Рішення № 30527342, 08.04.2013, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/1426/2012

Провадження № 2/304/59/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

при секретарі - Данилевич Н.І.,

з участю представника позивача -

адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне товариство «БЕНЕФІТ» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої працівником підприємства. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач був прийнятий на роботу в ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» на посаду шофера-експедитора з 06 серпня 2010 року. З метою встановлення його відповідальності за ввірені матеріальні цінності, між роботодавцем та найманим працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 06 серпня 2010 року. Так, після повернення відповідача з рейсу Київ-Ужгород та під час здачі вантажного автомобіля НОМЕР_1, механіку підприємства ОСОБА_4, як особі, відповідальній за технічний стан автомобіля, останнім було виявлено відсутність на причепі, д/н НОМЕР_2, запасного колеса марки «KORMORAN» 385/65/R-225, № НОМЕР_5 з диском, балансова вартість якого складає 3 555 грн. з ПДВ, про що було складено акт нестачі матеріальних цінностей від 23 грудня 2011 року, який відповідач відмовився підписувати. Крім цього, 21 квітня 2012 року відповідач здійснював рейс як водій-експедитор на тому самому вантажному автомобілі, під час здачі якого відповідальній за технічний стан автомобіля особі, було виявлено відсутність в баку вантажного автомобіля дизельного пального об'ємом 265 л, загальною вартістю 2 620,85 грн. По вказаному факту було складено акт нестачі матеріальних цінностей від 27 квітня 2012 року, який відповідач також відмовився підписувати. 23 квітня 2012 року відповідач звільнився із займаної посади за власним бажанням на підставі ч. 2 ст. 38 КЗпП України і в той день керівництвом ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» йому було запропоновано підписати акт приймання-передачі матеріальних цінностей з метою проведення заліку взаєморозрахунків в частині виплати заробітної плати та компенсації ним завданої підприємству шкоди. Оскільки відповідач ОСОБА_3 був повідомлений про наявність відповідної заборгованості перед ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ», однак не вжив відповідних заходів щодо відшкодування витрат, які були завдані ним втратою вказаного майна, тому позивач просить позов задовольнити та стягнути з нього 7 575,85 грн. матеріальної шкоди, а також понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 2 575,20 грн. та судовий збір.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, мотивуючи її допущеними в розрахунку технічними помилками, що викладені в позовній заяві, а тому просив стягнути з ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 6 175,85 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 575,20 грн. та судовий збір у сумі 214,60 грн.

У судовому засіданні представники позивача Валігура Т.Ю. та ОСОБА_1 змінений позов підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення зміненого позову заперечив та пояснив, що при виявленні на підприємстві нестачі запасного колеса згідно акту від 23 грудня 2011 року, відповідач знаходився на загрузці в м. Києві, що стверджується товарно-транспортною накладною від 23 грудня 2011 року, а на момент виявлення нестачі пального - взагалі був звільнений з підприємства.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що працюючи механіком ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ», ним 23 грудня 2011 року, після повернення з рейсу та передачі йому транспортного засобу водієм-експедитором ОСОБА_3, було виявлено відсутність запасного колеса причепа марки «KORMORAN» 385/65/R-225, № НОМЕР_5 з диском. Тоді відповідач пояснив, що запасне колесо від нього вкрали, однак будь-яких доказів звернення ним до органів міліції не надав. По даному факту цього ж дня з участю інших водіїв було складено акт виявлення нестачі матеріальних цінностей на підприємстві. Також 27 квітня 2012 року при передачі йому транспортного засобу, яким керував відповідач, було виявлено нестачу дизельного пального загальним об'ємом 265 л. Вказаний об'єм визначався на підставі даних, наданих бухгалтерією щодо кількості пального, яке повинно було бути в баку та наявної фактичної кількості такого, визначеної за допомогою лінійки «метершток».

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що у грудні 2011 року був присутнім, коли ОСОБА_3 за вказівкою механіка ОСОБА_4 знімав з причепу іншого автомобіля та ставив на свій запасне колесо, оскільки повинен був їхати у рейс, а його запасне колесо, за словами такого вкрали. Також ОСОБА_3 запевняв механіка, що поверне втрачене ним колесо. Крім цього, 27 квітня 2012 року комісією у складі представників ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» з його участю було виявлено нестачу пального в автомобілі ОСОБА_3 марки «МАN», д/н НОМЕР_3. Так, згідно замірів за допомогою лінійки, в баку було 12 см пального, що при перерахунку на літри становило на 265 л менше, ніж повинно було бути за даними бухгалтерії.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що у квітні 2012 року був членом комісії при виявленні нестачі пального в паливному баку автомобіля ОСОБА_3, а саме при замірі пального за допомогою лінійки було встановлено його кількість - 12 см. Пригадує, що спочатку були зроблені заміри, а акт був підписаний через декілька днів - 27 квітня 2012 року.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що на підприємстві ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» працював помічником механіка. Про факт викрадення з причепу автомобіля ОСОБА_3 запасного колеса довідався від диспетчера - ОСОБА_9 у грудні 2011 року. По приїзду ОСОБА_3 на підприємство, про нестачу запасного колеса було складено акт, який ОСОБА_3 не підписував, оскільки під час підписання його не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що працюючи диспетчером ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» в грудні 2011 року йому зателефонував водій ОСОБА_3 та повідомив, що у нього вкрали колесо. По приїзду відповідача на підприємство, на його транспортному засобі на причепі насправді було виявлено відсутність запасного колеса. Він запевняв, що взамін викраденого купить інше колесо. Про нестачу запасного колеса в цей день було складено акт нестачі матеріальних цінностей.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що з 06 серпня 2010 року по 23 квітня 2012 року ОСОБА_3 працював водієм-експедитором вантажного автомобіля у товаристві з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне товариство «БЕНЕФІТ» (а. с. 8, 52).

Також встановлено, що 06 серпня 2010 року між ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» та ОСОБА_3, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей підприємства, було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а. с. 7).

Як вбачається з акту виявлення нестачі матеріальних цінностей на підприємстві від 23 грудня 2011 року комісії ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» у складі ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 23.11.2011 року при передачі від водія-експедитора ОСОБА_3 механіку ОСОБА_4 вантажного автомобіля НОМЕР_1, що здійснював рейс Київ-Ужгород, виявлено відсутність на причепі запасного колеса марки «KORMORAN» 385/65/R-225, № НОМЕР_5 з диском, балансова вартість якого складає 3 555 грн. 00 коп. (а. с. 20).

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності регулює законодавство про працю.

Зокрема п. 1 ст. 134 КЗпП України регулює матеріальну відповідальність працівників у повному розмірі за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Стаття 135-1 КЗпП України встановлює, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт затверджено постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24 (далі - Перелік).

Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29 грудня 1992 року, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.

Отже, враховуючи те, що посада відповідача входить до вказаного Переліку, між ним та ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» у відповідності до положень ст. 135-1 КЗпП України був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, доказів того, що збитки завдані не з вини ОСОБА_3 в матеріалах справи немає, тому суд вважає, що позов в частині відшкодування шкоди в розмірі 3 555 грн. є обґрунтованим.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 в день складання акту про виявлення нестачі матеріальних цінностей на підприємстві (23 грудня 2011 року) не міг передавати вказаний транспортний засіб механіку ОСОБА_4, оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної знаходився на загрузці вантажу в м. Києві, суд до уваги не приймає, оскільки вказане спростовується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а також не виключає можливість його перебування одного й того ж дня в м. Києві та в м. Ужгороді.

Що стосується позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 620,85 грн., тобто за нестачу пального, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного між ТОВ БВКТ «БЕНЕФІТ» та ОСОБА_3 06 серпня 2010 року, його дія розповсюджується на весь час роботи із ввіреними працівникові матеріальними цінностями підприємства.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач звільнений з роботи днем 23 квітня 2012 року, тоді як нестача пального виявлена згідно акту лише 27 квітня 2012 року (а. с. 21, 52), тобто через чотири дні після його звільнення з підприємства, а тому, достатніх підстав вважати, що нестача пального виникла саме з вини ОСОБА_3 в матеріалах справи не має.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що змінений позов в цій частині до задоволення не підлягає у зв'язку з недоведеністю.

Також з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем судові витрати у виді судового збору та витрат на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 130, 134, 135-1, 135-3, 138 КЗпП України, ст. ст. 3, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Змінений позов товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне товариство «БЕНЕФІТ» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне товариство «БЕНЕФІТ» (код ЄДРПОУ 19102588) 3 555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне товариство «БЕНЕФІТ» (код ЄДРПОУ 19102588) 123 (сто двадцять три) грн. 52 коп. судового збору та 1 482 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві) грн. 29 коп. витрат на правову допомогу.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Ганько І. І.