Постанова № 30524681, 01.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2013 року Справа № 812/1555/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛІА «ЛТД» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги від 21.12.2012 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську Державної податкової служби, в якому зазначив наступне.

Позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у відповідача. 20 грудня 2012 року відповідач в усній формі повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «ЛІА «ЛТД», про додаткове нарахування пені з податку на додану вартість у сумі 25236, 34 грн та пені з податку на прибуток у сумі 26674,37 за фактом заниження податкових зобов'язань, встановлених актом перевірки №20/24-0/20163224 від 04.05.2012, також, що зазначені суми пені внесені до облікової картки платника податків. У зв'язку з цим підприємство занесене до переліку підприємств, що мають податковий борг. Також відповідачем було повідомлено, що додатково пеня нарахована на суми занижених податкових зобов'язань за актом перевірки №20/24-0/20163224 від 04.05.2012 за податкові періоди до 01.01.2011, тобто за період, які передували введенню в дію Податкового кодексу України.

Також позивач посилається на те, що 26 грудня 2012 року отримав податкову вимогу №12 від 21.12.2012, в якій зазначено, що станом на 21 грудня 2012 рік сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 26674,37, у тому числі з податку на прибуток приватних підприємців пеня - 26674,37 грн. 08 січня 2013 року позивач звернувся до СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС з листом №16 від 08.01.2013 про надання актів звірки з бюджетом станом на 01.01.2013 з метою з'ясування сум нарахованої пені. 22 січня 2013 року відповідачем були надані акти від 01.01.2013 про звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2012 по 30.01.2012 по податку на прибуток та прибуток на додану вартість. Згідно акту звірки по податку на прибуток за даними відповідача сума нарахованої пені складає 34535,83 грн., за даними позивача виявлено розбіжність на суму необґрунтовано нарахованої відповідачем пені у розмірі 2 6674,37 грн., згідно акту звірки по податку на додану вартість за даними відповідача сума нарахованої пені складає 31302,47 грн., за даними позивача виявлено розбіжності на суму 25 236,34 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові, додатково пояснивши, що у грудні 2012 року позивачем зроблено платіж по самостійно визначеним зобов'язанням перед бюджетом за листопад 2012 року по податку на прибуток та податку на додану вартість, зазначені суми платежів рахувались в особовому рахунку як переплата по податку на прибуток та податок на додану вартість, але відповідачем ці суми були перерозподілені і в обліковій картці та безпідставно зараховані як погашення пені по податку на прибуток у сумі 26674,37 грн. та пені по податку на додану вартість у сумі 25 236,34 грн.. тому позивач вважає дії СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС щодо додаткового нарахування пені з податку на додану вартість та пені з податку на прибуток за фактом заниження податкових зобов'язань до 01.01.2012, встановлених актом перевірки від 20/24-0/20163224 від 04.05.2012, а також надіслання податкової вимоги від 21.12.2012 №12, внесення сум додатково нарахованої пені у картку особового рахунку позивача протиправними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з наступних підстав. Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «ЛІА «ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 04.05.2012 № 20/08/24-0/20163224 та винесені податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000038023 та №0000078023. За результатами вказаної перевірки відповідно до податкового законодавства позивачу було нарахована пеню. Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, на думку відповідача, підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛІА «ЛТД» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС (64-65,66).

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛІА «ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 04.05.2012 № 20/08/24-0/20163224 (а.с.17-24).

Перевіркою встановлено заниження Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛІА «ЛТД» податку на прибуток в період, що перевірявся на суму 295 532 грн., у тому числі за три квартали 2010 року на суму 82 807 грн. (ІІІ квартал - 82 807 грн.), а також заниження податку на додану вартість у сумі 211 025 грн. (ІV квартал - 128 218 грн.), 1 квартал 2011 року занижено у сумі 82 800 грн.; 2 квартал 2011 року завищення у сумі 969 грн.; 2 - 3 квартали 2011 року занижено у сумі 1 747 грн. (3 квартал заниження 2716 грн.); 2-4 квартали 2011 року заниження у сумі 1 707 грн. (4 квартал завищення - 40 грн.). А також Позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 181 611 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.05.2012 №0000038023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312 600,25грн., у тому числі за основним платежем - 237 526,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 074,25 грн.; від 14.05.2012 №0000078023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 368988,25 грн., у тому числі за основним платежем - 295532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73456,25 грн.

Позивач визнав зазначені грошові зобов'язання, податкові - повідомлення рішення не оскаржувались, були визнані та оплачені.

22 січня 2013 року між позивачем та відповідачем були підписані акти звіряння розрахунків з бюджетом з 01.01.2012 по 31.12.2012 по податку на додану вартість та по прибутку приватних підприємств (т.1 а.с.13,14), згідно яких була встановлена розбіжність в пені на суму 25236,34 грн. по ПДВ та 26 674,37 по податку на прибуток.

Судом було встановлено, що у травні місяці 2012 року в автоматичному режимі відповідачем була розрахована та надана позивачу для сплати пеня за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за 2011 рік, що підтверджується обліковою карткою та не заперечується сторонами. Пеня за порушення 2010 року була нарахована в грудні 2012 року у ручному режимі (т.1 а.с.95,96), часткова сума пені була відрахована з переплати по податку на додану вартість згідно п. 87.1 ПК України, що знайшло своє відображення в обліковій картці платника (т.2 а.с.76), а на залишок суми боргу по пені була винесена податкова вимога форма Ю від 21.012.2012 №12 (т.1 а.с.11). В судовому засіданні представником відповідача був наданий розрахунок пені (т.1 а.с.95,96), згідно якого вбачається, що по податковому повідомленню рішенню від 14.05.2012 № 0000158023 нарахована пеня з 19.11.2010 по 23.05.2012 - 552 дня сума - 11646 грн.; та з 19.02.2011 по 23.05.2012 - 460 днів сума 15027 грн. За податковим повідомленням рішенням від 14.05.2012 № 0000148023 (т.1 а.с.96) з 30.08.2010 по 23.05.2012; 30.09.2010 по 23.05.2012; 30.10.2010 по 23.05.2012; 30.11.2010 по 23.05.2012; 30.12.2010 по 23.05.2012 на загальну суму - 25 236 гн.34 коп.

При вирішення спору суд керується наступним.

З 1 січня 2011 року основним нормативним актом, яким врегульовані відносини, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, визначає порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, компетенцію контролюючих органів, зокрема, органів державної податкової служби, повноваження та обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, є Податковий кодекс України.

Згідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно пункту 20.1.4. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування пені. Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 вказаної статті встановлено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно п.п. 129.1.2 вказаної статті у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 953 пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом. На підставі підпункту 2.1.2 цього пункту, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Факт заниження податкового зобов'язання був встановлений під час перевірки, зазначений відповідачем в акті перевірки від 14.05.2012 №0000038023, у зв'язку з чим і були винесені податковим органом податкові повідомлення - рішення від 14.05.2012 №0000038023, від 14.05.2012 №0000078023, які позивач визнав та сплатив.

Закінчується нарахування пені у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1. пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

В податкових повідомленнях-рішеннях, форма яких затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010 № 1440/18735 зазначено, що у разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання, на суму такого зобов'язання, нарахованого у цьому податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені (т.1а.с.93,94).

Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 № 1350/18645.

У Додатку № 2 до вищезазначеної Інструкції наведений приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання.

З аналізу положень ст. 129 Податкового кодексу України з урахуванням прикладу, наведеного у Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, вбачається, що підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання.

При цьому, таке заниження може бути встановлено як платником податку самостійно, так і податковим органом внаслідок проведених перевірок. Нарахування пені відбувається за весь період заниження та закінчується строком сплати заниженого грошового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивачем були порушені вимоги податкового законодавства, встановлені під час перевірки та відображені в акті перевірки від 14.05.2012 №0000038023, які призвели до винесення податкових повідомлень - рішень.

Саме тому податковий орган нарахував пеню ТОВ ВКФ «ЛІА», як це вимагають положення ПК України, за весь період заниження до строку сплати заниженого грошового зобов'язання.

Підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні - рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, встановлений СДПІ по роботі з ВПП під час перевірки.

Пеня була нарахована позивачу під час дії Податкового Кодексу України, тому саме це законодавство було застосовано податковим органом для нарахування підприємству позивача пені за порушення податкового законодавства.

Крім того у додатку 2 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби наведено додаток 2 до інструкції «Приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання», в якому нарахування пені здійснено за період заниження податкового зобов'язання з 19.11.2010 по 10.02.2011 податкове повідомлення - рішення від 01.02.2011.

Отже, законодавець зазначеним прикладом чітко передбачив нарахування пені за порушення платником податків за період до вступу Податкового кодексу України при виявлені зазначеного порушення та проведенні перевірки в момент дії та на підставі Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахування пені відповідачем правомірно здійснено у відповідності до діючого законодавства, яке діяло саме на час нарахування пені.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби правомірно нарахована пеня за весь період заниження.

Статтею 3.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113 визначає, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Форму податкової вимоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113, зазначена форма містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином податкова вимога була сформована та направлена позивачу правомірно.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо внесення до облікових карток позивача зобов'язань по сплаті пені по ПДВ та пені по податку на прибуток по акту перевірки від 04.05.2012 року, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - постанова, рішення, податкове - повідомлення рішення, податкова вимога. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Також суд зазначає, що у зв'язку з правомірним нарахуванням відповідачем пені, у останнього були усі підстави для внесення відповідних даних в облікову картку ТОВ «ВКФ «ЛІА» та зарахування сум сплати в рахунок погашення боргу по пені.

Щодо позовних вимог, в частині зобов'язання відповідача виключити з облікової картки платника податків зобов'язання зі сплати пені по ПДВ та пені по податку на прибуток, а також зобов'язання відповідача відновити в облікових картах переплату по податку на додану вартість та податку на прибуток суд зазначає, що податковий орган на підставі зарахованих сум та нарахованих сум податкового боргу вносить данні в облікові картки. У зв'язку з тим, що відповідач правомірно нарахував позивачу пеню з податкового боргу, у СДПІ по роботі з ВПП відсутні підстави для виключення та відновлення даних в облікових картках та зарахування сплаченої пені в рахунок переплат.

У зв'язку з тим, що судом встановлено, що позивач згоден з сумами боргу, зазначеними в податкових повідомленнях - рішеннях, відповідач правомірно нарахував пеню за весь період заниження до строку сплати заниженого грошового зобов'язання, так як підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні - рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог позивача було відмовлено, судом питання про стягнення судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «ЛІА ЛТД» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги від 21.12.2012 та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписано 08 квітня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка