Постанова № 30539167, 03.04.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 р. Справа № 821/173/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області про скасування вимог щодо сплати внесків від 02.01.2013 р. на суму 1613,88 грн. та 4010,30 грн.,

встановив:

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що у відповідності до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний Фонд України змушує його до членства у некомерційній самоврядовій організації, де кожна застрахована особа є членом цієї організації. Статус приватного підприємця не є підставою для сплати членських (страхових внесків), так як такі внески сплачуються на конкретну особу - члена цієї організації.

Просить суд захистити її порушене право визначене ст. ст. 36, 57 Конституції України з боку Пенсійного фонду України в Високопільському районі, шляхом заборони примушування брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд, скасуванням вимог № Ф-31-У та Ф-1-У від 02.01.2013 року щодо сплати внесків.

Представник відповідача надав до суду заперечення відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те що, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області, як приватний підприємець, працює на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон-№ 2464-VI) позивач є платником єдиного внеску. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Крім того, відповідачем зазначено, що на підставі даних особового рахунку платника станом на 01.01.2013 року платник має недоїмку зі сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 1613,88 грн. та недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2011 рік в сумі 4010,30 грн. На вказані суми боргу платнику направлені вимоги про сплату боргу від 10.11.2010 № Ф-31 на суму 808,86 грн., від 07.02.2011 № Ф-31 на суму 832,74 грн., від 06.04.2012 № Ф-1 на суму 4010,30 грн.

Правомірність вимог про сплату боргу та зобов'язання сплатити суму боргу, підтверджено постановами Херсонського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 у справі № 2-а-6156/10/2170, постановою від 15.03.2011 у справі № 2-а- 919/11/2170 та постановою від 18.05.2012 у справі № 2а-1360/12/2170 за позовом ОСОБА_1 про захист порушеного права та скасування вимоги щодо сплати боргу. Зазначені постанови боржник оскаржив до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги ОСОБА_1 по справі № 2-а- 919/11/2170 та по справі № 2а-1360/12/2170 розглянуті та залишені без задоволення. Користуючись своїм правом на оскарження вимоги в судовому порядку, боржник навмисно зволікає виконання своїх обов'язків.

В зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач борг не погашає, але одним із дієвих засобів по погашенню недоїмки є стягнення заборгованості в судовому порядку, управлінням подані адміністративні позови про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Позовні вимоги УПФУ про стягнення боргу зі страхових внесків 1613,88 грн. у справі № 2а-1662/12/2170 та про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску 4010,30 грн. у справі № 2а-1668/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив в повному обсязі. Але постанови по зазначених справах боржник оскаржив до апеляційного суду.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом заборони примушувати брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд.

Сторони заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є приватним підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Відповідачем нараховано ФОП ОСОБА_1 суми доплат страхових внесків за період липень-грудень 2010 р. у розмірі 1613,40 грн. Однак, позивачем страхові внески за період липень-грудень 2010 р. сплачені не були.

УПФУ в порядку, визначеному ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV) сформовано та надіслано відповідачеві вимоги про сплату боргу від 10.11.2010 № Ф-31 та від 20.01.2011 № Ф-31У.

ФОП ОСОБА_1 оскаржила правомірність вказаних вимог, а також дії Пенсійного фонду, які полягають на її думку у примушуванні до участі у Пенсійному фонді, до Херсонського окружного адміністративного суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а-6156/10/2170 від 20.01.2011, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011, а також постановою у справі № 2а-919/11/2170 від 15.03.2011, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено, правомірність надіслання вказаних вимог про сплату боргу підтверджено, вимоги щодо визнання дій Пенсійного фонду до примушування до участі у діяльності самоврядної некомерційної діяльності Пенсійний фонд визнано необґрунтованими.

У травні 2012 року УПФУ в Високопільському районі Херсонської області звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1613,88 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року позовні вимоги УПФУ задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1613,88 коп.

Станом на 03.04.2013 року постанова від 23.05.2012 року не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку ОСОБА_1

Заборгованість ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску за 2011 р. склала 4010,30 грн. У зв'язку із тим, що позивач не сплатила її до 20.01.2012 УПФУ надіслано їй вимогу про сплату боргу від 06.04.2012 № Ф-1.

ФОП ОСОБА_1 оскаржила правомірність вказаної вимоги, а також дії Пенсійного фонду до Херсонського окружного адміністративного суду. Постановою у адміністративній справі № 2а-1360/12/2170 від 18.05.2012, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено, правомірність надіслання вимоги про сплату боргу підтверджено.

У травні 2012 року УПФУ в Високопільському районі Херсонської області звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4010 грн. 30 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 року позовні вимоги УПФУ задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4010 грн. 30 коп.

Станом на 03.04.2013 року постанова від 25.01.2013 року не набрала законної сили, оскільки були оскаржена у апеляційному порядку ОСОБА_1

02 січня 2013 року УПФУ в порядку, визначеному ст. 106 Закону № 1058-ІV сформовано та надіслано ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф-31 У по несплаченим страховим внескам за період липень-грудень 2010 р.

02 січня 2013 року УПФУ в порядку, визначеному ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон-№ 2464-VI) сформовано та надіслано ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф-1У по несплаченому єдиному внеску за 2011 рік.

Частиною 2 ст. 106 Закону України, від 09.07.2003, № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону № 1058-IV) (у редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості по страховим внескам) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI (що стосується заборгованості по єдиному внеску за 2011 рік), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із ч.3 ст. 106 Закону № 1058-IV, яка кореспондується ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до п. 8.2. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою, Пенсійного фонду України, від 19.12.2003 року, № 21-1 (у редакції, що діяла на момент виставлення вимоги) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, органи Пенсійного фонду у питанні про стягнення недоїмки мають альтернативне право або направити вимогу про її сплату до відповідного підрозділу держави виконавчої служби, або звернутися до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач використав своє право звернення до суду, стягнувши зазначені недоїмки в судовому порядку рішеннями, що зазначалися раніше.

Крім того, вимога ПФУ - є виконавчим документом. Виставлення вимог на вже стягнуті в судовому порядку суми є спробою відповідача подвійного стягнення недоїмки, що не відповідає чинному законодавству.

Перевіривши рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати вимоги Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області щодо сплати внесків від 02.01.2013 р. № Ф-31У на суму 1613,88 грн. та № Ф-1-У на суму 4010,30 грн.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. за квитанцією № 10527.506.1 від 21.01.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.1