У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02.04.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючого), Машкаринця І. М., Мишинчук Н. С., за участю прокурора Міцовди К. Д., підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями заступника прокурора Тячівського району, підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, судимий :
-вироком Тячівського районного суду від 20 листопада 1995 року за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
-вироком Тячівського районного суду від 28 квітня 2000 року за ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
-вироком Тячівського районного суду від 17 серпня 2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;
-вироком Тячівського районного суду від 23 березня 2010 року за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі; засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 1 жовтня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати в сумі 235,35 грн. за проведену в справі судово-дактилоскопічну експертизу.
Речовий доказ - автомобіль марки «Geely MК 1,5 Comfort», номерний знак НОМЕР_1, повернуто потерпілій ОСОБА_6
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 1 жовтня 2012 року близько 16-ої години, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_1, попросив доньку потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 взяти ключі від автомобіля марки «Geely MК 1,5 Comfort», номерний знак НОМЕР_1, належного потерпілій, за допомогою яких проник в автомобіль, заволодівши вказаним транспортним засобом, а через деякий час залишив такий біля будинку № 195 по вул. Народній в смт. Тересва Тячівського району.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та постановлення нового вироку, яким призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі. Вказує, що суд не врахував в даному випадку обтяжуючою покарання обставиною рецидив злочину, оскільки ОСОБА_3, будучи неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, вчинив такий знову. Посилається на негативні характеризуючі дані особи ОСОБА_3, який веде антигромадський спосіб життя, по місцю проживання характеризується негативно, не працює, порушує громадський порядок.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 наголошує на тому, що протиправних дій по заволодінню транспортним засобом не вчиняв, оскільки ключі від автомобіля надала йому потерпіла ОСОБА_6 для того, щоб він поїхав в сусіднє село за спиртними напоями. Посилається на те, що вирок суду є однобічним, ґрунтується виключно на суперечливих показаннях потерпілої, яка на момент відібрання в неї первинних пояснень перебувала у нетверезому стані і нічого не пам'ятала про події, а оговорила його навмисно, оскільки побоялася відповідальності за передачу права керування транспортним засобом особі, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Наголошує на тому, що саме з цього приводу відбулась між потерпілої ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_7 сварка, свідком якої він був. Апелянт стверджує, що суд при призначенні покарання не врахував ту обставину, що на його утриманні перебуває інвалід 1-ої групи. ОСОБА_3 просить вирок скасувати, провадження в справі закрити, запобіжний захід змінити на підписку про невиїзд.
В апеляції захисник ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або додаткове розслідування. На думку апелянта, досудове та судове слідство базується на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які на момент події перебували в стані алкогольного сп'яніння, і показання яких не можна брати до уваги через сумнівність в їхній достовірності. Вказує на те, що ні слідством, ні судом не перевірено показання ОСОБА_3, в яких він вину не визнає, що йому дали ключі від автомобіля та дозволили керувати ним.
В запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_6 зазначає, що вирок суду є законним та обґрунтованим. Вказує на безпідставність вимог захисника, повноту та об'єктивність досудового та судового слідства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який апеляцію підтримав частково і просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд із-за неповноти судового слідства та порушення судом вимог закону щодо викладення у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, апеляції ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 просив задовольнити частково; пояснення підсудного ОСОБА_3, який підтримав свою та захисника апеляції, просив такі задовольнити та погодився з позицією прокурора в апеляційному суді; пояснення захисника ОСОБА_4, який підтримав свою та підсудного ОСОБА_3 апеляції, просив їх задовольнити і погодився з позицією прокурора в апеляційному суді; пояснення потерпілої ОСОБА_5, яка вважає вирок законним, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши останнє слово ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_4 підлягає до задоволення, а апеляції прокурора та підсудного ОСОБА_3 слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Вирок щодо ОСОБА_3 наведеним вимогам закону не відповідає.
Постановляючи вирок, суд не взяв до уваги, що об'єктивна сторона незаконного заволодіння транспортним засобом, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_3, полягає лише в активній поведінці - умисних діях, які проявляються в отриманні можливості керувати транспортним засобом, що здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу, а винний не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює.
Однак, у мотивувальній частині вироку, суд викладаючи обвинувачення визнане доведеним, не з'ясував та не відобразив сукупності всіх вищенаведених обставин діяння. Відтак судом допущено неповноту судового слідства, оскільки не встановлено обставин, які впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, мають значення при вирішенні питання щодо спрямованості умислу та мети винного.
У порушення вимог ст. 22 КПК України суд не вжив всіх заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, внаслідок чого допустив однобічність і неповноту судового слідства.
Всупереч ст. 74 КПК України суд не перевірив версію ОСОБА_3, який на досудовому слідстві і під час судового розгляду справи вказував на те, що не вчиняв незаконного заволодіння транспортним засобом, належним потерпілій ОСОБА_5, ключі від автомобіля були надані йому за згодою останньої, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, для того, щоб він поїхав в сусіднє село за спиртними напоями.
Наведені твердження ОСОБА_3 залишились поза увагою суду, хоча їх з'ясування має значення для підтвердження версії засудженого чи її спростування.
Суд також не навів у вироку мотивів, чому саме він, вважаючи, що ключі від автомобіля ОСОБА_3 дала ОСОБА_7, відкидає наведену вище версію ОСОБА_3
Окрім цього, судом допущені інші істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_4 під час промови в судових дебатах висловив думку щодо неповноти проведеного в справі досудового слідства і з цих підстав просив повернути справу на додаткове розслідування.
Суд залишив заявлене захисником ОСОБА_4 клопотання не розглянутим, закінчивши судові дебати і надавши останнє слово ОСОБА_3, видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку (а.с. 157), хоча в силу положень ст. 326 КПК України повинен був в даному випадку відновити судове слідство і вирішити питання, що виникло, вислухавши попередньо міркування сторін.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляцій заслуговують на увагу. Допущені судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічна оцінка доказів, залишення поза увагою інших обставин справи, потягли за собою постановлення необґрунтованого судового рішення щодо ОСОБА_3, яке підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 367 КПК України, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду суду належить вжити заходів для повного, всебічного дослідження обставин справи, дати належну оцінку зібраним доказам, врахувати і перевірити усі доводи, на які посилаються апелянти, перевірити версію ОСОБА_3 про відсутність мети незаконного заволодіння транспортним засобом, залежно від чого постановити у справі законне й обґрунтоване рішення.
У разі доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, за якими йому пред'явлено обвинувачення, призначене щодо нього покарання не можна вважати зам'яким.
При скасуванні судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд, колегія суддів не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу та залишає такий у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
апеляцію захисника ОСОБА_4 задовольнити, апеляції прокурора та підсудного ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.
Судді:
Судове рішення № 30533085, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 02.04.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/10134/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: