Ухвала суду № 30526916, 26.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р.Справа № 2119/3451/12

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Шульга К.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Градовського Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 30.11.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, 3-ті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати та визнати нечинним рішення сесії Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 09.04.2010 року №695 про надання земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,0744 га. на підставі якої ОСОБА_3 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 30.11.2012 року позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 30.11.2012 року про залишення адміністративного позову без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції вважав пропущеним строк звернення позивача до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у листопаді 2012 року із вимогами щодо захисту його порушених прав.

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позивач же вказує, що про оскаржуване рішення йому стало відомо 14.03.2011 року у зв'язку із прийняттям Скадовським районним судом рішення у справі ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Отже колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще у березні 2011 році, а тому з березня 2011 року позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку.

Враховуючи викладене, а також те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви. без розгляду з підстав порушення останнім строку звернення до суду з позовом, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160,167,195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 30.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного сулу набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: