Постанова № 30524592, 26.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа №2а/0570/16860/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Куржупової Я.В. (дов.)

відповідача: Железньової І.А. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «ВНЄШСЕРВІС»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВНЄШСЕРВІС» (надалі - позивач, ПП «ВНЄШСЕРВІС») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Ясинуватська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2012р. №0000331600.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 16.11.2012р. №807/16/31377587, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Також, позивач наголошує на тому що податковим органом неправомірно була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ВНЄШСЕРВІС» яка фактично була камеральною.

В судовому засіданні від 26.03.2013р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ясинуватська ОДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 28.03.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «ВНЄШСЕРВІС» зареєстровано Виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31377587, місцезнаходження: 86060, Донецька область, м.Авдіївка, 9-й квартал, буд.12, кв.80).

Рішенням №21 від 07.12.2012р. анульовано реєстрацію ПП «ВНЄШСЕРВІС» в якості платника податку на додану вартість.

01.11.2011р. між ПП «СВС» та ПП «ВНЄШСЕРВІС» було укладено договір про надання послуг №02-11.

Позивач стверджує, що надав ПП «СВС» послуги загальною вартістю 1 618 153,20 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт №1 від 17.11.2011р., №2 від 18.11.2011р., №1 від 15.12.2011р., №2 від 16.12.2011р., №4 від 20.12.2011р.

Між ПП «СВС» та ПП «ВНЄШСЕРВІС» було укладено договір поставки №01-11 від 01.11.2011р. За умовами договору позивач (постачальник) зобов'язується на протязі строку дії договору передати іншій стороні ПП «СВС» (покупець) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Позивач зазначає, що виконання вказаного договору підтверджується оформленням видаткової накладної №3 від 19.12.2011р.

Ясинуватською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ВНЄШСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. по взаємовідносинам з ПП «СВС», по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 16.11.2012р. №807/16/31377587.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього в сумі 171 245,00 грн., у тому числі по періодах:

- листопад 2011 року - 57 412,00 грн.;

- грудень 2011 року - 113 833,00 грн.

На підставі акту перевірки від 16.11.2012р. було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 19.11.2012р. №0000331600, відповідно до якого сума грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість становить 171 245,00 грн.

Щодо твердження позивача про неправомірність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. у справі №2а/0570/15444/2012 у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «ВНЄШСЕРВІС» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій Ясинуватської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВНЄШСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану варітьсь за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. по взаємовідносинам з ПП «СВС» за результатами якої складено акт №807/16/31377587 від 16.11.2012р., визнання протиправними дії Ясинуватської ОДПІ щодо встановлення порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 171 245,00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 57 412,00 грн., грудень 2011р. - 113 833,00 грн. - відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013р. у справі №2а/0570/16444/2012 апеляційна скарга Приватного підприємства «ВНЄШСЕРВІС» залишена без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови дії Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВНЄШСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ПП «СВС» за результатами якої складено акт №807/16/31377587 від 16.11.2012 року є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВНЄШСЕРВІС» є- правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.

Також, у ході судового розгляду справи встановлено, що до відділу податкового контролю Ясинуватської ОДПІ надійшла інформація, яка свідчить про можливість порушення ПП «ВНЄШСЕРВІС» податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, при здійсненні господарських операцій з ПП «СВС».

Згідно службової записки від 26.10.2012р. №10990/7/15-013 відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку та контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Ясинуватської ОДПІ, за результатами відпрацювання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 4 квартал 2011 року (від 10.08.2012р. №9048031274) з декларуванням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 171 245,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 5 137,00 грн., у зв'язку з чим виник борг в сумі 183 803,98 грн. (у тому числі пеня 7 527,76 грн.) - встановлено участь ПП «ВНЄШСЕРВІС» у ймовірних схемах формування ризикового податкового кредиту.

З метою документального підтвердження даних відображених у уточнюючому розрахунку, директору ПП «ВНЄШСЕРВІС» було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит від 13.08.2012р. №2591/7/15-013. Відповідь не отримано, лист повернуто у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

У зв'язку з поверненням листа (запиту) адресованого ПП «ВНЄШСЕРВІС», до ДПІ у Київському районі м.Донецька направлено запит №2673 від 05.08.2012р. на встановлення місцезнаходження платника податків ПП «ВНЄШСЕРВІС». В результаті проведення оперативних заходів ДПІ у Київському районі м.Донецька місцезнаходження ПП «ВНЄШСЕРВІС» не встановлено, про що свідчить довідка «Про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків» від 12.09.2012р.

Відповідно до пояснень представника відповідача, у ході оперативних заходів по встановленню місцезнаходження ПП «ВНЄШСЕРВІС» встановлено колишнього засновника та директора підприємства ОСОБА_3, який пояснив, що в період з 01.11.2011р. по 31.121.2011р. фінансово-господарських відносин ПП «ВНЄШСЕРВІС» з ПП «СВС» не мало, первинні документи не оформлювались.

Проведеними заходами ДПІ у Київському районі м.Донецька також встановлено діючого директора та засновника ПП «ВНЄШСЕРВІС» ОСОБА_4, яка надала пояснення, відповідно до яких стверджує, що ПП «СВС» є одним із контрагентів ПП «ВНЄШСЕРВІС». Надати пояснення стосовно того, які договора укладались між ПП «СВС» та ПП «ВНЄШСЕРВІС», найменування товарів не може.

За результатами проведених оперативних заходів ДПІ у Київському районі м.Донецька складено висновок щодо наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської операції, в якому зазначено, що проведені операції ПП «ВНЄШСЕРВІС» з ПП «СВС» в період жовтень-грудень 2011 року не мали настання реального здійснення фінансово-господарської операції - поставки товару.

Як бачається із акту перевірки, при проведенні перевірки були використані:

- відомості з ЄДР;

- податкова декларація з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки з додатками (згідно даних системи «Бест звіт»);

- розрахунок сплдати єдиного податку;

- податкова інформація, яка отримана в результаті аналізу ІАС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

За даними розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою ПП «ВНЄШСЕРВІС» за 2011 рік (наданої від 24.01.2011р. за №12928) виручка від реалізації склала 0 грн.

За період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. ПП «ВНЄШСЕРВІС» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 171 245,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. встановлення їх завищення всього в сумі 171 245,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року на 57 412,00 грн., за грудень 2011 року на 113 833,00 грн.

Перевіркою відображеного показника за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 171 245,00 грн. встановлено завищення задекларованих ПП «ВНЄШСЕРВІС» показників у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» в сумі 171 245,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року на 57 412,00 грн., за грудень 2011 року на 113 833,00 грн.

Згідно пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пп.«а» та пп. «б» п.185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що продаж та поставка товарів для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту продажу товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено відсутність операцій продажу товарів (робіт, послуг) податковим органом було зроблено висновок про відсутність укладання провалину з контрагентом позивача ПП «СВС», тобто у ПП «ВНЄШСЕРВІС» відсутнє право на складання податкових накладних та формування податкових зобов'язань.

Суд погоджується з висновками податкового органу та вважає за потрібне зазначити, що на виконання укладених договір потрібні певні трудові ресурси. А, як вбачається із акту перевірки, на підприємствах ПП «ВНЄШСЕРВІС» та ПП «СВС» зареєстровано по одному працівнику.

Крім того, з наданих податковим органом відомостей встановлено відсутність у ПП «ВНЄШСЕРВІС» будь-яких транспортних засобів, права власності на нерухоме майно, а також на території м. Авдіївки за позивачем земельні ділянки не значаться.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Податкового кодексу України є підставою для нарахування податкових зобов'язань, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Суд не бере до уваги посилання позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 26.12.2012р. у справі №5006/6/152/2012 за позовом Приватного підприємства «ВНЄШСЕРВІС» до Приватного підприємства «СВС» про стягнення 39 811,60 грн., відповідно до якого позовні вимоги Приватного підприємства «ВНЄШСЕРВІС» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «СВС» 39 811,60 грн.

Відповідно до мотивувальної частини вказаного рішення, при встановлені факту здійснення господарської операції Господарський суд Донецької області керувався наявністю видаткової накладної №3 від 19.12.2011р. на загальну суму 239 811,60 грн., яка була підписана контрагентами без жодних зауважень.

Також, у вказаному рішенні Господарський суд Донецької області зазначає, що загальну суму 239 811,60 грн. ПП «СВС» на рахунок ПП «ВНЄШСЕРВІС» не сплачувало.

За таких обставин суд вбачає за необхідне відмітити, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених видаткових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового зобов'язання за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Необхідною умовою для віднесення до податкового зобов'язання з податку на додану вартість є факт реального продажу товарів та послуг.

Тобто, податкові зобов'язання мають підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту продажу товарів чи послуг не можуть включатися до складу податкових зобов'язань навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ПП «СВС» у податковому обліку фактичним обставинам.

А сам факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «СВС» у вказаносу судовому рішення Господарським судом Донецької області не досліджувався.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано до судового розгляду доказів, які б могли підтвердити обґрунтованість та правомірність позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ПП «СВС», з огляду на що обов'язку формування зобов'язань з податку на додану вартість у позивача не виникає.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Приватного підприємства «ВНЄШСЕРВІС» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 березня 2013 року, повний текст буде виготовлено 1 квітня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.