Постанова № 30542209, 02.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа №805/3363/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 годин 38 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді А.І. Циганенка, за участі секретаря судового засідання Бабло В.Е., прокурора Романченка Р.В., представника позивача Кушніра О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Іловайського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави, в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекції), в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Транс" про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2013 року Іловайський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави, в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекції), в особі Управління Укртрансінспекції в Донецькій області (далі за текстом позивач), звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Транс" про стягнення на користь державного бюджету фінансових санкцій у сумі 1700 гривень 00 копійок. Позов обґрунтовано тим, що відповідач у встановлені строки не сплатив фінансову санкцію, застосовану до нього позивачем за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Посилаючись на статтю 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статті 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 1700,00 гривень.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Керуючись частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе не відкладати розгляд справи і вирішити її на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Транс" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 11 червня 2010 року.

12 листопада 2012 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області був складений «Акт №070828 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2012 року» (далі за текстом - «Акт»). Згідно Акту під час надання послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень ТОВ «ДІПІ Транс» не забезпечило водія автомобільного транспорту SORLC9.6TK9, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 документами, які передбачені статтями 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме був відсутній договір обов'язкового особистого страхування (а.с. 9).

26 грудня 2012 року відповідач отримав Акт №070828 від 12.11.2012 року (а.с. 11).

2 січня 2013 року відповідач отримав повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 8 січня 2013 року (а.с. 11).

8 січня 2013 року позивачем прийнята постанова №147486 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «ДІПІ Транс» в сумі 1700,00 гривень, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 8).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, в редакції Закону України від 5 липня 2011 року №3565-VI (далі - Закон № 2344-ІІІ), центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частиною 4 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

«Положенням про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №387/2011, встановлено, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Згідно пункту 3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №528 (далі - Порядок № 1567), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є органом державного контролю на автомобільному транспорті, а її територіальними органами є управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до вимог статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Транс" (пр. Гірників, б. 42, м. Єнакієве, Донецька область, код ЄДРПОУ 37155497) на користь Державного бюджету України фінансові санкції у сумі 1700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судому засіданні 2 квітня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 5 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили за привалами, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.