Постанова № 30524720, 04.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року № 2а-5155/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дем"яновського Г.С.

при секретарі Гавірко О.О.

з участю представників :

позивача : Сидора А.М., Шигинського Р.А.

відповідача: Пікулика О.І., Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12. 2011 року № 0000802303 .

В процесі судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 р. №0000802303 Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області в частині зменшення розміру від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 51201070 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері - бурове обладнання (Україна)», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 29.11.2011 року № 251/23-5/33797665. Вказаний акт перевірки отримано позивачем 29.11,2011 року. На підставі цього акту відповідачем: Стрийською Державною податковою інспекцією у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000802303 від 13.12.2011 року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток в розмірі 6543289,00 грн. за 2010 рік, 6543289,00 грн. за І квартал 2011 року, 57744359,00 грн. за ІІ квартал 2011 року, а всього 57744359,00 грн. Відповідач вказує на порушення вимог п.5.1 п.п.5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3, розділу XX Податкового кодексу України. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 14 грудня 2011 р.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивачем оскаржено його в адміністративному порядку, проте, рішенням ДПС у Львівській області 28 лютого 2012 р. скаргу залишено без задоволення. ДПС України прийнято рішення про результат розгляду скарги від 10.05.2012 року №8142/6/10-2115, яким скаргу ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає, оскаржуване повідомлення-рішення незаконним, а тому просить його скасувати. В обґрунтування своїх правових вимог, позивач посилається на обставини, викладенні в адміністративному позові та поясненнях, наданих представником в судових засіданнях.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3, підрозділу 4, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Також перевіряючими відображено, що позивач в податковій звітності відобразив дані, які сформовано за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, з врахуванням попереднього акту перевірки та обмеження у розмірі 20%, включення від'ємного значення до складу валових витрат в 2010 році, що ввійшло до І кварталу 2011 р. 57 744 359 грн. Враховуючи зменшення від'ємного значення за 2010 рік в сумі 6543289,0 грн., внаслідок допущення суб'єктом господарювання вищенаведених порушень, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, яке враховується у І кварталі 2011 року становить 51 201 070 грн.

Структуру даних витрат (від'ємного значення) підтверджено рішенням ДПА України про розгляд повторної скарги від 02.06.2011 р. № 10311/6/25-акт, що залишено поза увагою ДПС під час процедури адміністративного оскарження.

Пунктом 1, підрозділу 4, розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталів 2011 року; здійснюється з урахуванням від'ємного значення, задекларованого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивач вважає, що відповідачем невірно розтлумачено п. 3, підрозділу 4, розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, і відповідно зроблений хибний висновок, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010р.

Позивач посилається на те, що витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у ст. 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року».

Відповідно до п. 4.4. ст. 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у ст. 20, 21 ПК України та не містять повноважень щодо звуження визначеного ПК України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів. Виходячи з цього, позивач вважає, що вищезазначене вказує лише на те, що відповідачем допущено перевищення повноважень та порушення норм ПК України, внаслідок чого, зроблено незаконні та неправомірні висновки, що призвело до винесення податкового повідомлення - рішення від 13.12.2011 року № 0000802303. Вважає, що позиція відповідача не відповідає приписам ПК України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на момент зазначення податку на прибуток І кварталу 2011 року.

У І-му кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат І календарного кварталу 2011 троку та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Зазначене також підтверджує форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, оскільки сума збитків попереднього року включається до рядку 04.9, який акумулюється у рядку 04 «Валові витрати», та форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена Наказом ДПА України від 28.02.2011 року №114, оскільки сума збитків попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06 «Інші витрати» та, відповідно, включається до рядку 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», тобто вони складаються з усіма витратами звітного податкового періоду.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. В свою чергу ст. 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат І календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011р. встановлений ст. 150 ПК України, якою вказано що коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат І календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поряд з цим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 р. №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

У Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011р. №04-39/10-1160 зазначено, що Податковий кодекс не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Свою позицію Комітет підкріплює посиланням на норми пункту 150.1 Податкового кодексу, а в якості аргументів використовує окремі положення Закону про прибуток щодо податкового обліку збитків. Комітет роз'яснив, що мав на увазі законодавець у пункті 3 підрозділу 4 і зазначив, що пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р.

З Листа Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року № 2019\12\13-12 вбачається,що пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення „ Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Розрахунок об"єкта оподаткування за наслідками другого ,другого і третього кварталів , другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від"ємного значення ,отриманого платником податку за перший квартал 2011 року , у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від"ємного значення.

Листом вказується,що ці особливості зумовлені тим,що розділ 111 Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року ,тобто починаючи з другого кварталу 2011 року.

Таким чином ,до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від"ємного значення об"єкту оподаткування за перший квартал 2011 року ,яка, у свою чергу ,розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від"ємного значення. що утворились станом на 1 січня 2010 року ,а також тих,що виникли протягом 2010 року.

Така позиція підтверджується судовою практикою, яка склалася в Україні.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України, передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З огляду на це, позивач посилається на те, що у випадку, коли має місце неоднозначне трактування норм закону органами податкової служби та платником податків, позиція якого узгоджується із нормами чинного законодавства та солідарна з позицією, викладеною у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011р. №04-39/10-1160, рішення має бути прийнято на користь платника податків.

Відповідач не визнає позов ,вказуючи ,що сума від»ємного значення ,що переноситься на перший квартал повинна становити 51201070 грн.,оскільки саме ця сума сформована із від»ємного значення ,яке не включалося у друге півріччя 2010 року, і таким чином від»ємне значення об»єкта оподаткування за перший квартал 2011 року в цілому повинно в цілому становити 58006834 грн.,враховуючи від»ємне значення ,що виникло внаслідок господарської діяльності у першому кварталі.

Вважає,що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України дає підстави визначити ,що до складу другого кварталу 2001 року включається виключне від»ємне значення об»єкту оподаткування ,отримане суб»єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від»ємного значення ,що увійшло до складу кварталу 2011 року з 2010 року та з попередніх років.

По суті п.150.1 ст.150 ПК України встановлює ,що сума від»ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року , а п.3 підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п.150.1 ст.150 ПК України у 2011 році.

Крім цього відповідач просив суд витребувати у позивача всі первинні документи бухгалтерського обліку за попередні роки для визначення правильності формування від»ємного значення ,що по суті є зобов»язанням для суду перебрати на себе функціональні обо»язки ДПІ та провести ревізію 2009 року та ще попередніх років ,що неприпустимо і тому суд відмовив в означеному клопотанні . ДПІ за 2009 рік такої ревізії під час перевірки 19.10.2011 року по 22.11.2011 року не провело , зазначивши в Акті перевірки лише результат розгляду скарги позивача ДПА у Львівській області ,яким позивачу зменшено збитки на суму 2692,4 тис. грн.,що і було враховано позивачем при визначені від»ємного значення.

Суд з цього приводу встановив наступне .

За результатами господарської діяльності позивачем у 20009 році задекларовано від»ємне значення об»єкта оподаткування в сумі -67366874 грн.

З цієї суми 20 % , а саме 13473374,80 грн. перенесено як залишок від»ємного значення у 2010 рік ,в якому він і був погашений.

80 % від»ємного значення за 2009 рік і попередні роки становить 53893499,20 грн.

З п.2.5 Розділу 2 Акту перевірки від 29.11.2011 року вбачається ,що ДПА у Львівській області зменшено розмір задекларованих позивачем збитків на суму 2692,4 тис грн.,тобто на таку суму повинна бути зменшена сума від»ємного значення за цей період.

Позивач зменшив розмір від»ємного значення на суму 2692430 грн. і в результаті розмір від»ємного значення \ 80 % \за 2009 рік і попередні роки встановив 51201070 грн.з чим погодились перевіряючи в висновку Акту перевірки , і позивач у своїх запереченнях і в судовому засіданні.

З Листа Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року № 2019\12\13-12 вбачається,що пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення „ Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу і вказано ,що при вирішенні спорів ,пов»язаних із застосуванням цього пункту судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від»ємного значення ,задекларованого платниками податків. Відповідач не заявив про можливість невірного формування суми від»ємного значення ,визнавши ,що сума від»ємного значення ,що переходить у перший квартал 2011 року становить 51201070 грн.

Означена сума в структурі від»ємного значення за перший квартал 2011 року з врахуванням ще і збитків ,отриманих в результаті господарської діяльності у першому кварталі 2011 року і була перенесена у другий квартал 2011 року .Тобто до формування означеної суми відповідач претензій не має і якщо прийняти до уваги висновки Акту перевірки та по суті суму від»ємного значення 51201070 грн. визнає ,але заперечує проти перенесення її в другий квартал 2011 року.

Враховуючи наведене суд погоджується з позицією позивача про те,що Пунктом 1, підрозділу 4, розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталів 2011 року; здійснюється з урахуванням від'ємного значення, задекларованого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тому суд не погоджується з позицією відповідача ,який заявляє ,що до другого кварталу 2011 року переноситься від»ємне значення ,яке формується лише з витрат ,які отримані в результаті господарської діяльності підприємства у першому кварталі 2011 року.

Згідно з ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з п. 7.3. ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливе неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 р. №0000802303 Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області в частині зменшення розміру від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 51201070 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» судові витрати в сумі 2146 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.