ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 54/267(4/397) 22.03.13
Суддя Шкурдова Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 693595080,00 грн. наказу від 24.11.2011 р. у справі
за позовом Державної іпотечної установи
до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
про стягнення 864685033,52 грн.
за участю прокурора міста Києва
при секретарі судового засідання Білецькій О.В.
представники:
від стягувача - Боков І.О. (дов. № 3387/15/1 від 15.08.2012 р.);
від боржника - Трохимчук О.І. (дов. № 13-11-2017 від 15.02.2013 р.),
Чернюк В.В. (дов. № 13-11-14060 від 12.10.2012 р.);
Державна іпотечна установа звернулась до господарського суду міста Києва із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про повернення кредиту у сумі 693595080,00 грн. та сплату нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 7901283,13 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року у справі № 54/267, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 25 січня 2012 року, позов Державної іпотечної установи до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про повернення кредиту у сумі 693595080,00 грн. та сплату нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 7901283,13 грн. задоволено; з відповідача користь позивача стягнуто 693595080,00 грн. заборгованості за кредитом, 53803975,60 грн. заборгованості за відсотками, 69359508,00 грн. інфляційних втрат, 46233337,80 грн. 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарським судом міста Києва 27 квітня 2012 року видано наказ № 54/267 на примусове виконання вказаного рішення.
До суду від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 693595080,00 грн. наказу господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року, виданого на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року у справі № 54/267.
Заява боржника мотивована добровільним виконанням ним судового рішення в частині сплати на користь стягувача суми кредиту за Кредитним договором № 7/1 від 15 жовтня 2008 року у розмірі 693595080,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 60001582 від 31.01.2013 року.
Стягувач заперечує проти визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 693595080,00 грн., посилаючись на те, що вказана сума сплачена в процесі виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду та має бути зарахована в послідовності, встановленій сторонами при укладенні Кредитного договору № 7/1 від 15 жовтня 2008 року (під заставу майнових прав за іпотечними житловими кредитами), відповідно до графіку з врахуванням ст. 534 Цивільного кодексу України, а не зарахована в рахунок погашення заборгованості за кредитом, як вказано боржником.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 693595080,00 грн. наказ господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року, виданий на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, у справі № 54/267.
Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав, викладених у запереченнях.
Розглянувши заяву про визнання наказу господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року. № 54/267 таким, що не підлягає виконанню, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
15.10.2008 р. між Державною іпотечною установою та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" укладено кредитний договір № 7/1 (під заставу майнових прав за іпотечними житловими кредитами), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти в сумі 700000000 грн. та сплатити відсотки за користуванням кредитом рефінансування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит рефінансування надається позичальнику на строк до 10.04.2009р. (п. 1.2 кредитного договору).
Додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 7/1 від 15.10.2008 р., доповнено пункт 1.1. першого розділу кредитного договору підпунктами 1.1.1., 1.1.2 наступного пункту, а саме з 23.03.2009 р. сума кредиту рефінансування, яку кредитор надає позичальнику, а останній зобов'язується повернути складає 693595080,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення в якому в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі Статутом Державної іпотечної установи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 768 від 17 липня 2009 року, основною метою діяльності Установи є рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських установ, які проводять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів) за рахунок власних та залучених коштів; предметом діяльності установи є, у тому числі, надання фінансових кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечене іпотечними активами.
На день укладення сторонами Договору № 7/1 був чинний Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначені поняття кредиту, фінансового кредиту та процесів.
Так, згідно з вказаним Законом кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком, фінансовою установою, яка кваліфікується як банківська установа, фінансовими організаціями та іншими кредиторами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.
На день сплати боржником грошових коштів в розмірі 693595080,00 грн. набрав чинності Податковий кодекс України згідно з яким фінансовий кредит - кошти, що надаються банком - резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Отже, зобов'язання стягувача за Кредитним договором № 7/1 є надання боржнику грошових коштів у вигляді кредиту рефінансування в розмірі 693595080,00 грн., а зобов'язання боржника відповідно повернення стягувачу кредиту рефінансування в розмірі 693595080,00 грн. та сплата процентів за користування кредитом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року у справі № 54/267, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 25 січня 2012 року, позов Державної іпотечної установи до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про повернення кредиту за Кредитним договором № 7/1 у сумі 693595080,00 грн. та сплату нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 7901283,13 грн. задоволено; з відповідача на користь позивача стягнуто 693595080,00 грн. заборгованості за кредитом, 53803975,60 грн. заборгованості за відсотками, 69359508,00 грн. інфляційних втрат, 46233337,80 грн. 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарським судом міста Києва 27 квітня 2012 року видано наказ № 54/267 на примусове виконання вказаного рішення.
Постановою від 09 липня 2012 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року у справі № 54/267.
Згідно з меморіальним ордером № 60001582 від 31.01.2013 року боржником перераховано стягувачеві 693595080,00 грн. з призначенням платежу «Погашення кредиту по Кредитному договору № 7/1 від 15.10.2008 року».
Боржником подано до суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 693595080,00 грн. наказу господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року, виданого на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, у справі № 54/267.
З огляду на часткове добровільне виконання рішення суду у даній справі та подану заяву слід зазначити наступне.
Провадження з примусового виконання рішень судів здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який передбачає відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу шляхом винесення державним виконавцем постанови з наданням боржнику строку для добровільного виконання рішення і здійснення виконавчого провадження протягом 6 місяців, та не містить обмежень щодо добровільного виконання боржником рішень суду в процесі здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення суду є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно. На майно боржника може бути накладений арешт.
За приписами ч.ч. 2, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки у цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п.п. 1.7, 1.8. Інструкції вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Пунктами 1.19-1, 1.25 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» надано поняття меморіального ордеру та платіжної вимоги, за якими меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Грошові кошти в розмірі 693595080,00 грн. перераховано боржником на підставі меморіального ордеру № 60001582 від 31.01.2013 року, який є платіжним документом самостійного розпорядження платником власними грошовими коштами на рахунку.
Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції відтворюються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, вчинених відповідно до вимог цього Положення.
При перерахуванні грошових коштів в розмірі 693595080,00 грн. боржником в платіжному документі - меморіальному ордері № 60001582 від 31.01.2013 року, на додержання вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, чітко вказано призначення здійснюваного платежу «Погашення кредиту по Кредитному договору № 7/1 від 15.10.2008 року».
З огляду на вказане вище заперечення стягувача не приймаються судом до уваги, оскільки черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, передбачена ст. 534 Цивільного кодексу України, на яку посилається стягувач, може застосовуватись при недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання, отриманого без реквізиту «Призначення платежу», або як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості.
Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09 липня 2012 року у справі № 6/438.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, вважається виконання, проведене відповідно до вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Грошові кошти в розмірі 693595080,00 грн. перераховані відповідачем з призначенням платежу «Погашення кредиту по Кредитному договору № 7/1 від 15.10.2008 року», вказана сума заявлялась до стягнення як заборгованість за кредитом рефінансування у поданому позові, визначена в описовій і мотивувальній частині рішення та стягнута з боржника як заборгованість за кредитом за рішенням суду на виконання якого виданий наказ, тобто зазначені грошові кошти сплачені саме на виконання зобов'язання за Кредитним договором № 7/1 з повернення кредиту рефінансування, а не в рахунок процентів за користування кредитом рефінансування.
Зважаючи на наведене, оскільки грошові кошти в розмірі 693595080,00 грн. перераховано боржником на стадії виконавчого провадження в добровільному порядку згідно з меморіальним ордером № 60001582 від 31.01.2013 року на виконання зобов'язання з погашення кредиту рефінансування за Кредитним договором № 7/1 від 15.10.2008 року, зобов'язання з погашення кредиту рефінансування (основного зобов"язання) в розмірі 693595080,00 грн. за Кредитним договором № 7/1 від 15.10.2008 року є припиненим. Одночасно інші зобов"язання, визнані за рішенням суду від 11.10.2011р., а саме: 53803975,60 грн. заборгованості за відсотками, 69359508,00 грн. інфляційних втрат, 46233337,80 грн. 3% річних, вказаним меморіальним ордером не погашені.
Частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на корить боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, зважаючи, що на теперішній час публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» сплачено стягувачу 693595080,00 грн. на підставі меморіального ордеру № 60001582 від 31.01.2013 року з призначенням платежу «Погашення кредиту по Кредитному договору № 7/1 від 15.10.2008 року», зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати 693595080,00 грн. кредиту рефінансування (основного зобов"язання) є припиненим, наказ господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року, виданий на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, у справі № 54/267, в частині стягнення 693595080,00 грн. заборгованості за кредитом є таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ :
Заяву публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання наказу господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року, виданого на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, у справі № 54/267, в частині стягнення 693595080,00 грн. заборгованості за кредитом таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду м. Києва від 27.04.2012 року, виданий на виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, у справі № 54/267 в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код 20025456) на користь Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, оф. 201, код 33304730) 693595080,00 грн. заборгованості за кредитом.
Суддя Л.М. Шкурдова
Судове рішення № 30544736, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 54/267(4/397). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: