Ухвала суду № 30530334, 09.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1017/6160/12 Головуючий у І інстанції КаліновськаПровадження № 11-кп/780/73/13 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.Категорія 39 09.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 9 » квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Габрієля В.О.

суддів - Ященко І.Ю., Дриги А.М.

при секретарі - Шуліні О.В.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

звільненого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області Бабенка В.І. на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 14 січня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, українця, гр. України, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження № 12012100340000008 відносно нього закрито,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 14.01. 2013 р. звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження № 12012100340000008 відносно нього закрито.

Обґрунтовуючи ухвалу, суд вказав на те, що ОСОБА_2 після виявлення правоохоронними органами злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України звернувся до лікувального закладу та згідно довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 750213 від 27.11.2012р., розпочав лікування від наркоманії та перебував на лікуванні з 14.11.2012р. по 26.11.2012р., а оскільки підстав вважати, що він звернувся до лікувального закладу у примусовому порядку у суду відсутні, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу від 14.01.2013р. у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.4 ст. 309 КК України та істотним порушенням кримінально-процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді 1 інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокурор вважає, що суд в порушення вимог передбачених ч.4 ст. 309 КК України та абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002р. «Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконно звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та лише формально послався на звернення ОСОБА_2 до лікувального закладу, разом з тим належним чином не з'ясувавши та не перевіривши чи дійсно ОСОБА_2 звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, чи дійсно ставив за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності та чи дійсно він страждав на наркоманію та потребував лікування від неї.

Крім того апелянт зазначив, що судом істотно порушено вимоги ст. 314 КПК України, оскільки питання які підлягають дослідженню при вирішенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України не можуть вирішуватись у підготовчому судовому засіданні та має призначатися судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку.

Також апелянт зазначив, що суд в порушення вимог передбачених п.1 ч.1 ст. 372 КПК України у вступній частині ухвали не зазначив найменування (номер) кримінального провадження, місця, дня народження та місця проживання обвинуваченого та не вирішив долю процесуальних витрат на проведення експертизи та речових доказів по справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Скрипки І.М., яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п.4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв»язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень ч.4 ст. 309 КК України підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту є добровільне звернення цієї особи до лікувального закладу і початок її лікування від наркоманії.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 р «Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч.4 ст. 309 КК України, суду необхідно з»ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися в такій спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

З ухвали суду вбачається, що звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та закриваючи провадження на підставі довідки №750213 від 27.11.2012р. згідно якої обвинувачений перебував на лікуванні у Київській міській наркологічній лікарні «Соціотерапія», з достатньою повнотою не з»ясував всі обставини, що впливають на прийняття правильного рішення по справі і прийняв передчасне рішення.

Так, судом не з»ясовано чи вчинив ОСОБА_2 злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, чи дійсно обвинувачений страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, чи дійсно він звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено, чи дійсно ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

За таких обставин, ухвала суду не може вважатися законною і обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню з поверненням кримінального провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314,315 КПК України.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 405, 407,419 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області Бабенка В.І. задовольнити частково.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 14 січня 2013 року, якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрито - скасувати, а кримінальне провадження № 12012100340000008 повернути до того ж суду для виконання вимог ст.ст.314,315 КПК України іншим суддею.

Судді ______ ______ _______