Рішення № 30533481, 04.03.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/17655/2012

Провадження №2/761/1489/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Івченко В.П.,

за участю:

від позивача: представник ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_2;

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»;

про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс», в якому просить стягнути з відповідача: 16 561, 07 грн. майнової шкоди, пеню у розмірі 2 756, 85 грн., інфляційне збільшення суми у розмірі 313, 80 грн. та 545, 69 грн. трьох відсотків річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 09.10.2010 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить на праві власності ОСОБА_2. Постановою суду у вказаній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний винним ОСОБА_3. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс» за страховим полісом № ВЕ/0412/61. Позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, однак, на адресу позивача не надходило ніяких повідомлень від відповідача щодо розгляду заяви про виплату страхового відшкодування. Отже, відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем, а тому ОСОБА_2 просить суд стягнути відповідача страхове відшкодування, пеню, 3% річних та інфляційні.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2012 року справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс», передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2012 року було прийнято справу до провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, повідомлений належним чином про розгляд справи. Повістка надсилалася за фактичним місцезнаходженням.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

09.10.2010 року на вул. Братиславська в місті Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належить на праві власності ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 від 11.03.2000 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01.11.2010 року, винними у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 (а. с. 5).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно полісу № ВЕ/0412/61 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс».

Як вбачається з листа МТСБУ від 16.11.2012 року договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/412161, укладений між ПрАТ АСК «ІнтерТрансПоліс» по відношенню до транспортного засобу д.н. НОМЕР_1, станом на 09.10.2010 року був дійсним.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинний у момент настання страхового випадку, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Отже, шкода, завдана з вини ОСОБА_3, підлягає відшкодуванню за рахунок ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс».

Згідно звіту № 1195 автотоварознавчого дослідження про оцінку майна, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження останнього при ДТП, становить 16 561, 07 грн.(а. с. 7-10).

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс» вартість матеріального збитку не оспорювало.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2010 року позивач звертався до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач 29.04.2011 року повторно звертався із заявою до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія ІнтерТрансПоліс» про виплату страхового відшкодування, натомість відповіді від Відповідача так і не отримав. 31.05.2011 року Позивач звертався до Моторно-транспортного страхового бюро України з проханням посприяти здійсненню страхової виплати.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати страхового відшкодування позивачеві відповідач не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 16 561,07 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції чинній на 29.04.2011р.) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Приймаючи до уваги те, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» підлягає стягненню пеня у розмірі 2 756,85 грн.

В задоволенні 3% річних та пені суд вважає, що слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що 3 % річних та інфляційні стягуються з договірних зобов'язань, а між позивачем та відповідачем не виникло таких, а відтак приписи ст. 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» (код 31451838) на користь ОСОБА_2(і. н. НОМЕР_3) 19 317(дев'ятнадцять тисяч триста сімнадцять)грн. 92 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» (код 31451838) на користь ОСОБА_2(і. н. НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 205(двісті п'ять)грн. 46 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: