Рішення № 30546835, 08.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа № 918/172/13-г

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» про стягнення 131 994,91грн.

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Михайлов В.О. дов.№03-5/3 від 02.01.2013р.

від відповідача: Колбун Н.П. дов.№87 від 11.01.2013р.

від прокуратури: Герасимчук Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Рівне звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі-позивач) до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"(надалі-відповідач) про стягнення 131 994,91 грн. заборгованості.

19.03.2013 року представником відповідача подано до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає, та зазначає, що заборгованість між сторонами за теплову енергію згідно договору №107 від 10.09.2010 року за жовтень-грудень 2012 року відсутня, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки та доданими до відзиву доказами.

25.03.2013 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач допустив прострочення оплати заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію за січень-лютий 2013 року, в зв'язку з чим заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 425 841,56 грн. На підстав викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 425 841,56 грн.; пеню в сумі 2079,47 грн.; 3% річних в сумі 415,89 грн..

08.04.2013 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 258 264,27 грн. основного боргу; 2079,47 грн. пені; 415,89 грн. 3% річних.

08.04.2013 року представником відповідача подано пояснення, відповідно до яких визнає борг за договором №107 в сумі 258 264,27 грн.

В судовому засіданні представники позивача та органу прокуратури підтримали позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін та прокуратури , вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

10.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (позивачем, підприємство) та Рівненським обласним виробничо-комунальним підприємством водопровідно-каналізаційним господарством «Рівнеоблводоканал» (відповідач, споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії №107 (договір), відповідно до предмету якого підприємство зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 1.4. договору теплова енергія подається споживачу за адресою: вул.. Степана Бандери 2, вул.. Білякова 6.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з пунктом 4.4 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. В разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом. У випадку, коли 20 число поточного місяця припадає на вихідний день, звіт подається у попередній робочий день.

Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів -не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (пункти 5.3-5.4 договору).

Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом жовтня 2012 року - лютого 2013 року надавав відповідачу теплову енергію, дані обставини підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками за послуги теплопостачання, виставленими позивачем у період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року (а.с. 16-18, 60-61), а також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним між сторонами 28 лютого 2013 року.

Однак, всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому у вищезазначений період, в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 258 264,27 грн., яка визнається відповідачем та підтверджується підписаним актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.2013 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором № 107 від 10 вересня 2010 року, у розмірі 258 264,27 грн. підтверджена належними доказами, які наявні у матеріалах справи та відповідач на момент прийняття рішення позовні вимоги визнає, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 6.3.3. договору споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. цього договору - сплачує пеню в розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг, з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивач, за період прострочення виконання зобов'язання з 11.11.12 по 28.01.13 р. нарахував відповідачу 2079,47 грн. пені, вказаний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, за період прострочення виконання зобов'язання з 11.11.12 по 28.01.13 р. нарахував відповідачу 3% річних в сумі 415,89 грн. вказаний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 258 264,27 грн. основного боргу; 2079,47 грн. пені та 3% річних в сумі 415,89 грн. є законними, обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (вул. Степана Бандери, 2, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"(вул. Д. Галицького,27 м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008) 258 264,27 грн. заборгованості; 2079,47 грн. пені; та 3% річних в сумі 415,89 грн.

3. Стягнути Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"(вул. Степана Бандери,2, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03361678) в доход Державного бюджету України 5 215,19 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 08.04.2013р.

Суддя Заголдна Я.В.