Ухвала суду № 30547350, 05.04.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2-с/263/43/2013

У Х В А Л А

5 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В :

15.03.2013р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-22" видано судовий наказ про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Житло-22» (м. Маріуполь, пр.Будівельників, буд.169; розрахунковий рахунок 26005000103136 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЗКПО 32035762) заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2007 року по 28.02.2013 року в розмірі 2408 гривень 75 копійок, в дольовому порядку судового збору у розмірі 38 гривень 24 копійки з кожного.

26.03.2013 року боржниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, обгрунтувавши свої вимоги тим, що вона не в змозі сплатити борг, оскільки не працює, отримує мінімальну пенсію, є інвалідом 2 групи.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про день, місце та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно до п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-н/263/183/2013 з боржників стягнуто заборгованість у розмірі 2408 гривень 75 копійок за період з 01.11.2007 року по 28.02.2013 року. Факт існування заборгованості за послуги стягувача боржницею не заперечується. Посилання ж ОСОБА_1 на відсутність коштів на погашення заборгованості як на підставу для скасування судового наказу суд вважає необгрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 1051 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15.03.2013р. №2-н/263/183/2013 залишити без задоволення, роз'яснивши, що в апеляційному порядку може бути оскаржений судовий наказ за правилами оскарження рішення суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Турченко