Постанова № 30546398, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2а-4172/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року в адміністративній справі

за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська у листопаді 2011 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5303 грн. 23 коп.

Постановою Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства та його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено які дії має вчинити суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясувати чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6 частини 1 даної статті).

Суд першої інстанції після отримання позовної заяви залишив поза увагою питання щодо підсудності даної адміністративної справи місцевому загальному суду як адміністративному.

Судом не враховано предметна підсудність, визначена статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Аналіз даної норми дає можливість дійти висновку, що місцевим загальним судам як адміністративним підсудні справи за адміністративними позовами фізичних осіб до відповідного суб'єкта владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В свою чергу частиною 2 вищезазначеної статті Кодексу встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади.

Колегія суддів встановила, що Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звертаючись з даним адміністративним позовом до суду діяв як орган державної влади при здійсненні владних управлінських функцій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином колегія суддів зазначає, що оскільки предметом даного спору є стягнення коштів, що не передбачено правилами предметної підсудності згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України, даний спір за суб'єктним складом підсудний окружному адміністративному суду.

Суд першої інстанції не встановив обставини, за яких позов має бути повернутий позивачеві, що призвело до ухвалення судового рішення неповноважним судом, що тягне за собою скасування постанови із прийняттям нового судового рішення.

Розглядаючи спір по суті заявлених вимог судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.01.2011 по 24.03.2011 перебував на обліку в Жовтневому районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітний відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Жовтневим районним центром зайнятості м. Дніпропетровська 24 березня 2011 року ОСОБА_1 був працевлаштований на ТОВ «Подія Евент» шляхом надання дотацій роботодавцю по створенню додаткових робочих місць у розмірі 5303,23 грн.

Після отримання відповідної інформації від податкового органу Лівобережним районним центром зайнятості м. Дніпропетровська було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за результатами якого складено Акт № 88 від 28.09.2011.

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року працював в філії «Партнер» ТОВ «Винзавод «Південні вікна».

Дана обставина знайшла своє підтвердження під час апеляційного розгляду. А саме, апелянт підтвердив, що з метою працевлаштування подавав відповідні заяви до різних підприємств, серед яких, в тому числі, було ТОВ «Винзавод «Південні вікна».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають, зокрема, застраховані та незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Статтею 7 цього Закону передбачено види забезпечення та соціальні послуги, до яких, зокрема, відноситься пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 5 вказаного порядку визначено, що кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг. Дотація надається в межах коштів Фонду, передбачених бюджетом та кошторисами на цю мету.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, виконавчим органом правління Фонду є виконавча дирекція, яка забезпечує виконання рішень правління. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Положеннями статті 36 цього Закону встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що умовою отримання соціальної послуги у вигляді дотації на створення додаткового робочого місця є перебування особи на обліку в центрі зайнятості, як безробітної, а тому з моменту її працевлаштування особа втрачає статус безробітного та право на отримання такої соціальної послуги.

На особу, що перебуває на обліку в центрі зайнятості, покладено обов'язок повідомляти про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, про самостійне працевлаштування.

При цьому суд критично ставиться до доводів апелянта щодо не встановлення судом першої інстанції факту трудових відносин між ним та філією «Партнер» ТОВ «Винзавод «Південні вікна», адже вказані обставини підтверджуються Наказами директора філії «Партнер» ТОВ «Винзавод «Південні вікна» про прийняття на роботу № 47/ок від 01.03.2011 та звільнення № 55/ок від 31.03.2011.

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що позов Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року в адміністративній справі № 2-а-4172/11 скасувати.

Позов Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська суму незаконно виплачених коштів внаслідок надання дотації на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в розмірі 5303 (п'ять тисяч триста три) грн. 23 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 21 березня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко