Постанова № 30546889, 28.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 березня 2013 р. Справа № 802/786/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представника позивача: Широкого С.В.,

представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Крижопільського виправного центру управління Державної пенітенціарної

до: Крижопільскої міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Крижопільський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№113) (надалі позивач, Крижопільський ВЦ (№113)) з адміністративним позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі відповідач, Крижопільська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст.8, п.п. 19.2 а), 19.2 б) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889 - ІV, п.п.168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 а), 176.2 б) п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- ІV, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 559 670, 67 грн. з них: за основним платежем - 1 345 345,99 грн. та за штрафними санкціями - 214 324,68 грн. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 143 577,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також додатково зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення норм податкового законодавства щодо перерахування податку з доходів фізичних осіб не у повному обсязі, тобто лише зі спецконтингенту (засуджених), проте при нарахуванні суми грошового зобов'язання до розрахунку суми основного платежу та штрафних санкцій, що підлягають застосуванню, включено суму податку на доходи з фізичних осіб як вільнонайманих працівників, по яким відповідний податок як нараховувався, так і перераховувся до бюджету, так і по спецконтингенту, по яким відповідний податок лише нараховувався. В результаті чого значно завищено суму грошового зобов'язання та штрафних санкцій.

Щодо правильності нарахування пені, то представник позивача зазначив, що оскільки податковим органом чітко встановлено перевіряємий період, а саме: з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, період, то при нарахуванні пені податковим органом протиправно включено суму кредитованого сальдо у розмірі 424 1087,54 грн., оскільки така сума не являлась наслідком порушення позивачем норм законодавства у неперевіряємий період.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував. Також надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскільки Крижопільським ВЦ (№113) порушено норми Податкового законодавства та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого винесено податкове повідомлення - рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 559 670, 67 грн. з них: за основним платежем - 1 345 345,99 грн. та за штрафними санкціями - 214 324,68 грн. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 143 577,26 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

В січні 2013 року Крижопільською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Крижопільського ВЦ (№113) з питань правильності визначення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено порушення 1) п.19.2 б) ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " від 22.05.2003 року № 8894У (із змінами та доповненнями); п.п. 176.2 б) п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010року № 2755-УІ; п.3.2, п.3.3, п.3.4, Інструкції "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року за №451 та зареєстрованому в Мін'юсті України 22.10.2003 року за №960/8281; Інструкції "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДНА України від 24.12.2010 року за №1020 та зареєстрованому в Мін'юсті України 13.01.2011 року за №46/18784 - подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за що відповідальність передбачена п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ.

2) п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.19.2 а) п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІУ (із змінами та доповненнями), п.п.176.2 а) п. 176.2 ст.176; п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) - перерахування податку з доходів фізичних осіб не у повному обсязі, з порушенням термінів сплати. Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2013 року складає 1345345,99 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання в сумі 1345345,99 грн. Відповідальність передбачено п. 127.1 ст.127 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями).

За результатами проведеної перевірки Крижопільською МДПІ складено акт перевірки № 120/1701/14316862 від 31.01.2013р. (а.с.6-11).

На підставі акта №120/1701/14316862 від 31.01.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000021701 від 14.02.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 559 670, 67 грн. з них: за основним платежем - 1 345 345,99 грн. та за штрафними санкціями - 214 324,68 грн. (а.с.17). та відповідно до ст.16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами і доповненнями) та п.п. 129.1.3 п. 129.1, п.129.4 ст.129 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб нараховано пеню в сумі 143577,26 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

П.п.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до ст. 18 Податкового Кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

П. 176.1 "е" ст.. 176, п. 176.2 "а" ст.. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податковий агент відповідно до положень абз. 2 п. 57.1 ст. 57 ПК України, зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету врегульований розділом ІV Податкового кодексу України (ст.ст. 162-178).

В свою чергу, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом регламентується пунктом 168.1 статті 168 ПК України.

Так, відповідно до вимог зазначеної норми, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Так, судом встановлено, а представником відповідача не заперечувалось, що податок з доходів фізичних осіб самостійно та правомірно нараховувався на всіх працівників, працюючих в Крижопільському ВЦ-113 (як вільнонайманих, так і по спецконтингенту), проте не перераховувався до бюджету лише по спецконтингенту.

Згідно п. 3.1.5 розділу 3 акту перевірки сума нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб податковим агентом станом на 01.01.2013 року становить 1365525,15 грн., в тому числі сума податку з доходів фізичних осіб з нарахованої заробітної плати по спецконтингенту за грудень 2012 року становить 20179,16 грн., по якій строк перерахування до бюджету не настав. Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.01.2013 року складає 1345534,99 грн.

А в п. 3.1.6 акту перевірки зазначено, що перерахунки по податку з доходів фізичних осіб проводились своєчасно.

Отже, з вищенаведеного випливає, що податковим органом встановлено, неперерахування сум податку з доходів фізичних осіб лише по спецконтингенту, а не по всім працюючим на підприємстві працівникам (як вільнонайманим працівникам, так і спецконтингенту).

Проте, як видно з розрахунку суми основного платежу та штрафних санкцій, що підлягають застосуванню по Крижопільському ВЦ-113 (додаток № 4 до акта № 120/1701/14316862 від 31.01.2012 року) до суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій входить загальна сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб по всіх працюючих на підприємстві.

Відтак, при обчисленні суми грошового зобов'язання податковий орган помилково дійшов висновку про включення до основного платежу та штрафних санкцій, що підлягають застосуванню по Крижопільському ВЦ - 113, податку з доходів фізичних осіб по всім працівникам, працюючим на підприємстві, не відокремивши відповідний податок від вільнонайманих працівників, який вже перерахований до бюджету, що в свою чергу значно завищило суму грошового зобов'язання..

Таким чином, здійснивши системний аналіз чинного на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справу доказів, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 559 670, 67 грн. з них: за основним платежем - 1 345 345,99 грн. та за штрафними санкціями - 214 324,68 грн. є необґрунтованими та безпідставними, як наслідок прийняте податкового повідомлення-рішення - протиправним.

Дії податкового органу щодо донарахування пені в сумі 143 577,26 грн. згідно акту від 31.01.2013 року суд вважає протиправними з огляду на наступне.

Так, згідно розрахунку нарахування пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб по Крижопільському ВЦ-113 в суму пені входить сальдо на 01.01.2010 року, проте згідно акту перевірки, перевіряємим був період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

Суд зазначає, що перевіряємий період - це період, протягом якого платником податків вчинені порушення податкового законодавства, що характеризується активною винною поведінкою платника податків в певний період, в певний час.

Отже, якщо податковий орган чітко встановлює період перевірки, в даному випадку з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., то він позбавлений права перевіряти період, який не визначений наказом про проведення перевірки та направленням на перевірку.

Однак, незважаючи на вказане, податковий орган вийшов за межі вказаного періоду та при обчисленні пені врахував суму, яка виникла до 01.01.2010 р. Більш того, підстави її виникнення та період податковим органом не досліджувались.

Згідно пункту 78.7 статі 78 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки;. судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В свою чергу, згідно положень пункту 44.1 статі 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В порушення наведених норм, податковий інспектор первинні документи, які б підтверджували суму нарахування відповідного податку, яке існувало станом на 01.01.2010 р. та період його виникнення не досліджував. Відтак, зазначена у акті сума (що існувала станом на 01.01.10 р.) не може вважатись доведеною, а враховуючи період, що входить за межі перевірки - є безпідставно визначеною податковим органом.

Враховуючи вищезазначене, оскільки податковий орган чітко встановив період перевірки, а саме: з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, період, який не визначений наказом про проведення перевірки та направлення на перевірку, податковий орган позбавлений можливості його перевіряти. Тобто, податковим органом протиправно включено до розрахунку пені суму кредитового сальдо у розмірі 424108,54 грн., оскільки така сума не являлась наслідком порушення позивачем норм законодавства станом на 01.01.2010 року.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо нарахування пені в сумі 143 577,26 грн. являються протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку, суд вважає, що невірно нараховану суму податкового зобов'язання не можливо виокремити.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі даного акту та застосування штрафних санкцій.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000021701 від 14.02.2013 року.

Визнати дії Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо нарахування пені в сумі 143577,26 грн. протиправними.

Стягнути на користь Крижопільського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 113) (вул. Леніна, 106, с. Городківка. Крижопільський район, Вінницька область, 24615) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна