Рішення № 30528464, 04.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2013 року Справа № 913/737/13-г

Провадження №2/913/737/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-екологічна фірма «Зефир», м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств,

м. Олександрівськ м. Луганськ

про стягнення 13106 грн. 42 коп.

Суддя Седляр О.О.

в присутності представників сторін:

від позивача: Кулигін А.Є., довіреність № б/н від 27.08.2012;

від відповідача: Пишкова Т.В., довіреність № 05-79 від 09.01.2013;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 6608 грн. 60 коп. за період з березня 2011 року по липень 2012 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 6497 грн. 82 коп. за період з березня 2011 року по серпень 2012 року, внаслідок несплати заборгованості, згідно рішення від 28.03.2011 та наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2011 по справі № 9/31/2011.

Представником позивача у судовому засіданні 26.03.2013 у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подана позовна заява про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 6759 грн. 25 коп. з березня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8688 грн. 62 коп. за період з 28.03.2011 по 25.03.2013, внаслідок несплати заборгованості, згідно рішення від 28.03.2011 та наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2011 по справі № 9/31/2011.

У судовому засіданні 04.04.2013, у порядку ст. 22 ГПК України представником позивача було подано позовну заяву, в якій він просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 4658 грн. 32 коп. з квітня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп. за період з 11.04.2011 по 25.03.2013, внаслідок несплати заборгованості, згідно рішення від 28.03.2011 та наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2011 по справі № 9/31/2011.

Заяви позивача відповідають приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом до розгляду.

Таким чином позовними вимогами слід вважати: стягнення з відповідача інфляційних витрати в сумі 4658 грн. 32 коп. з квітня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп. за період з 11.04.2011 по 25.03.2013, внаслідок несплати заборгованості, згідно рішення від 28.03.2011 та наказу господарського суду Луганської області від 11.04.2011 по справі № 9/31/2011.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 05-1038 від 22.03.2013 у задоволенні позовну просить відмовити з підстав визначених у ньому.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

04.08.2009, між сторонами у справі укладено договір № 171/П-09 про надання послуг, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язався за завданням ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» (замовник), правонаступником якого є відповідач, надати послуги з виконання хімічних лабораторних досліджень скинутих шахтних вод та викидів шкідливих речовин до атмосферного повітря для шахт Луганської області, а останній -прийняти та оплатити ці послуги.

Оскільки відповідачем умови договору виконані не були, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2011 у справі № 9/31/2011 позовні вимоги ТОВ «Луганська виробничо-екологічна фірма «Зефир» до ДП «Луганського обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» були задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 145407 грн. 99 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1454 грн. 08 коп. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу в сумі 193 грн.

55 коп.

Як свідчать матеріали справи 16.06.2011, наказ господарського суду Луганської області від 11.04.2011 № 9/31/2011, було приєднано до зведеного виконавчого провадження по стягненню з ДП ОД «Луганськвуглереструктуризація» боргу на загальну суму 11413027 грн. 85 коп., про що свідчить лист Головного управління юстиції у Луганській області від 17.10.2011 № 13-7-11314 та листи ВДВС Стахановського МУЮ від 02.11.2011 № 7367 та від 13.12.2012 № 18709.

На час розгляду даної справи стягнуті вказаним вище рішенням суду грошові суми відповідачем не сплачені, що відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача інфляційних витрати в сумі 4658 грн. 32 коп. з квітня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп. за період з 11.04.2011 по 25.03.2013.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на усій території України.

Згідно з приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2011 у справі № 9/31/2011 позивачем в рамках вказаної справи заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 145407 грн. 99 коп. за договором № 171/П-09 від 04.08.2009, інфляційних витрат у сумі 16254 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 5282 грн. 49 коп., пені у сумі 176 грн. 08 коп. та штрафу у розмірі 10178 грн. 56 коп.

Позивач частково відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних, пені та штрафу.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість у сумі 145407 грн. 99 коп.

Оскільки вказана сума відповідачем була не сплачена, позивачем в рамках вказаного позову було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних витрати в сумі 4658 грн. 32 коп. з квітня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп. за період з 11.04.2011 по 25.03.2013.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної норми кодексу свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Доказів часткової або повної сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Такі підстави передбачені, зокрема, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 14.11.2011 № 12/207 та від 23.01.2012 № 37/64.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання відповідача щодо сплати грошового зобов'язання, а саме боргу в сумі 145407 грн. 99 коп., ґрунтується на умовах договору про надання послуг № 171/П-09 від 04.08.2009. Обсяг цього зобов'язання підтверджено рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2011 у справі № 9/31/2011.

Розрахунок інфляційних витрат в сумі 4658 грн. 32 коп. з квітня 2011 року по січень 2013 року та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп. за період з 11.04.2011 по 25.03.2013, обґрунтований та відповідає діючому законодавству.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В даному випадку відповідачем доказів виконання грошового зобов'язання не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», вул. Нова, буд. 150, м. Олександрівськ, код 32449971 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська виробничо-екологічна фірма «Зефир», вул. Братів Палкіних, 45а, м. Луганськ, код 21762205 інфляційні нарахування у сумі 4658 грн. 32 коп. та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 8509 грн. 35 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. та видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення - 09.04.2013.

Суддя О.О. Седляр