Постанова № 30534519, 04.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 5015/749/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,суддів:Данилової Т.Б., Яценко О.В.,розглянулакасаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (далі - Банк)на постанову Львівського апеляційного господарського судувід05.02.13у справі№ 5015/749/12господарського судуЛьвівської областіза позовомБанкудотовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецреалізація" в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреалізація" (далі - Товариство), підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області (далі - Виконавча служба), треті особи:ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6),провизнання прилюдних торгів такими, що не відбулися та зобов'язання Виконавчої служби провести повторно тендер з визначення спеціалізованої організації (з числа тих, з якими укладено генеральний договір на 2012 рік) з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Сабадаш І.В. (дов. № 427/юр від 02.01.13);- відповідачів: - третіх осіб:не з'явилися не з'явилися.

Ухвалою від 21.03.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Сибіги О.М., Яценко О.В. касаційну скаргу Банку було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.04.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 04.04.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засіданні 04.04.13 представники Товариства, Виконавчої служби, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 04.04.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представника Банку.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, розпорядженням від 03.04.13 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Про вказані обставини представника Банку повідомлено на початку судового засідання 04.04.13. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Рішенням від 14.03.12 господарського суду Львівської області (суддя - Т.Рим) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 17.05.12 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Кузя В.Л., суддів - Юркевича М.В., Желіка М.Б.) апеляційну скаргу Банку задоволено частково.

Рішення від 14.03.12 господарського суду Львівської області скасовано в частині відмови в позові щодо зобов'язання Виконавчої служби провести повторно тендер з визначення спеціалізованої організації ( з числа тих, з якими укладено генеральний договір на 2012 рік) з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку загальною площею 91,3 м2. В цій частині провадження у справі припинено.

В решті зазначене рішення суду залишено без змін.

Постановою від 09.08.12 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Банку задоволено частково.

Рішення від 14.03.12 господарського суду Львівської області та постанову від 17.05.12 Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням від 14.11.12 господарського суду Львівської області (суддя - Деркач Ю.Б.) у задоволенні позовних вимог щодо визнання прилюдних торгів з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) такими, що не відбулися, відмовлено.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Виконавчої служби провести повторно тендер з визначення спеціалізованої організації (з числа тих, з якими укладено генеральний договір на 2012 рік) з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), провадження у справі припинено.

Постановою від 05.02.13 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Д.Новосад, суддів - О.Михалюк, Г.Мельник) апеляційну скаргу Банку залишено без задоволення, а рішення від 14.11.12 господарського суду Львівської області - без змін.

Вказані судові рішення, прийняті під час нового розгляду справи, мотивовані тим, що Банком не доведено наявність обставин з якими норми законодавства пов'язують підстави визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Також, суди звернули увагу на непідвідомчість господарському суду позовних вимог в частині зобов'язання Виконавчої служби провести повторно тендер з визначення спеціалізованої організації з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, прийнятими під час нового розгляду справи, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 14.11.12 господарського суду Львівської області та постанову 05.02.13 Львівського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти у справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 1 ст. 44, ч. 5 ст. 45, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 12, 13 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Банку залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представника сторони, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, постановою Виконавчої служби від 08.11.11 було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-з2798 від 25.10.10.

04.02.11 державним виконавцем було складено акт (серія АА704765), за яким проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_6 (АДРЕСА_2), а саме: житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 91,3 м2, на земельній ділянці площею 0,0397 га, що перебуває у користуванні боржника.

Місцевим та апеляційним судами зазначено, що постановою від 09.11.11 державним виконавцем призначено експертом оцінювача ТОВ "Білдінг" - ОСОБА_8 (сертифікат №721 від 03.01.97).

Відповідно до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки, станом на 22.11.11 початкова вартість реалізації об'єкта оцінки без врахування ПДВ може становити 402 501 грн. (в т.ч. земельна ділянка 60 546 грн.).

Листом від 28.11.11 № 09-01-45/500/В8-16788 державним виконавцем було повідомлено Банк про визначення експертом початкової вартості майна у сумі 402 501,00 грн. (в т.ч. земельна ділянка 60 546,00 грн.).

Судами враховано, що 14.01.11 між Міністерством юстиції України та Товариством укладено генеральний договір № 5 (далі - Генеральний договір) про реалізацію арештованого майна, на яке звернуто стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

Згідно умов такого Генерального договору Міністерство доручило, а Товариство зобов'язалось приймати від органів державної виконавчої служби та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та на комісійних умовах, а також забезпечувати належне зберігання арештованого майна та його перевезення.

Пунктом 6.1 Генерального договору передбачено, що при проведенні реалізації арештованого майна розмір винагороди Товариства за надані послуги з реалізації арештованого державними виконавцями майна не може перевищувати 15% від суми реалізованого майна.

Відповідно до п. 8.1 Генерального договору усі відносини, пов'язані з реалізацією цього договору, здійснюються шляхом укладання органами ДВС та організацією окремих договорів про реалізацію арештованого майна з обов'язковим урахуванням положень цього договору.

Крім того, встановлено, що п. 10.1 Генерального договору передбачено що, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до наступного визначення спеціалізованих організацій з реалізації арештованого державними виконавцями майна або до моменту його розірвання згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ст. 10.2 Генерального договору сторони продовжують виконувати умови цього договору в частині реалізації та зберігання арештованого майна до закінчення процедури реалізації у відповідності до чинного законодавства та укладених договорів згідно з п. 8.1. цього договору, за винятком випадку розірвання договору Міністерством юстиції України у порядку, встановленому пунктом 4.2. цього договору.

Як вбачається з правового аналізу матеріалів справи та встановлено судами, між Виконавчою службою та Товариством було укладено договір від 28.12.11 № 1-14256 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що протоколом № 1-4256-1 від 23.01.12 зафіксовано реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки - житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 91,3 м2) за ціною 342 000,00 грн. (без ПДВ). Переможцем торгів оголошено ОСОБА_5 (АДРЕСА_3).

У вказаному протоколі визначено, що кошти у розмірі 300 960,00 грн. (без урахування ПДВ) переможець прилюдних торгів повинен внести протягом десяти банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, на поточний рахунок № р/р 37310005008795 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 34942940, одержувач -ППВР ГУЮ у Львівській області. Кошти у розмірі 23 942,25 грн. (без урахування ПДВ), переможець прилюдних торгів повинен додатково сплатити протягом десяти банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, на поточний рахунок р/р 26003060591142 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 300711, код ЄДРПОУ 33829204, одержувач ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", в рахунок оплати наданих послуг з реалізації цього майна. Гарантійний внесок в сумі 17 097,75 грн., внесений переможцем до початку прилюдних торгів, зараховується переможцю до купівельної ціни, визначається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна.

Судами враховано, що відповідно до акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.01.12 кошти за придбаний предмет іпотеки у розмірі 300 960,00 грн. переможець торгів ОСОБА_5 перерахувала у повному обсязі на рахунок Виконавчої служби.

Вважаючи, що прилюдні торги, що відбулись 23.01.12 з реалізації вказаного нерухомого майна, проведено з порушенням вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження", Банк звернувся до суду з позовом у даній справі про визнання зазначених прилюдних торгів такими, що не відбулися та зобов'язання Виконавчої служби провести повторно тендер з визначення спеціалізованої організації (з числа тих, з якими укладено генеральний договір на 2012 рік) з примусової реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку загальною площею 91,3 м2.

Вирішуючи спір попередні судові інстанції взяли до уваги, що порядок реалізації нерухомого майна, на яке звернуто стягнення врегульовано, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 та "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68\5 від 27.10.99., а щодо арештованого нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, також Законом України "Про іпотеку".

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Банк посилається на неправомірне зазначення в протоколі прилюдних торгів не передбаченої нормами чинного законодавства додаткової винагороди Товариству в розмірі 12% від ціни продажу предмета іпотеки, а також відсутність у Товариства права на організацію та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки з ним не був укладений відповідний генеральний договір на 2012 рік.

Вирішуючи спір попередні судові інстанції врахували, що оскільки розмір комісійної винагороди торгівельної організації не передбачений Законом України "Про іпотеку", зазначена ставка повинна встановлюватись сторонами договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна з урахуванням положень укладеного між ними Генерального договору.

При цьому, взято до уваги, що п. 3.1 договору від 28.12.11 № 1-14256, який був укладений між Виконавчою службою та Товариством на виконання вимог умов Генерального договору, встановлено, що винагорода спеціалізованої організації за цим договором становить 12% від продажної ціни арештованого нерухомого майна. Тобто, зазначена ставка була встановлена в межах, визначених умовами Генерального договору.

Також, судами враховано, що договір № 1-14256 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), був укладений між Товариством та Виконавчою службою 28.12.11, а прилюдні торги відбулися 23.01.12, тобто в межах, передбаченого ст. 43 Закону України "Про іпотеку", двомісячного терміну.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно, визначає Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 745/4038) /далі - Положення/.

Згідно п. 7.1 такого Положення, прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: 1) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; 2) якщо жоден із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціну лота; 3) несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно.

Отже, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем наявності обставин, які б могли бути підставою для оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, та помилковість визначення позовних вимог про зобов'язання Виконавчої служби повторно провести тендер з визначення спеціалізованої організації з примусової реалізації арештованого нерухомого майна.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржені рішення попередніх судових інстанцій винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Банком в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення апеляційним судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом та апеляційною інстанцією було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" № 45 від 21.02.13 залишити без задоволення.

Постанову від 05.02.13 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/749/12 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова О.Яценко