Постанова № 30529304, 03.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2013 року Справа № 812/2748/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Пивоварової Д.О. (дов.№1869/7/10-018 від 01.04.2013),

представника відповідача: Сич Д.С. (дов. від 02.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» про стягнення коштів в сумі 678637,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» про стягнення коштів в сумі 678637,93 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради за №13801750000001457.

Відповідач взятий на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби.

Станом на 18.03.2013 заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати складає 678637,93 грн., що підтверджується податковою декларацією та податковим повідомленням - рішенням.

З метою погашення податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» податковим органом надіслано відповідачу першу податкову вимогу та другу податкову вимогу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» кошти в сумі 678637,93 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги у розмірі 678637,93 грн. визнав у повному обсязі, не заперечував проти існуючої заборгованості, просив встановити порядок виконання судового рішення згідно узгодженому з позивачем графіку, посилаючись, що підприємство знаходиться у складному фінансовому стані. Встановлення порядку виконання судового рішення необхідне з метою недопущення банкрутства підприємства.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області.

Відповідача взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби 21.01.1994 за №26.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 Товариство з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» подало до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року від 18.02.2013, в якому визначило податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44124,00 грн. (арк. справи 15-16).

На підставі акту перевірки №598/22-03113207 від 21.12.2012 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000011742 від 10 січня 2013 року, яким відповідачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників за основним платежем в сумі 531545,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 102968,45 грн. (арк. справи 17). Вказане податкове повідомлення - рішення отримано уповноваженою особою підприємства 23.01.2013 та не оскаржено у судовому порядку.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість та з податку з доходів найманих працівників, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 678637,93 грн. (44124,00 + 531545,48 грн. + 102968,45 грн. = 678637,93 грн.).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3 п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст.6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 08 січня 2008 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/299, яку отримано відповідачем 08.01.2008, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 07 лютого 2008 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/88, яку отримано відповідачем 07.02.2008, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 18-19).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Між позивачем та відповідачем складено акт звірки частки суми податкового боргу, відповідно до якого визначена заборгованість відповідача станом на 18.03.2013 в сумі 678637,93 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та податкової інспекції. Таким чином, заявлена сума до відшкодування відповідачем визнана та підтверджена актом звірки.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» про стягнення коштів в сумі 678637,93 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про встановлення порядку виконання судового рішення. Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання.

Відповідно до ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до суду першої інстанції, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

На обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача надав суду документи, а саме: договір на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян та міських та приміських маршрутах №107 від 29.12.2011, договір на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян та міських та приміських маршрутах №60 від 23.01.2013, звіт про фінансові результати за 2012 рік, баланс на 01 січня 2013 року, штатний розклад на 01 січня 2013 року, акти наданих послуг та акти звіряння розрахунків. З указаних документів вбачається, що підприємство є збитковим та має кредиторську заборгованість. У зв'язку з чим, судом встановлено, що підприємство не має фінансових ресурсів для погашення податкового боргу.

Тобто, з наданих заявником доказів вбачається, що ТДВ «Автотранспортне підприємство №10911» дійсно на даний час має скрутне фінансове становище та не має можливості своєчасно виконувати свої зобов'язання зі сплати податкового боргу.

З урахуванням наданих відповідачем доказів на обґрунтування клопотання, відсутністю заперечень позивача, суд вважає за можливим відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу у розмірі 678637,93 грн. згідно наданого графіку.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» про стягнення коштів в сумі 678637,93 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 678637,93 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот тридцять сім гривень 93 копійки) з Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» (94505, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Антрацитівське шосе, 36; код ЄДРПОУ 03113207) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Встановити Товариству з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911» строки і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 678637,93 грн., строком на 60 місяців рівними частинами по 735,40 грн. з квітня 2013 року по березень 2018 року включно зі сплатою податку на додану вартість; рівними частинами по 10575,23 грн. з квітня 2013 року по лютий 2018 року включно та у розмірі 10575,36 грн. у березні 2018 року зі сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Товариства з додатковою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №10911».

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 08 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця