ваврічек О.В.,

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 11.02.2013 року подана заява про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю-будівлю газової служби за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, 2а. 11.02.2013 року відповідачем прийнято рішення №322862 про відмову у вчинені заявлених дій з підстав того, що позивачем не надані документи, що підтверджують виникнення права власності на нерухоме майно. Позивач вважає зазначене рішення незаконним, оскільки нежитлова будівля увійшла до статутного фонду підприємства, що документально підтверджується Переліком об'єктів нерухомості, які увійшли до Статутного фонду під час корпоратизації. Даний Перелік об'єктів підтверджує факт передачі такого майна до статутного фонду позивача, тобто, за твердженням позивача, є документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

На підставі зазначеного просив скасувати рішення відповідача №322862 від 11.02.2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю-будівлю газової служби за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, 2а. та зобов'язати провести державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні прози позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2013 року представником Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції подана заява про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - будівлю газової служби за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, 2а.

Разом із заявою позивачем подані наступні документи: технічний паспорт від 13.06.2012 року, рішення виконавчого комітету Кіровської міської ради депутатів №35 від 23.01.2013 року про упорядкування адреси нежитлових приміщень, довідка від 09.01.2013 року ВП «Харцизькі електричні мережі» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про інвентарний номер об'єкту, інвентарна картка обліку основних засобів від 08.02.2013 року, перелік об'єктів нерухомості, які увійшли до Статутного фонду від 24.11.2002 року, наказ Міністерства енергетики та електрифікації України «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Донецькобленерго» №153 від 18.08.1995 року, статут ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 30.03.2012 року, Положення про ВП «Харцизькі електричні мережі» від 18.05.2012 року.

Рішенням відповідача від 11.02.2013 року №322862 відмовлено у вчиненні заявлених дій. Підставою відмови визначені положення ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.16,23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, а саме у зв'язку із ненаданням заявником документа, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно.

Суд вважає таке рішення відповідача обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5037-VI; далі - Закон) державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

При цьому органом державної реєстрації проводиться державна реєстрація прав на нерухоме майно, зокрема: з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно (в тому числі на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна, у зв'язку із внесенням до статутного фонду юридичної особи нерухомого майна); на підставі рішень органів влади (включаючи відповідні рішення суду, що набрали законної сили); речових прав, які виникли до 01.01.2013 та не були зареєстровані відповідно до законодавства України, яке діяло на час їх виникнення.

На виконання зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», пункти 25, 26 якого передбачають, що проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача від 11.02.2013 року №322862, позивачем для реєстрації не наданий документа, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно.

Разом з тим, за твердженням позивача, таким документом є Перелік об'єктів нерухомості, узгоджений Міністерством палива та енергетики України, які увійшли до Статутного фонду від 24.11.2002 року.

Суд вважає таке твердження позивача помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 50 Порядку, для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи.

Тобто законодавець передбачає подання документу, що підтверджує факт передачі майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) (яким в даному випадку є Перелік об'єктів нерухомості, які увійшли до Статутного фонду від 24.11.2002 року) не як безумовну підставу для проведення державної реєстрації прав, оскільки така реєстрація можлива лише у разі наявності документа, що підтверджує виникнення права на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт наявності документа, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно за адресою: м. Кіровське, вул. Асфальтна, 2а, з огляду на це, суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

Суд також не приймає посилань позивача на Методичні рекомендації стосовно державної реєстрації права користування чужим майном (сервітуту), права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), що схвалені рішенням колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012, оскільки даний документ не встановлює норми права, яки підлягають обов'язковому застосуванню. Крім того, Державна реєстраційна служба України не відноситься до органів які мають повноваження щодо тлумачення норм права.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими з огляду на відсутність порушень законодавства зі сторони відповідача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 квітня 2013 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 09 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.