Ухвала суду № 30542900, 10.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3879/13 Головуючий в 1 інстанції - Врона А.О.

Справа № 429/6335/12 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Дерев'янка О.Г., Черненкової Л.А.

при секретарі - Солод О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 20 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8/2007/980-К/2030-АП про надання кредиту у сумі 70 975 грн., строком до 19 листопада 2014 року зі сплатою 17,9 відсотків річних за користування кредитними коштами. Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору банком був укладений договір поруки з ОСОБА_2 У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору в частині сплати періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків, станом на 14 травня 2012 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 118 855, 51 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів по справі, а також стягнути з них судові витрати.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить розірвати вищевказаний кредитний договір, у зв'язку з істотною зміною обставин, посилаючись на те, що на момент укладення кредитного договору він працював та мав постійне джерело доходу. На даний час він не має постійного місця роботи, а тому не може виконувати зобов'язання за кредитним договором належним чином. У зв'язку з викладеним, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволені частково (а.с. 85-86).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 108 629, 52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору - відмовлено.

Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додактовим рішенням Павлоградського міськрайонногго суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором в розмірі 108 629, 52 грн., яка складається з 65 427, 20 грн. заборгованість за кредитом; 30 649, 61 грн. заборгованість за відсотками; 5 455, 21 грн. несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов"язань; 7 097, 50 грн. штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення ним норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8/2007/980-К/2030-АП про надання кредиту у сумі 70 975 грн., строком до 19 листопада 2014 року зі сплатою 17,9 відсотків річних за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору банком був укладений договір поруки з ОСОБА_2

У зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, у нього утворилась заборгованість у розмірі 118 855, 51 грн.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

Доводи, вказані ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з'ясував обставини по справі, а наданим його доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: