Ухвала суду № 30536378, 14.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.справа № 0870/7244/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадської В.М.

представників сторін:

позивача : - Мельник М.І., дов. від 03.07.12 р.№ 14/2185, Різніченко І.А., дов. від 03.07ю12 р.,№ 14/2183, Шахов Д.А., дов. від 03.07.12 р., № 14/2184

відповідача: - Гавриленко Д.В., дов. від 04.04.12 р.№ 33/8/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 0870/7244/12

за позовом Публічного акціонерного товариства " Запорізький абразивний комбінат "

до В-1 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби,

В-2 Головного Управління Державного казначейства України у Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі - ПАТ «Запоріжабразив», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому визначило наступні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) по ненаданню в органи державної казначейської служби висновку стосовно відшкодування бюджетної заборгованості на користь ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» у сумі 1516667 грн.;

- зобов'язати СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі надати в органи державної казначейської служби такий висновок: зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - ГУДКСУ в Запорізькій області) перерахувати з державного бюджету на користь комбінату 1 516 667 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведених відповідачем перевірок заявленого до відшкодування ПДВ Товариству була повернута сума в розмірі 4 620 781 грн. Після повернення коштів залишок невідшкодованого бюджетного відшкодування за вересень 2010 року склав 1 528 523,79 грн., в тому числі позивач визнав зменшення відшкодування на суму 8 449 грн., та в судовому порядку комбінат оскаржує зменшення в розмірі 3 408 грн. Таким чином, залишилась невідшкодованою сума ПДВ в розмірі 1 516 667 грн., яка і до часу звернення позивача до суду на розрахунковий рахунок Товариству не перерахована.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 0870/7244/12 (суддя Матяш О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність по ненаданню в органи державної казначейської служби висновку стосовно відшкодування бюджетної заборгованості на користь ПАТ «Запоріжабразив» у сумі 1 516 667 грн., присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запоріжабразив» 1 516 667 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постанову суду в задоволеній частині мотивовано тим, що за результатами проведення податковим органом перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ будь-які порушення з боку позивача щодо нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року, не встановлені, однак, відповідний висновок відповідачем до органу казначейської служби не поданий, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 516 667 грн. не перерахована

відповідачем-2 на рахунок позивача. Суд з урахуванням встановлених в даній справі обставин зазначив, що у відповідності до ст.11 вважав необхідним вийти за межі позовних вимог та стягнути з Державного бюджету на користь позивача 1 516 667 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 0870/7244/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував висновків про неможливість підтвердження частини суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем, укладення позивачем з контрагентами договорів з контрагентами, що мають ознаки фіктивності.

ПАТ «Запоріжабразив» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи, що твердження податкового органу про безтоварність господарської операції та

нікчемність договору № 19/08/10 від 19.08.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ

«Український тендерний союз» є безпідставним, оскільки такі висновки жодним належним

доказом в розумінні КАС України не підтверджені. Посилання податкового органу на висновки акта перевірки 2012 р. та наявність порушеної кримінальної справи відносно керівника Товариства теж є безпідставними, оскільки відсутні будь-які докази про визнання договору та первинних документів недійсними в установленому законом порядку або наявності вироку у відношенні керівника позивача.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представники сторін, які з'явились в судове засідання апеляційної інстанції підтримали визначені по суті спірних взаємовідносин позиції, надали пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Представники позивача стверджували про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, представник відповідача просив скасувати рішення суду та задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області в справу направлено клопотання про розгляд справи без участі представника казначейства, а також зазначено про проведення процесуальної заміни відповідача-2 в зв'язку з реорганізацією. Клопотання судом задоволено.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Запоріжабразив» (правонаступником якого є ПАТ «Запоріжабразив») надано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 р. (а. с.139-148) та уточнюючу декларацію з ПДВ за серпень 2010 року.

20.10.2010 р. Товариство надало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, в якій зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в розмірі 6 149 305 гривень (від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації за серпень 2010 року) (а. с.149-162).

Сума ПДВ в розмірі 1 516 667 грн. відображена в додатку 5 («Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») до податкової декларації по ПДВ за серпень 2010 року (а. с.148, зв.).

Відповідачем не заперечується, що правильність визначення від'ємного значення за серпень 2010 року підтверджено позаплановою виїзною перевіркою СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі з 21.09.2010 р. по 04.10.2010 р. (акт № 315/08-02/00222226 від 11.10.2010р.) та позаплановою виїзною перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню та задекларованої до перерахування на розрахунковий рахунок в декларації за вересень 2010 року (довідка № 389/08-02/00222226 від 06.12.2010 р.).

Таким чином, заявлену і підтверджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 6149305 грн. (а. с.154) на рахунок Товариства орган державного казначейства повинен був перерахувати до 01.12.2010 р.

За твердженням позивача платіжним дорученням № 1141 від 26.06.2012 р. Товариству повернуто суму ПДВ у розмірі 4 620 781 грн. Таким чином залишок невідшкодованого з бюджету ПДВ склав 1 528 523,79 грн., з яких позивач визнав зменшення відшкодування на суму 8449 грн. та в судовому порядку оскаржує зменшення в розмірі 3 408 грн.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення суми залишку неповернутого бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року в сумі 1 516 667 грн., яка була заявлена позивачем до відшкодування за результатами здійсненої господарської операції з контрагентом - ТОВ «Український тендерний союз».

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України, який діяв в момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом, передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 203.1. статті 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (далі - Закон № 2181) яка діяла на час звернення платника до податкового органу з декларацією та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону № 2181 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні приписи місить Податковий кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Згідно п.п.200.10, 200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.12, п.200.14 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запоріжабразив» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Український тендерний союз» за період з 01.08.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами перевірки складено акт № 176/25-1/00222226 від 19.06.2012 р. (а. с.79-89).

Підставою для проведення вищевказаної перевірки є постанова про призначення документальної позапланової перевірки від 31.056.2012 р. (а. с.66, 67) згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.

З даної постанови вбачається, що в провадженні СУ ДПС у Запорізькій області знаходиться кримінальна справа № 551201, яка порушена відносно голови правління ПАТ «Запоріжабразив» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України (а. с.70-72). Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_6, діючи умисно та всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, в серпні 2010 року вчинив закінчений замах на заволодіння державними коштами у вигляді відшкодування податку на додану вартість: не маючи законного права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1516666,67 грн. в порушення п.п.74.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, абз.3 п.п.7.7.1, абз.«а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в декларації за серпень 2010 р., відобразив суму бюджетного відшкодування з ПДВ по операціям з придбання товару у ТОВ «Український тендерний союз», яке має ознаки фіктивності.

За висновками, наведеними в акті 176/25-1/00222226 від 19.06.2012 р., в ході перевірки «…не встановлено розумну економічну причину (ділову мету) здійснення вищевказаних господарських операцій на ПАТ «Запоріжабразив», натомість встановлені ознаки безтоварної операції, на підставі яких платником податків було сформовано податковий кредит», внаслідок чого податківцями зроблено висновок про завищення в порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податкового кредиту за серпень 2010 року на 1 516 667 грн. (а. с.88) та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2010 року на вказану суму 1 516 667 грн. і завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 1 516 667 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою з таких підстав:

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по ненаданню в органи державної казначейської служби висновку стосовно відшкодування бюджетної заборгованості на користь ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» у сумі 1516667 грн. колегія суддів, враховуючи вищенаведені норми Закону № 2181 та ПК України, зауважує на необхідності проведення камеральних, позапланових перевірок в межах строків, визначених у п.п.7.7.4, 7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону №2181 та п.п.200.10., 200.11 ст.200 ПК України, після спливу яких податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податкове повідомлення, передбачене п.200.14 ст.200 ПК України.

Тому недотримання цих строків відповідачем є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по ненаданню в органи державної казначейської служби висновку стосовно відшкодування 1516667 грн.

Щодо посилань скаржника на не підтвердження заявленого до відшкодування ПДВ у сумі 1516667 грн., то з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Запоріжабразив» (Покупець) та ТОВ «Український тендерний союз» (Продавець) укладено договір № 19/08/10 купівлі-продажу від 19.08.2010 р. продукції, а саме карбіду бору, шліфматеріалів з електрокорунду нормального та з карбіду кремнію, сітки з кольорових металів, на загальну суму 9 100 000 гривень, у тому числі ПДВ - 1 516 666,67 грн. (а. с.120-122).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарської операції, суду не надані.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, а саме: акт прийому-передачі (а. с.123), рахунок-фактура (а. с.124), платіжне доручення № 4137від 20.08.2010 р. про оплату продукції на суму 9100000 грн., у т. ч. ПДВ 1516666,67 грн. (а. с.125), приходний ордер (а. с.126-131), податкова накладна (а. с.132), видаткова накладна (а. с.133) розпорядження (наряди), акти на виконання вказаних розпоряджень (а. с.134, 135).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Також податковим органом не надано суду доказів використання придбаної Товариством продукції у неоподатковуваних операціях.

Щодо посилань скаржника на наявність кримінальної справи стосовно керівника ПАТ «Запоріжабразив» ОСОБА_6, то стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироку суду стосовно ОСОБА_6, яким встановлювалась би вина у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення податковим органом всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України наявності підстав для ненадання висновку та невідшкодування заявленого суми ПДВ позивачу щодо не встановлення розумної економічної причини (ділової мети) здійснення вищевказаних господарських операцій на ПАТ «Запоріжабразив», та щодо безтоварності операції.

Тим більш, що податковим органом не наведено норми податкового законодавства, згідно яких не встановлення розумної економічної причини (ділової мети) здійснення господарських операцій та ознаки безтоварності операції були б підставою для не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Доводи скаржника про те, що ТОВ «Український тендерний союз» за період з 01.08.2010 р. по 01.01.2012 р. до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість лише за січень 2011р., лютий 2011 р., березень 2011р., декларації з податку на прибуток підприємства за зазначений період підприємством не подавались; за формою 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 4 квартал 2010 року, у ТОВ «Український тендерний союз» працювало у штаті - 7 чол., за сумісництвом - 0, директор ТОВ "Український тендерний союз" ОСОБА_7, який пояснив, що він не вів фінансово-господарської діяльності підприємства та не має до неї ніякого відношення, стосуються вини контрагента позивача - ТОВ «Український тендерний союз».

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить відносно того, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди. Скаржником також не зазначено норм права які б передбачали необхідність вчинення дій позивача щодо контролю за діями контрагента.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновкам експертного дослідження від 21.05.2012 р., проведеного ПП «Експерт Д» відносно посадових осіб ПАТ «Запоріжабразив» (а. с.95-106), в якому зазначено, що господарська операція по придбанню товарів ПАТ «Запоріжабразив» від ТОВ «Український тендерний союз» документально не підтверджена; документально не підтверджено транспортування товарно-матеріальних цінностей в адресу ПАТ «Запоріжабразив», колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, по-перше, матеріали справи містять протилежний за висновками експертному дослідженню, проведеного ПП «Експерт Д», висновок експертного економічного дослідження № 2990/2991-12 від 06.08.2012 р. (а. с.28-38), в якому зазначено про не підтвердження висновків акту перевірки від 19.06.2012 р., по-друге, за приписами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог (з виходом за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.11 КАС України) щодо стягнення з Державного бюджету користь позивача 1 516 667 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Також не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що станом на 14.02.2013р. у позивача існує податковий борг за нездійснену оплату авансових внесків з податку на прибуток строком до 18.01.2013 р. у сумі 75 808 грн., у зв'язку з чим в силу приписів п.43.2 ст.43 ПК України за наявності не погашеного податкового боргу неможливим є відшкодування Товариству суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 1516667 грн., оскільки дані обставини стосуються періоду, який знаходиться поза межами періоду, який розглядався під час вирішення даного спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у даній справі. Підстав для застосування ст. 202 КАС України та скасування постанови суду, немає.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі №0870/7244/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 р. у справі № 0870/7244/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко