Ухвала суду № 30543552, 09.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

У Х В А Л А

09 квітня 2013 р. Справа № 804/4923/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "Агенс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування акту, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2013р. Приватне підприємство "Агенс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агенс" стосовно дотримання вимог податкового законодавства з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ ВК "Віконні системи" за листопад, грудень 2011 року та з ПП "Транс Атнлантіка Сервіс" за квітень, травень 2012 року; скасування акту перевірки №226/222-32128377 від 18.03.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем, відповідно до ст.ст. 75, 78-79 Податкового кодексу України, було протиправно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Агенс" стосовно дотримання вимог податкового законодавства з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ ВК "Віконні системи" за листопад, грудень 2011 року та з ПП "Транс Атнлантіка Сервіс" за квітень, травень 2012року, що і стало підставою звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 КАС України; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 року №02-5/35, не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм інформації, як зазначено вище, він не є обов'язковим для виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, тобто не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішеннями в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.

Отже, оскаржуваний акт перевірки від №226/222-32128377 від 18.03.2013 року не створює для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливає на права ПП «Агенс» як платника податків, не є документом, який невідворотно зумовлює настання для нього певних правових наслідків.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Акт перевірки в цьому разі є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС, а тому не може бути предметом оскарження в суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 109, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження щодо вимог позивача про скасування акту перевірки №226/222-32128377 від 18.03.2013 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Агенс" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування акту.

Копію ухвали надіслати позивачу за вказаною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис) І.В. ЮхноЗ оригіналом згідно Суддя Ухвала не набрала законної сили станом на 09.04.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В. Юхно