Рішення № 30525794, 16.01.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 2701/457/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

«16»січня 2013 р. Балаклавський районний суд м. Севастополі у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря -Тімергалієвої В.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом зняття з реєстрації, суд -

Встановив

25 липня 2012 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, уточнивши який просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своєю земельною ділянкою розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач вказував, що він є власником вказаної земельної ділянки, і наявність відомостей про реєстрацію відповідачки за адресою розташування земельної ділянки порушує право користування нею, відтак, є підставою для пред'явлення позову на підставі ст. 391 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, та надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, не представила доказів проти задоволення позову, тому суд на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Посилаючись на порушення свого права користування земельною ділянкою наявністю інформації у реєстраційному обліку про реєстрацію місця простійного проживання ОСОБА_2 позивач просить суд зняти її з реєстрації місця постійного проживання за адресою розташування земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог. Позовна вимога має відповідати обраному способу захисту, який, у свою чергу, має визначатися виключно законами України (стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або місця перебування особи -внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

Однією з підстав зняття з реєстрації місця проживання особи є судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону).

Отже, зняття з реєстраційного обліку здійснюється відповідним органом реєстрації, у тому числі на підставі рішення суду, однак тільки такого рішення, яким або вирішений спір про право на відповідне житлове приміщення (у межах позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення тощо), або засвідчений факт відсутності відомостей про місце перебування фізичної особи в місці її постійного проживання.

Зважаючи на таке, пред'явлення позовів про зняття судом з реєстраційного обліку місця проживання особи - законом не передбачено як належний спосіб захисту порушеного права. Сама по собі реєстрація місця проживання є правовідношенням між державою та фізичною особою, яке не пов'язано з правовідносинами власності або користування жилими приміщеннями, а її наявність не зачіпає прав та інтересів їх титульних власників або користувачів.

Крім того, представник позивача, хоча і посилався як на правову підставу позову на зміст ст. 391 ЦК України, не обґрунтовував позов будь-якими іншими обставинами наявності перешкод у здійсненні власником повноважень користування своїм майном.

Таким чином, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відому у задоволенні позовної заяви.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими спростовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, копіями: державного акту, довідки та іншим.

Так, суд, виходячи із засад цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності і з урахуванням балансу інтересів, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд враховував вимоги ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також норми Цивільного та Цивільного-процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 10-11, 28-29, 57-60, 158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом зняття з реєстрації -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя