Постанова № 30546319, 04.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа № 821/653/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Транчуковій О.С., за участю представника позивача Дикаленко Н.М., представника відповідача Ващука Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні до Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури (ДП "Судмаш"), третя особа - ОСОБА_3 про стягнення коштів,

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні (далі- позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури (ДП "Судмаш") (далі - відповідач або ДП "Судмаш") про стягнення коштів.

В судовому засідання представник позивача свої позовні вимоги обґрунтував наступним: 12.05.2011 року ОСОБА_3 під час виконання своїх обов'язків отримав травму на ДП "Судмаш". З 12.05.2011 року ОСОБА_3 перебував на лікарняному, з 01.07.2011 року став роботи. 04.07.2011 року лікарсько-консультативною комісією імені А. і О. Тропіних прийнято рішення про переведення ОСОБА_3 на легшу роботу терміном на 1 місяць. На підставі рішення лікарсько-консультативної комісією ДП "Судмаш" видано наказ №87 про переведення ОСОБА_3 контролером КПП з 04.07.2011 року строком на 1 місяць та проведення оплати праці з доплатою середнього заробітку за рахунок коштів ДП "Судмаш" по 17.07..2011 року та за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 18.07.2011 року. Рішення комісії про переведення ОСОБА_3 приймала 01.08.2011 р. № 2098/10 - строком на 1 місяць і 01.09.2011 р. № 2452/30 - строком на 2 місяці. На підставі рішень ДП "Судмаш" видані накази "Про продовження строку тимчасового переведення ОСОБА_3 на легшу роботу" №100 від 01.08.2011 року та №115 від 31.10.2011 року.

07.11.2011 року до відділення Фонду у м. Херсоні із заявою-розрахунком звернулося ДП „Судмаш" про відшкодування витрат, пов'язаних із виплатами потерпілому ОСОБА_3, при тимчасовому переведенні на легшу роботу за липень-вересень 2011 року на загальну суму 3483,33 грн. 10.11.2011 року кошти перераховані ДП "Судмаш". 25.11.2011 року ДП "Судмаш" звернулося до позивача із заявою-розрахунком про відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою ОСОБА_3 за жовтень 2011 року в сумі 1910,16 грн. 30.11.2011 року вказані кошти виплачено. В подальшому відділенням Фонду винесені постанови № 2119/21409/21409/10, № 2119/21409/21409/11, №2119/21409/21409/12 про призначення ОСОБА_3 доплати до середньомісячної заробітної плати за листопад 2011 року по січень 2012 року на загальну суму 5810,07 грн. Загальна сума доплати середньомісячної заробітної плати ОСОБА_3 складає 11203, 56 грн.

08 липня 2011 року висновком МСЕК ОСОБА_3 встановлено 10 % втрати професійної працездатності, тобто відповідно до вказаної норми, у ОСОБА_3 08.07.2011 року відпали підстави для проведення йому доплати до середньомісячного заробітку, оскільки з дати встановлення МСЕК відсотку втрати професійної працездатності відділення фонду виплачує потерпілому частину втраченого заробітку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилався на те, що згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року №3, дана справа не підсудна цьому суду, а спір підлягає вирішинню в порядку цивільного судочинства. Переплата виникла з дій позивача тому він повинен звертатись з позовом до особи якій кошти нараховувались.

Третя особа в судові засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Правова позиція не відома.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі -Закон або Закон № 1105-XIV).

Відповідно до статей 15, 16, 18 Закону, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі- Фонд) некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Статтею 25 Закону визначено, що «Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.»

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижче оплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків (абз.4 ч. 4 ст. 34 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно ст. 17 Закону України № 1105-XIV, рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Статтею 25 Закону України № 1105-XIV передбачено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до п. 5.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 N 24, якщо потерпілого за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, роботодавець згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Частиною 1 статті 31 Закону України № 1105-XIV передбачено, що за потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

З огляду на таке, суд не погоджуеться з правовою позицією представника відповідача оскільки у даному випадку відділення виконавчої дирекції Фонду виступає саме як суб 'єкт владних повноважень у сфері загальнообов 'язкового державного соціального страхування, а тому даний спір є публічно-правовим та відповідно до приписів статті 4 і статті 17 КАС України на виниклий спір поширюється компетенція адміністративних судів. Отже і посилання представника відповідача на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3, є помилковим.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, вважає, що позивачем доведено виниклу заборгованість відповідача щодо заявлених позовних вимог.

Оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні проводило доплату до середньомісячного заробітку з 18.07.2011 року, тобто після встановлення ОСОБА_3 стійкої втрати працездатності, переплата становить 11203, 56 грн.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні до Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури (ДП "Судмаш") підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,8,9,12,17,19,158,159, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ДП "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури"( код 24944438) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні кошти в сумі 11203 (одинадцять тисяч двісті три) грн. 56 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 квітня 2013 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.2.2