Рішення № 305376, 29.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.06 р. Справа № 45/303

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_1, м. Горлівка

до відповідача: Державного підприємства „Артемвугілля”, ЄДРПОУ 32270533,

м. Горлівка

про стягнення 27 967 грн. 47 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довір., ОСОБА_1 - прив.підпр.

Від відповідача: Ярова Н.В. - пров.юрисконс.

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.11.2006р. оголошувалась перерва до 29.11.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 27 967 грн. 47 коп., в тому числі основний борг - 27 285 грн. 37 коп. та три проценти річних - 682 грн. 10 коп.

В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою б/н б/д (вх.НОМЕР_2.) збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 27 285 грн. 37 коп., три проценти річних у сумі 682 грн. 10 коп., штраф у сумі 6 847 грн. 65 коп., моральну шкоду у сумі 15 000 грн. 00 коп., а всього у сумі 49 815 грн. 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по договору на транспортне обслуговування НОМЕР_3., в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, додаткові угоди, акти виконаних робіт, претензію, відповідь на претензію та акти звірок розрахунків.

Відповідач у відзиві на позовну заяву НОМЕР_4 позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу - 27 285 грн. 37 коп. та трьох процентів річних - 682 грн. 10 коп.

Проти заявлених вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп. заперечує, посилаючись на відсутність доказів в підтвердження нанесення відповідачем моральної шкоди.

Заперечень щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 6 847 грн. 65 коп. з боку відповідача не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

01.01.2005р. між позивачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та відповідачем - Державним підприємством „Артемвугілля”, укладений договір за НОМЕР_3 на транспортне обслуговування.

За умовами даного договору відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання надавати транспортні послуги по перевезенню робочих шахтоуправління ім.Леніна шахта №1 у відповідності із графіком руху автобусу.

Додатковою угодою НОМЕР_5 був подовжений термін дії вказаного договору до 01.04.2006р.р.

На виконання умов договору позивачем за період листопад 2005р. - січень 2006р. були надані послуги на суму 27 285 грн. 37 коп.

За змістом п.4.1. договору НОМЕР_3 від 10.01.2005р. оплата за надані транспортні послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача щомісячно протягом двох днів з моменту надання актів виконаних робіт та талонів.

Між сторонами за листопад - грудень 2005р. та січень 2006р. підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2005р., 30.12.2005р. та 31.01.2006р., проте варість наданих послуг відповідачем не була сплачена.

Станом на 01.02.2006р. була проведена звірка розрахунків, за результатами якої складений акт звірки, яким позивачем та відповідачем підтверджена наявність у останнього заборгованості за спірний період у сумі 27 285 грн. 37 коп.

07.04.2006р. позивач звернувся до Державного підприємства „Артемвугілля” із заявою про погашення заборгованості за надані послуги.

На дану заяву відповідачем була надана відповідь НОМЕР_6., якою підприємство зобов'язується погасити заборгованість до 25.04.2006р.

Проте заборгованість за період листопада 2005р. - січня 2006р. у сумі 27 285 грн. 37 коп. відповідачем не була сплачена.

Актом звірки станом на 18.10.2006р. відповідачем підтверджений борг у сумі 27 285 грн. 37 коп.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних у сумі 682 грн. 10 коп.

На підставі ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нарахований штраф у сумі 6 847 грн. 65 коп.

Крім цього, позивачем пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп. на підставі ст.24 Цивільного кодексу України.

В обгрунтування пред'явлених вимог про стягнення моральної шкоди позивач посилається на довідку МСЕК НОМЕР_7, згідно з якою позивач є інвалідом другої групи за загальним захворюванням. Невиконання належним чином зобов'язання по оплаті отриманих послуг стало причиною того, що позивач зазнав душевні страждання, оскільки він якісно та належним чином виконував умови договору та не отримував належних йому платежів. Крім того, одностороннє розірвання договору з боку позивача у зв'язку з неоплатою послуг відповідачем позбавило б його джерела існування.

За таких підстав позивачем пред'явлені вимоги про стягнення заборгованості у сумі 49 815 грн. 12 коп., в тому числі основний борг - 27 285 грн. 37 коп., три проценти річних - 682 грн. 10 коп., штраф - 6 847 грн. 65 коп., моральна шкода - 15 000 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом НОМЕР_4 позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу - 27 285 грн. 37 коп. та трьох процентів річних - 682 грн. 10 коп., заперечує проти стягнення моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що заперечень щодо вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 6 847 грн. 65 коп. з боку відповідача не надано.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При дослідженні матеріалів господарської справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору НОМЕР_3. були надані транспортні послуги у листопаді 2005р. - січні 2006р. на суму 27 285 грн. 37 коп.

За приписом п.4.1. вказаного договору оплата за надані транспортні послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача щомісячно протягом двох днів з моменту надання актів виконаних робіт та талонів.

Факт надання та отримання відповідачем цих послуг підтверджується актами виконаних робіт від 30.11.2005р., 30.12.2005р. та 31.01.2006р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.13-15) та з боку відповідача не заперечується.

Таким чином, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг всупереч умовам договору НОМЕР_3. та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі не була сплачена вартість наданих відповідачем транспортних послуг, позивач нарахував та пред'явив до стягнення три проценти річних у сумі 682 грн. 10 коп.

Доказами визнання відповідачем заборгованості є підписані двосторонні акти звірок розрахунків станом на 01.02.2006р. та 18.10.2006р., що наявні в матеріалах справи, якими підтверджується основний борг у сумі 27 285 грн. 37 коп.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нараховані та пред'явлені до стягнення три проценти річних у сумі 682 грн. 10 коп.

Розрахунок суми санкції є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та з боку відповідача не заперечується.

У відзиві на позовну заяву НОМЕР_4 відповідач частково визнає заборгованість лише в сумі 27 967 грн. 47 коп. (основний борг - 27 285 грн. 37 коп. та три проценти річних - 682 грн. 10 коп.).

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Горлівка про стягнення штрафу у сумі 6 847 грн. 65 коп., господарський суд вважає такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

У відповідності із вимогами ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Державне підприємство „Артемвугілля” належить до державного сектору економіки.

Оскільки відповідачем визнано невиконання зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо стягнення штрафу у сумі 6 847 грн. 65 коп., господарський суд дійшов до висновку про правомірність нарахування та пред'явлення штрафу у сумі 6 847 грн. 65 коп.

За таких підстав, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 6 847 грн. 65 коп. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп., господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за змістом ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Одночасно, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім цього моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В обґрунтування пред'явленої моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп. позивач стверджує про те, що позивач зазнав душевні страждання, а також що діями позивача була порушена ділова репутація позивача, оскільки у зв'язку з невиконанням з боку відповідача зобов'язань по договору НОМЕР_3. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно виплачувати заробітну плату своїм працівникам, розраховуватись за придбання запасних частин на автобус, вимушений був брати гроші у займ для проведення розрахунків по податкам, зборам, обов'язковим платежам тощо.

Позивач вважає, що це негативно впливає на ділову репутацію позивача як чесного та порядного підприємця.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що доказів, які б підтверджували та обґрунтовували заявлену моральну шкоду у сумі 15 000 грн. 00 коп. позивачем не надані, судом не встановлені.

При цьому, довідка МСЕК судом не може бути прийнята до уваги як доказ понесення позивачем душевних страждань.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких підстав вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 15 000 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю доказів.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було надлишково сплачене державне мито, яке у відповідності із ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керу.ючись ст.ст. 43, 47, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Горлівка, до Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 49 815 грн. 12 коп., в тому числі основний борг - 27 285 грн. 37 коп., три проценти річних - 682 грн. 10 коп., штраф - 6 847 грн. 65 коп., моральна шкода - 15 000 грн. 00 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля”, м. Горлівка на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Горлівка основний борг у сумі 27 285 грн. 37 коп., три проценти річних у сумі 682 грн. 10 коп. та штраф у сумі 6 847 грн. 65 коп., а всього у сумі 34 815 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 243 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 82 грн. 36 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

В іншій частині відмовити.

Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, м. Горлівка надлишково сплачене державне мито у сумі 8 грн. 20 коп., яке сплачене згідно з квитанцією НОМЕР_8.

Видати довідку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.12.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.