Постанова № 30541025, 03.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/3/13-а

17:53

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.,

за участю:

представника позивача - Албу І.В.;

представника відповідача - Лучкіної Г.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Агрофірма Баса» до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому до суду 04.01.2013 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Новоселицької МДПІ №10584/9/23-007 від 26.12.2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства «Агрофірма Баса».

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що 18.12.2012 року головному бухгалтеру приватного підприємства «Агрофірма Баса» Костіній В.В, були вручені під розписку листи №10384/10/23-005 від 18.12.2012 року «Про надання документального підтвердження» та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року «Про надання копії документів». Даними листами заступник начальника Новоселицької МДПІ Павелко І.О. пропонувала платнику податків надати копії фінансово-господарських документів, договорів, банківських виписок, накладних, касових ордерів тощо. Листи на надання копії документів від 18.12.2012 року № №10384/10/23-005 та №10389/10/17-007 оформлені з посиланням на п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України у відповідності до якої при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. На думку позивача згідно даної норми посадові особи Новоселицької МДПІ повноважені витребовувати копії не будь-яких документів, а тільки тих, що свідчать про порушення платником податкового законодавства.

Позивач вказує на те, що ревізорам для перевірки були надані всі оригінали документів, у разі, якщо окремі з них свідчили про порушення платником законодавства, на думку позивача податковий орган мав би витребувати копії саме таких документів, вказавши їх перелік та реквізити (ідентифікувати документи).

Також позивач вказує, що у листах відсутні посилання на конкретні документи. Як приклад навів запит №10384/10/23-005 від 18.12.2012 року в якому витребовувались копії документів, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень. Тоді, як на думку позивача податковий орган мав би запитати надання копій конкретних свідоцтв на право власності та конкретних договорів оренди, якщо такі документи свідчать про порушення платником законодавства, що було встановлено при роботі з оригіналами.

26.12.2012 року посадовими особами Новоселицької МДПІ був складений акт №1353/23 про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами «Агрофірма Баса» під час проведення планової документальної перевірки за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. На підставі даного акту начальником Новоселицької МДПІ прийнято рішення №10584/9/23-007 від 26.12.2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно якого застосований умовний адміністративний арешт майна платника податків приватного підприємства «Агрофірма Баса».

Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки пункт 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік обставин, за яких може бути застосовано арешт майна, та не передбачає обставин, як ненадання копій документів.

Крім того, позивач наголошує, що посилання на п.п. 20.1.5 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України як на підставу для накладення адміністративного арешту є неправомірним, оскільки ця норма не є самостійною нормою, а носить відсилочний характер на ст. 94 Податкового кодексу України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік підстав для застосування арешту.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав заперечення на позов в яких зазначив, що приватне підприємство «Агрофірма Баса» включено до національного плану-графіку проведення документальних виїзних перевірок ІVквартал 2012 року. Основними критеріями ризику, за якими приватне підприємство «Агрофірма Баса» відібрано до плану-графіку були: рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі по ПДВ-3,06; формування податкового кредиту у значних обсягах (понад 100 тис. грн.) за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування (сільгоспвиробники) із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб) тощо.

У зв'язку з ненаданням в ході проведення перевірки в повному обсязі документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідачем в порядку норм Податкового кодексу України вручено під розписку головному бухгалтеру приватного підприємства «Агрофірма Баса» Костіній В.В. листи з вимогою по надання документів та їх копій необхідних для проведення перевірки.

За період з 18.12.2012 року по 26.12.2012 року законні вимоги відповідача щодо надання документів, зазначених в листах 10384/10/23-005 та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року позивачем не виконані, не надано також письмове обґрунтування причин неможливості їх надання. Про обов'язок позивача забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій, позивача повідомлено, згідно письмового повідомлення від 03.12.2012 року №9.

В останній день перевірки працівниками Новосельцької МАПІ складено акт № 1353/23 від 26.12.12 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами приватного підприємства «Агрофірма Баса» із зазначенням документів, що вимагались але не були надані.

У зв'язку з ненаданням позивачем в повному обсязі документів, витребуваних вищезазначеними листами та повідомленням Новоселицькою МДПІ продовжено термін проведення планової перевірки, згідно наказу №753 від 26.12.2012 року, який врученого під розписку керівнику приватного підприємства «Агрофірма Баса», термін проведення планової перевірки з 27.12.2012 року продовжено на п'ять робочих днів.

Відповідач зазначає, що право органу державної податкової служби під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків і отримувати від них, засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою, копії документів, що свідчить про порушення вимог податкового законодавства, встановлене пп. 20.1.2. п.20.1 ст. 20 ПК України. У випадку ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності цих документів) застосовуються заходи передбачені ст. 94 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, відповідач вважає рішення про застосування арешту майна платника податків від 26.12.2012 року прийнято за наявності обґрунтованих підстав, а вимоги позивача про його скасування безпідставні. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов. Також вказала на те, що оскаржуване рішення не може бути предметом оскарження, оскільки воно втратило свою дію, є не чинним, у зв'язку із не підтвердженням у судовому порядку обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до повідомлення №9 та розписки головного бухгалтера приватного підприємства «Агрофірма Баса» було повідомлено 03.12.2012 року про проведення планової документальної перевірки приватного підприємства «Агрофірма Баса» тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. Також позивача повідомлено забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, реєстр податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (а.с.25, 26).

Судом досліджені листи №10384/10/23-005 від 18.12.2012 року про надання документального підтвердження та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року про надання копії документів. Даними листами заступник начальника Новоселицької МДПІ Павелко І.О. пропонувала позивачу надати копії фінансово-господарських документів, договорів, банківських виписок, накладних, касових ордерів тощо. Однак, за період з 18.12.2012 року (дата отримання листів) по 26.12.2012 року вимоги відповідача щодо надання документів, зазначених в листах №10384/10/23-005 та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року позивачем не виконані та не надано письмового обґрунтування причин неможливості їх надання (а.с.27, 28).

На підставі цього, Новоселицькою МДПІ складено акт №1353/23 від 26.12.2012 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами приватного підприємства «Агрофірма Баса» під час проведення планової документальної перевірки за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, в якому викладено перелік документів, які не було надано позивачем (а.с.29-30).

Начальником відділу податкового контролю було надано звернення начальнику Новоселицької МДПІ №428 вн/23 від 26.12.2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, в якому просили застосувати умовний адміністративний арешт майна приватного підприємства «Агрофірма Баса» (а.с.31).

Начальником Новоселицької МДПІ винесено рішення від 26.12.2012 року №10584/9/23-007 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків приватного підприємства «Агрофірма Баса» (а.с.32).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2012 року по справі за позовом Новоселицької МАПІ до приватного підприємства» Агрофірма Баса» про підтвердження обґрунтованості арешту закрито провадження у зв'язку із наявністю спору про право. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 року апеляційну скаргу Новоселицької МДПІ задоволено та скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2012 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у задоволені вказаного позову відмовлено у зв'язку із проведенням перевірки та закінченням строку на підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту. (а.с. 34).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень вказаних критеріїв при прийнятті оскаржуваних рішень.

Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У п. 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України вказано, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Судом встановлено, що за десять днів до проведення планової перевірки позивача приватному підприємству «Агрофірма Баса» вручено під розписку копію наказу №107 від 30.11.2012 року «Про проведення документальної планової перевірки» та письмове повідомлення від 03.12.2012 року №9 із зазначенням дати її проведення та зобов'язано позивача забезпечити надання всіх необхідних документів. 13.12.2012 року на підставі наказу№706 та направлень на перевірку розпочато планову виїзну документальну перевірку приватному підприємству «Агрофірма Баса» на предмет дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року .

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків. Так, відповідно до положень пп. 16.1.5., пп. 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податку, зокрема зобов'язаний, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової служби, а саме п. 20.1.2 ст. 20 цього Кодексу визначено, що податковий орган має право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Однак, позивачем не було надано копій документів необхідних для проведення перевірки, тому, на виконання вищевказаних повноважень, податковим органом складено і вручено позивачу листи, а саме: відповідач направляв листи позивачу №10384/10/23-005 від 18.12.2012 року про надання документального підтвердження та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року про надання копії документів. Даними листами заступник начальника Новоселицької МДПІ Павелко І.О. пропонувала позивачу надати копії фінансово-господарських документів, договорів, банківських виписок, накладних, касових ордерів тощо. Однак, за період з 18.12.2012 року (дата отримання листів) по 26.12.2012 року вимоги відповідача щодо надання документів, зазначених в листах №10384/10/23-005 та №10389/10/17-007 від 18.12.2012 року позивачем не виконані та не надано письмового обґрунтування причин неможливості їх надання. Станом на останній день перевірки - 26.12.2012 року приватним підприємством «Агрофірма Баса», ні документів, ні копій документів про які йшлося у листах-вимогах податкового органу не було надано. У зв'язку із вказаним, фактично закінчити перевірку та скласти акт перевірки за її результатами не видавалось можливим.

Посилання позивача на те, що деякі з витребуваних документів не містили конкретних посилань (без зазначення, які саме свідоцтва на право власності необхідно надати та договори оренди і т.д. ) або деякі із витребуваних документів взагалі були відсутні, судом не приймається як правомірний аргумент щодо невиконання обов'язку про надання всіх необхідних документів для проведення перевірки, оскільки позивач не вчинив жодної дії щодо надання тих документів та їх копій, які міг би надати.

Стосовно позиції позивача, що податковим органом не було встановлено у листах - вимогах конкретних строків до яких мали бути подані документи, суд зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що керівнику приватного підприємства «Агрофірма Баса» було вручено під розпис копію наказу №706 від 30.11.2012 року «Про проведення документальної планової перевірки» та письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення і закінчення. Дані обставини підтвердженні представником позивача у судовому засіданні. З огляду на це, позивач знав, що вказані документи необхідні податковому органу в рамках перевірки і для її проведення, а вказана позиція свідчить про зловживання позивачем і невиконання обов'язку, визначеного ст. 16 та пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

У зв'язку із ненаданням позивачем в повному обсязі документів та їх копій, витребуваних податковим органом Новоселицькою МДПІ продовжено терміни проведення планової виїзної перевірки, згідно наказу №753 від 26.12.2012 року, з 27.12.2012 року продовжено на п'ять днів.

Так, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 ПК у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Новоселицькою МДПІ складено акт №1353/23 від 26.12.2012 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами приватного підприємства «Агрофірма Баса» під час проведення планової документальної перевірки за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, в якому викладено перелік документів, які не було надано позивачем (а.с.29-30).

Згідно п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Разом з тим, п. 20.1.5 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Суд не погоджується із твердженням представника позивача, що посилання на п.п. 20.1.5 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, як на підставу для накладення адміністративного арешту є неправомірним, оскільки ця норма не є самостійною нормою, а носить відсилочний характер на ст. 94 Податкового кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для застосування арешту, з наступних підстав.

Так, дійсно відповідно до п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Судом встановлено, що позивач не відмовлявся від проведення перевірки, допустив посадових осіб податкового органу до перевірки. Разом з тим, п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України місить перелік обставин за наявності, яких застосовується арешт майна, проте, у нормі закону не зазначено, що даний перелік є вичерпним і виключним.

Застосування відповідачем п. 20.1.5. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема, у разі ненадання платником податків для перевірки документів, їх копій застосовуються заходи, передбачені ст. 94 цього Кодексу, і як наслідок приймається рішення про застосування умовного адміністративного арешту, суд вважає правомірним і єдиним способом впливу на платника податку щодо виконання ним обов'язку надати документи та їх копії необхідні для проведення перевірки.

Згідно з п. 94.10., п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим; погашенням податкового боргу платника податків; усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення протягом 96 годин не було перевірено судом на предмет його обґрунтованості. Крім того, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року відмовлено у задоволені позову Новоселицької МДПІ до приватного підприємства» Агрофірма Баса» про підтвердження обґрунтованості арешту у зв'язку із проведенням перевірки та закінченням строку на підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, а тому у відповідності до положень п. 94.19 Податкового кодексу України оскаржуване рішення про застосування адміністративного арешту є припиненим.

Разом із тим, незважаючи на те, що дане рішення припинило свою дію, суд зобов'язаний перевірити його правомірність, якщо щодо цього заявлено позов з метою захисту порушених, на думку позивача, прав, свобод та інтересів. Спосіб захисту порушеного права може стосуватися тих правовідносин, які існують на даний час, так і тих які вже припинили свою дію, але про перевірку законності, яких просить позивач.

За результатами судового розгляду щодо перевірки оскаржуваного рішення на його відповідність вимогам законодавства, суд зробив висновок, що дане рішення прийнято у відповідності та з врахуванням положень ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Новоселицької МДПІ №10584/9/23-007 від 26.12.2012 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства «Агрофірма Баса» не належить до задоволення. Відповідачем правомірно винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства «Агрофірма Баса».

Крім того, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єктом владних повноважень доведено суду належними засобами доказування, правомірність вчинення дій. Перевіривши виконання суб'єктом владних повноважень вимог Закону, суд вважає, що відповідач в межах компетенції визначеної Конституцією України та Законами, діяв правомірно. З врахуванням наведеного повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд зробив висновок,, що в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку із тим, що таких судових витрат не було, відповідне клопотання не заявлялось, суд не вирішував питання щодо повернення відповідачу судових витрат. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 08 квітня 2013 р.

Суддя : Т.М. Брезіна