Рішення № 30531837, 03.04.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 0107/11501/2012

Провадження по справі 2/122/353/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі - Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа по справі: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа по справі: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1885,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 16000 грн., зобов'язання відповідача за власний рахунок провести заміну каналізаційної труби, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач та її неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2011 року реєстровий №2655, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, та проживають у вказаній квартирі. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивача. 30.10.2012 року ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до Житлово-експлуатаційного участку №6 для направлення комісії за адресою проживання позивача для складання акту, у зв'язку з тим, що каналізаційна труба відповідача, яка розташована під фундаментом квартири ОСОБА_1, а саме: під дитячою кімнатою, прийшла у непридатний для використання стан. Співробітниками Житлово-експлуатаційного участку №6 було оглянуто приміщення, але ніяких мір до ОСОБА_2 прийнято не було. Відповідач також у добровільному порядку відмовилась відремонтувати трубу, посилаючись на відсутність грошових коштів та брак часу. 02.11.2012 року позивач звернулась з письмовою заявою до Сімферопольської міської ради з проханням допомогти у ситуації, що склалась та притягнути до відповідальності посадових осіб Житлово-експлуатаційного участку №6, якими була проігнорована її скарга та не був виданий акт обстеження. 05.11.2012 року працівниками Житлово-експлуатаційного участку №6 був складений акт про те, що у дитячій кімнаті квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу, згнила підлога, на стінах утворилась волога, у квартирі запах фекальних мас; з квартири АДРЕСА_2 виходить каналізаційна труба, яка розташована вздовж зовнішньої стіни дитячої кімнати квартири АДРЕСА_1, на вході каналізаційної труби утворилась калюжа. Згідно акту КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» від 06.11.2012 року встановлено, що внаслідок пориву каналізації, проведеної приватним способом власником квартири АДРЕСА_2 без дозвільних документів, сталось залиття фекальними стоками першої кімнати у квартирі АДРЕСА_1, внаслідок чого мешканцями останньої квартири була частково демонтована підлога для усунення аварійної ситуації, яка усунена 06.11.2012 року. На теперішній час шкода, спричинена ОСОБА_1 внаслідок аварії не відшкодована, та у добровільному порядку ОСОБА_2 відшкодувати її відмовляється. У зв'язку з тим, що проживання у АДРЕСА_1 стало неможливим, позивачем за власні кошти був проведений ремонт у кімнаті, вартість якого склала 1885,50 грн. У зв'язку з наведеним, позивач просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди суму у розмірі 1885,50 грн. Також, позивач зазначає, що їй була спричинена й моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях, яких вона та її дочка зазнала внаслідок аварії, оскільки був порушений звичний спосіб їх життя, враховуючи, що позивач змушена була звертатись до різних установ для усунення наслідків аварії, витрачати кошти на проведення ремонту, дихати разом з дитиною парами каналізаційної труби. Все це призвело до погіршення стану здоров'я позивача, негативно вплинуло на професійне та сімейне життя. Спричинену їй моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 16000 грн. З наведених підстав позивач просила задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.03.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» (а.с.54).

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги по тих же підставах та просили суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю, посилаючись на те, що позивачем та її представником не надано належних доказів на підтвердження її вини у спричиненні матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1, а також розміру цієї шкоди.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, пояснивши, що каналізаційна труба була проведена ОСОБА_2 приватним способом без дозвільних документів.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню по наступних підставах.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24.12.2011 року реєстровий №2655, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4, належить квартира АДРЕСА_1, що також підтверджується витягом КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» №32911601 від 19.01.2012 року (а.с.12-13, 15).

Позивач 10.10.2012 року зверталась до Житлово-експлуатаційного участку №6 із заявою про заміну водопровідної труби та 30.10.2012 року із заявою про направлення комісії для складання акту у зв'язку з поривом каналізаційної труби, яка проходить під належною їй квартирою АДРЕСА_1 (а.с.18, 19).

Згідно акту Житлово-експлуатаційного участку №6 від 05.11.2012 року встановлено, що у дитячій кімнаті квартири АДРЕСА_1 згнила підлога, на стінах утворилась волога, у квартирі запах фекальних мас. З квартири АДРЕСА_2 виходить каналізаційна труба, яка розташована вздовж зовнішньої стіни дитячої кімнати квартири АДРЕСА_1. На вході каналізаційної труби утворилась калюжа (а.с.21).

Відповідно до акту КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» від 06.11.2012 року, внаслідок пориву каналізації, проведеною приватним способом власниками квартири АДРЕСА_2 без дозвільних документів сталося залиттям фекальними стоками першої кімнати у квартирі АДРЕСА_1. Внаслідок цього, мешканцями квартири АДРЕСА_1 була частково демонтована дерев'яна підлога для усунення аварійної ситуації. Аварія була усунена 06.11.2012 року (а.с.22).

Згідно пояснень, наданих у судовому засіданні позивачем та її представником, для усунення наслідків, зазначених у вищевказаних актах, позивачем був проведений ремонт.

На підтвердження факту спричинення відповідачем їй матеріальної шкоди ОСОБА_1 надані фотографії (а.с.31-33) та вищевказані акти Житлово-експлуатаційного участку №6 від 05.11.2012 року та КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» від 06.11.2012 року (а.с.21,22).

На підтвердження вартості проведеного ремонту кімнати №1 у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 надані накладна від 22.11.2012 року на загальну суму 935 грн., фіскальний чек №0074 на суму 18,50 грн., талон-замовлення №95206 від 22.11.2012 року та розписка ОСОБА_5, згідно якої останній провів ремонтні роботи підлоги у кімнаті площею 7,14 кв.м. у квартири АДРЕСА_1, вартістю 852 грн. (а.с.25, 26, 27, 28).

Однак, суд не приймає надані позивачем на підтвердження позовних вимог вищезазначені акти, накладну, фіскальний чек, талон-замовлення, розписку та фотографії залитої кімнати у квартирі АДРЕСА_1 як належні докази по справі на підтвердження причин виникнення шкоди та розміру спричинених збитків, а також причинного зв'язку між ними, враховуючи те, що ці обставини не доведені нею у встановленому законом порядку, оскільки клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачем та її представником не заявлялось, незважаючи на роз'яснення судом ОСОБА_1 та її представнику правових наслідків вчинення або не вчинення певних процесуальних дій.

Інших доказів на підтвердження цих обставин позивачем та його представником також не надано.

А крім того, із наданих позивачем на підтвердження понесених нею збитків накладної, фіскального чеку, талону-замовлення не убачається, що ці витрати понесені нею саме на ремонт у квартирі АДРЕСА_1. До того ж, заявляючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1885,50 грн., позивач надала до суду вищевказані документи лише на загальну суму 1805,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1885,50 грн. та зобов'язання ОСОБА_2 за власний рахунок провести заміну каналізаційної труби не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження причин залиття житлової кімнати у належній їй квартирі АДРЕСА_1, розміру спричинених збитків, а також причинного зв'язку між ними.

З вищенаведених підстав не підлягають задоволенню й позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди за недоведеністю.

З урахуванням усього вищенаведеного у сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа по справі: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 59, 60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа по справі: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: