Справа № 2/226/336/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2013 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Заговоричевій Н.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Наумова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача державне підприємство «Красноармійськвугілля» (далі за текстом ДП «Красноармійськвугілля») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні в обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що він у період з 19.01.2004 року по 14.01.2013 року працював у відповідача на різних посадах, а з 30.11.2004 року - у якості начальника зміни виробничої служби шахти «Центральна». 14.01.2013 він звільнився з підприємства за власним бажанням. Через відсутність в день звільнення на роботі, він 12.02.2013 року звернувся до відповідача із заявою про проведення з ним повного розрахунку. 01.03.2013 року, через 16 днів після отримання його заяви, відповідач сплатив йому наявну заборгованість у розмірі 28255 грн. 59 коп. Оскільки відповідач розрахувався з ним у порушенням строків, передбачених ст.116 КЗпП України, позивач просить стягнути на його користь з підприємства середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4841 грн. за 16 календарних днів, помножених на його середньоденний заробіток 300 грн. 93 коп. Крім того, незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку з порушенням його законного права на вчасне отримання зароблених ним грошей та матеріальних труднощах на протязі тривалого часу. Він став замкнутий, малотовариський, змушений був неодноразово звертатися до керівництва підприємства з проханням віддати йому зароблені кошти. Також причиною його страждань є протиправна діяльність відповідача у вигляді негідного, неповажного та несправедливого відношення до нього та до його прав. Все це призвело до короткочасного розладу його психічного стану у зв'язку з необхідністю нормального утримання сім,ї, неможливості продовження активного громадського життя, постійного непорозуміння з близькими для нього людьми і потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому позивач просить суд також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Представник відповідача ДП «Красноармійськвугілля» Наумов О.С. у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинна розраховуватися, виходячи із робочих, а не календарних днів. Повний розрахунок з позивачем було проведено 28.02.2013 року, а ні 01.03.2013 року. Позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх моральних страждань та розміру моральної шкоди, окрім загальних висловлювань.
Заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач з 19.01.2004 року по 14.01.2013 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем і був звільнений з підприємства за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України, що встановлено на підставі записів з трудової книжки позивача (а.с.6-7).
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що дійсно у день звільнення - 14.01.2013 року позивач ОСОБА_1 не працював, оскільки був вихідний.
Відповідно до заяви позивача від 12.02.2013 року, адресованої на ім,я директора відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» та зареєстрованої відповідачем 12.02.2013 року, ОСОБА_1 просить провести із ним повний розрахунок, виплативши йому всі належні суми, які він в день звільнення не отримав.
Позивачу при звільненні була нарахована сума заробітної плати у розмірі 2644,31 грн., компенсація за невикористану відпустку - 12436,68 грн., допомога у зв,язку з виходом на пенсію - 19410,12 грн., а всього 34491,11 грн. На касу 28.02.2013 року позивачу перераховано суму у 28255,59 грн. за відрахуванням податків, що підтверджується довідкою відповідача від 06.03.2013 року (а.с.11). Позивачем ані сума розрахунку, ані дата її перерахунку у фінансовий заклад позивачем не оспорюється.
Згідно за ст.116 КзпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення, якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Як встановлено вище, позивач у день звільнення не працював, звернувся до підприємства з вимогою про розрахунок 12.02.2013 року, остаточний розрахунок з ним проведено 28.02.2013 року.
Оскільки підприємством порушені вимоги закону, воно має відповідати перед позивачем згідно за ст.117 КЗпП України.
Позивач просить суд стягнути його середній заробіток за період з 13.02.2013 року по 01.03.2013 року в сумі 4814,88 грн., із розрахунку: 16 календарних днів х 300,93 грн., де 300,93 грн. - середньоденний заробіток позивача за два останніх місяці праці позивача перед звільненням: за листопад та грудень 2012 року, розрахований підприємством, виходячи із робочих днів, і наданий у довідці від 06.03.2013 року (а.с.10).
Перевіривши розрахунок середньоденного заробітку позивача, суд находить його таким, що відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Оскільки середньоденний заробіток позивача розраховано із робочих днів, середній заробіток за час затримки розрахунку повинен бути розрахований також із робочих днів, а не календарних.
Отже за період з 13.02.2013 року по 28.02.2013 року середній заробіток за час затримки розрахунку позивача складе 300,93 грн. х 13 роб.день = 3912,09 грн., саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи спір про стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн., суд виходить з того, що це право у позивача виникло з 13.01.2000 року з часу введення в дію ст.237-1 КЗпП України.
Суд вважає, що вимоги позивача належать частковому задоволенню, оскільки позивач через порушення відповідачем його конституційного права на своєчасне отримання винагороди за працю, захищеного трудовим законодавством, морально страждав, не отримуючи належну йому суму, на яку він розраховував. Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує характер, об,єм, тривалість зазнаваних позивачем страждань, розмір заборгованості, наявність у позивача іншого джерела існування у вигляді пенсії в сумі 3938 грн. (а.с.8), відсутність у нього на утриманні осіб: позивач мешкає разом з дружино, яка теж отримує пенсію в сумі 1000 грн., тому вважає, що на користь позивача належить стягнути 400 грн.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір за матеріальними вимогами у сумі 229,40 грн., за вимогами немайнового характеру - 114,70 грн., а всього 344 грн. 10 коп.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.24 Закону України "Про оплату праці", керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 215, 367 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Красноармійськвугілля», юридична адреса: 85322, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, б.1, код ЭДРПОУ 32087941:
- на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3912 грн. 09 коп. та у відшкодування моральної шкоди 400 грн. 00 коп., а всього 4312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 09 коп.
- на користь держави судовий збір у сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2013 року.
Суддя Ж.Є.Редько
Судове рішення № 30530327, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області) було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 226/603/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: