Постанова № 30524453, 19.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 р. (12:22) Справа №801/1446/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.12р. №0000752301 та №0000762301

Представники сторін:

представник позивача - Дербеньова Н.М., довіреність № б.н. від 23.10.12р.; представник відповідача - Володько В.О., довіреність № 11556/10/10-0 від 18.09.12р.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.12р. №0000752301 та №0000762301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, прийняті по необґрунтованим висновкам про порушення позивачем норм податкового законодавства, які були зроблені відповідачем внаслідок встановлення ним нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс», як наслідок, неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток. Таки висновки були включені відповідачем до акту перевірки безпідставно, оскільки зроблені з формальних підстав, без фактичного з'ясування питань придбання позивачем у контрагентів товарів (робіт, послуг) та використання їх в господарській діяльності, таки висновки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Позивач вказує, що операції з вказаними контрагентами, за результатом яких сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ не є нікчемними, фактично відбулися та мали реальний характер, що є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

У судовому засіданні, що відбулося 19.03.13р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання, що відбулося 19.03.13р., надав письмові заперечення на позов, у яких просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність висновків Акту перевірки та обґрунтоване прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі АР Крим ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаєморозрахункам з ТОВ БВП «Строітель плюс» (код ЄДРПОУ 31263808), ПП «Візіт Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ТОВ «Кримбудіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553), ПП «Пан Буд» ( код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Команд» (код ЄДРПОУ 37081765), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 15.11.2012 №841/22/25146472 (далі-Акт) (а.с.41-130).

У висновках Акту перевірки встановлено, що позивачем були допущені порушення, зокрема, встановлено ознаки нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірмою «Капітель Плюс», що привело до порушень:

1) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.138, ст.139 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 200133,95грн., у т.ч.:

- за 4 квартал 2009р. - 31674,00 грн.,

- за 1 квартал 2010р. - 2225,50 грн.,

- за 2 квартал 2010р. - 4868,75 грн.,

- за 3 квартал 2010р. - 34029,64 грн.,

- за 4 квартал 2010р. - 125106,18 грн.,

- за 4 квартал 2011р. - 2229,88 грн.

2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7,4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 186.1 п. 186.2 ст.186 п. 198.1, п. 198,6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 152396,05грн. по операціям по придбанню транспортних послуг, будівельних матеріалів, виконаних робіт нібито попередньо придбаних у ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірми «Капітель Плюс», внаслідок чого донараховано ПДВ усього на суму 152396,05грн. у т.ч:

- за грудень 2009 - 17473 грн.,

- за березень 2010- 1780,40 грн.,

- за червень 2010 - 3895,00 грн.,

- за липень 2010 - 5836,88 грн.,

- за серпень 2010 - 2089,87 грн.,

- за вересень 2010 - 19296,96 грн.,

- за жовтень 2010 - 7886,12 грн.,

- за листопад 2010 - 14058,39 грн.,

- за грудень 2010 - 78140,40 грн.,

- за жовтень 2011 - 1939,03 грн.

На підставі зазначеного Акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.11.12р. №0000752301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 249609,98грн. та №0000762301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 190495,07грн. (а.с.35,36).

Як вбачається з матеріалів справи, правомірність визначення валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по операціях з ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірми «Капітель Плюс», відповідачем перевірялася за період з 01.01.09р. по 31.03.2012р., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України.

З Акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено неправомірне віднесення позивачем до складу матеріальних витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, у зв'язку із відсутністю фактичного постачання позивачу товарів, робіт (послуг) контрагентами: ТОВ БВП «Строитель-плюс»; ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірми «Капітель Плюс» та відсутністю реального виконання господарських операцій.

Відповідач, в якості обґрунтування таких доводів, в акті перевірки посилається на те, що підрозділами Державної податкової служби по контрагентам - постачальникам позивача були складені акти про неможливість проведення зустрічних перевірок з питань правомірності проведення господарських операцій з контрагентами для встановлення реальності взаємовідносин.

Крім того, в Акті відповідач посилається на постанову слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесену в рамках кримінальної справи №69-0146, порушеної зокрема відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» , та на кримінальну справу, що порушена в ході досудового слідства за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарювання (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності юридичних осіб, зокрема - ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірми «Капітель Плюс», які були контрагентами позивача.

Також, Акт перевірки містить посилання на висновок, що наданий УПМ ДПС в АР Крим де зазначено, що керівник ПП «Пан Буд» непричетний до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У наведеному висновку також зазначено, що керівник ПП "Візіт Торг" надав пояснення, де зазначив, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуги, на підприємстві документи ним підписувались за винагороду. Крім того, у висновку №430/07-31 від 02.04.2012р. УПМ ДПС в АР Крим, зазначено, що ПП „Комманд" за адресою не знаходиться, а допитані директора пояснили, що фактично поставка товарів, послуг, підприємством не здійснювалася, документи на підприємстві підписувалися за винагороду.

Крім того, в акті відповідач зазначає про дані допиту осіб, які перебували на керівних посадах вказаних контрагентів, та пояснили обставини щодо їх діяльності.

Виходячи з вищевикладеного відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції відповідача з зазначеними контрагентами є нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України та виключено витрати позивача, понесені на оплату товарів та послуг за зазначеними господарськими операціями зі складу валових витрат та податкового кредиту.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат позивача по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ БВП «Строитель-плюс»; ПП «Візіт Торг», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірми «Капітель Плюс» суд вказує на наступне.

Судом з'ясовано, що позивачем у грудні 2010р. було придбано у ПП «Пан Буд» будівельні матеріали на загальну суму 274495,91 грн.

Передача товару за вищенаведеною угодою підтверджується: видатковою накладною №858 від 13.12.2010р. на суму 15485,76 грн. та податковою накладною №858 від 13.12.2010р. на суму 15485,76 грн., у т.ч. ПДВ 2580,96 грн.; видатковою накладною №861 від 14.12.2010р. на суму 39713,42 грн. та податковою накладною №861 від 14.12.2010р. на суму 39713,42 грн., у т.ч. ПДВ 6618,90 грн.; видатковою накладною №864 від 16.12.2010р. на суму 62064,08 грн. та податковою накладною №864 від 16.12.2010р. на суму 62064,08 грн., у т.ч. ПДВ 10344,01 грн.; видатковою накладною №898 від 24.12.2010р. на суму 157232,64 грн. та податковою накладною №898 від 24.12.2010р. на суму 157232,64 грн., у т.ч. ПДВ 26205,44 грн., усього на загальну суму 274495,91 грн. (а.с.150-161 т.1).

Сплата за отриманий товар здійснена позивачем платіжними дорученнями від 06.01.2011р., № 7, 8,9,10 та від 12.01.2011р. № 13 на загальну суму 274495,91 в т.ч. ПДВ -5749,31 грн., про що зазначено у Акті (арк. акту 9), що також підтверджується банківськими виписками.

Судом також з'ясовано, що позивачем, на підставі договору купівлі-продажу №192 від 30.10.2011р. та за усною угодою було придбано у ПП «Візіт Торг» будівельні матеріали на загальну суму 154094,90 грн., що підтверджується: видатковою накладною №1041 від 31.10.11р. на суму 6012,20 грн. та податковою накладною №1041 від 31.10.11р на суму 6012,20грн у т.ч. ПДВ 1002,03 грн.; видатковою накладною №1042 від 31.10.11р. на суму 5622,00 грн. та податковою накладною №1042 від 31.10.11р. на суму 5622,00грн у т.ч. ПДВ 937,00 грн.; видатковою накладною №217 від 15.12.10р. на суму 37874,24 грн. та податковою накладною №217 від 15.12.10р. на суму 37874,24грн. у т.ч. ПДВ 6312,37видаткова накладна №260 від 06.12.10р. на суму 54861,82грн. та податковою накладною №260 від 06.12.10р на суму 54861,82грн у т.ч. ПДВ 9143,64 грн.; видатковою накладною №229 від 02.12.10р. на суму 49724,64 грн. та податковою накладною №229 від 02.12.10р на суму 49724,64 грн. у т.ч. ПДВ 8287,44 грн., усього на загальну суму 154094,90 грн. (а.с.135-149 т.1)

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що за отриманий товар сплачено в повному обсязі грошові кошти. Так, сплата підтверджується платіжними дорученнями від 06.01.11р. №11 та №10, від 12.01.11р. №15 та №16, від 01.11.11р. №378 на загальну суму 154094,90 грн., в т.ч. ПДВ 25682,47 грн. (арк. акту 15), та банківськими виписками.

Судом встановлено, що позивачем у ПП «Команд» було придбано будівельні матеріали на загальну суму 229589,32 грн., що підтверджується: видатковою накладною №1949 від 20.12.10р на суму 21146,64грн. та податковою накладною № 1949 від 20.12.10р. на суму 21146,64грн. у т.ч. ПДВ 3524,44 грн.; видатковою накладною №1827 22.11.10р. на суму 20396,82грн. та податковою накладною № 1827 від 22.11.10р. на суму 20396,82грн. у .т.ч. ПДВ 3399,47 грн.; видатковою накладною №1047 від 09.11.10р. на суму 28213,26 грн. та податковою накладною № 1047 від 09.11.10р. на суму 28213,26 грн. у т.ч ПДВ 4702,21 грн.; видатковою накладною №885 від 29.10.10р. на суму 8377,20 грн. та податковою накладною №885 від 29.10.10р на суму 8377,20грн. у т.ч ПДВ 1396,20 грн.; видатковою накладною №863 від 13.10.10р. на суму 7862,98 грн., та податковою накладною № 863 від 13.10.10р. на суму 7862,98 грн. у т.ч ПДВ 1310,50 грн.; видатковою накладною №1278 від 01.10.10р. на суму 25805,15 грн. та податковою накладною № 1278 від 01.10.10р. на суму 25805,15 грн. у т.ч ПДВ 4300,86 грн.; видатковою накладною №729 від 21.09.10р. на суму 26721,22 грн. та податковою накладною № 729 від 21.09.10р. на суму 26721,22 грн. у т.ч ПДВ 4453,54 грн.; видатковою накладною №728 від 13.09.10р. на суму 19347,72 грн., податковою накладною №728 від 13.09.10р. на суму 19347,72 грн., у т.ч ПДВ 3224,62 грн.; видатковою накладною №736 від 01.09.10р. на суму 2637,13 грн., податковою накладною № б/н від 01.09.10р на суму 2637,13 грн., у .т.ч ПДВ 439,52 грн.; видатковою накладною №233 від 03.08.10р. на суму 10689,72 грн., податковою накладною № 233 від 03.08.10р. на суму 10689,72 грн., у .т.ч ПДВ 1781,62 грн.; видатковою накладною №95 від 20.07.10р. на суму 14141,28 грн., податковою накладною №95 від 20.07.10р. на суму 14141,28 грн., у т.ч ПДВ 2356,88 грн.; видатковою накладною №65 від 05.07.10р. на суму 20880,00 грн., податковою накладною № 65 від 05.07.10р. на суму 20880,00 грн., у т.ч ПДВ 3480,00 грн.; видатковою накладною №25 від 20.06.10р. на суму 23370,02 грн., податковою накладною № 25 від 20.06.10р. на суму 23370,02 грн., у т.ч. ПДВ 3895,00 грн. (а.с.218-254 т.2).

Отриманий товар сплачено платіжними дорученнями від 07.07.10р. № 644, 23.07.10р. № 693, 694, 16.08.10р. № 709, 11.10.10р. № 785, 20.10.10р. № 804, 4.11.10р. № 863, 22.11.10р. № 871, 07.12.10р. № 911, 20.12.10р. № 957 на загальну суму 229589,32 грн. (арк. Акту 20). До матеріалів справи долучено банківські виписки, які підтверджують оплату вищевказаної суми.

Підтвердженням того, що усі будівельні матеріали, які було придбано у ПП «Візіт Торг»», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», було використано позивачем у господарській діяльності є акти списання на об'єкти ремонтних робіт по договорам підряду з замовниками (а.с. 159-217 т.3).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, а до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель плюс» на підставі наступних договорів:

- № 68-ПД/10/747 від 23.09.2010 року на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті насосних ФПОНП м. Феодосія, вартість яких складає 55951,44 грн., що відповідає Довідці про вартість виконаних робот за вересень за ф.№КБ-3 у сумі 55951,44 грн., податковій накладній №2015 від 30.09.10р. на суму 55951,44 грн., у т.ч. ПДВ 9325,24 грн. і акту приймання виконаних робіт на суму 55951,44 грн.(а.с.255-260 т.2, а.с.1 т.3);

- №18-ПД/10/186 від 05.03.2010 року на виконання будівельно-монтажних робіт електропостачання дачного будинку в СВТ «Енергетік-2» м. Шолкіно, за яким вартість робіт складає 6672,00 грн., що відповідає Довідці про вартість виконаних робот за березень за ф.№КБ-3 у сумі 6672,00 грн. та податковій накладній №368 від 30.03.10р. на суму 6672,00грн., у т.ч. ПДВ 1112,00 грн. і акту виконаних робіт за березень 2010р. на суму 6672грн. (а.с.2-7 т.);

- №17-ПД/10/187 від 01.03.2010 року на виконання пусконалагоджувальних робіт щодо відшукування місця пошкодження кабелю 1 кВ. на суму 4010,40 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних робот за березень за ф.№КБ-3 у сумі 4010,40 грн., податковою накладною №377 від 17.03.10р. на суму 4010,40 грн. у т.ч. ПДВ 668,40 грн. і актом виконаних робіт за березень 2010р. на суму 4010,40 грн. (а.с.8-13 т.3 );

- №75-СТ/09/823 від 22.12.2009 року по капітальному ремонту фасаду будинку культури смт Ленино, вартість робіт складає 32564,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за грудень за ф.№КБ-3 у сумі 32564,40 грн., податкова накладна №845 від 30.12.09р. на суму 52564,40 грн., у т.ч. ПДВ 5427,40 грн. і акт виконаних робіт за грудень 2009р. на суму

32564,40грн. (а.с.14-20 т.3);

- №70-СТ/09/792 від 04.12.2009 року на виконання роботи по заміні кабелю

Феодосійського ПОНП м. Феодосія. Вартість робіт складає 19370,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за грудень за ф.№КБ-3 у сумі 19370,40 грн. Податкова накладна №2731 від 30.12.09р. на суму 19370,40 грн. у т.ч. ПДВ 3228,40 грн. і акт виконаних робіт за грудень 2009р. на суму 19370,40 грн. (а.с.21-26 т.3);

- №71-СТ/09/791 від 09.12.2009 року на виконання капітального ремонту фасаду будівлі культури смт. Ленино. Вартість робіт складає 52903,20 грн. Довідка про вартість виконаних робот за грудень за ф.№КБ-3 у сумі 52903,20 грн. Податкова накладна №2614 від 25.12.09р. на суму 52903,20 грн. у т.ч. ПДВ 8817,20 грн. і акт виконаних робіт за грудень 2010р. на суму 52903,20 грн. (а.с.27-33 т.3 );

- №708 від 01.10.2009 року «по плановій перевірці електробезпеки обладнання Феодосійській ПОНП, м. Феодосія». Вартість робіт складає 43741,20 грн. Довідка про вартість виконаних робот за жовтень за ф.№КБ-3 у сумі 43741,20 грн. Податкова накладна №2030 від 26.10.09р. на суму 43741,20 грн. у т.ч. ПДВ 7290,20 грн. і акт виконаних робіт за жовтень 2009р. на суму 43741,20 грн. (а.с.34-41 т.3);

- №57-ПД/09/610 від 14.09.2009року на «перепланування та поточний, ремонт нежитлового приміщення Ощадбанка у м. Шолкіно». Вартість робіт складає 43383,60 грн. Довідка про вартість виконаних робот за вересень за ф.№КБ-3 у сумі 43383,60 грн. Податкова накладна №1733 від 21.09.09р. на суму 43383,60 грн. у т.ч. ПДВ 7230,60 грн. і акт виконаних робіт за вересень 2009р. на суму 43383,60 грн. (а.с. 42-48 т.3);

- №53-ПН/09/533 від 08.08.2009 року про «іспит та вимірювання устрою електробезпеки обладнання об'єктів комунального підприємства ЖЕК №4 м. Феодосія». Вартість робіт складає 18837,60 грн. Довідка про вартість виконаних робот за серпень за ф.№КБ-3 у сумі 18837,60 грн. Податкова накладна №1647 від 31.08.09р. на суму 18837,60 грн. у т.ч. ПДВ 3139,60 грн. і акт виконаних робіт за серпень 2009р. на суму 18837,60 грн. (а.с.49-54 т.3);

- №54-ПД/09/534 від 19.08.2009 року, на виконання капітального ремонту пам'ятника воїнам у с. Калинівка. Вартість робіт складає 9988,80 грн. Довідка про вартість виконаних робіт за серпень за ф.№КБ-3 у сумі 9988,80 грн. Податкова накладна №1646 від 28.08.09р. на суму 9988,80 грн. у т.ч. ПДВ 1664,80 грн. і акт виконаних робіт за серпень на суму 9988,80 грн. (а.с.55-60 т.3);

- №50-ПД/09/461 від 08.07.2009 року на виконання поточного ремонту дитячого майданчику ДШ №5 у м. Шолкіно. Вартість робіт складає 3283,20 грн. Довідка про вартість виконаних робіт за липень за ф.№КБ-3 у сумі 3283,20 грн. Податкова накладна №1263 від 17.07.09р. на суму 3283,20 грн. у т.ч. ПДВ 547,20 грн. і акт виконаних робіт за липень 2009р. на суму 3283,20 грн. (а.с.61- 66 т.3);

- №48-ПД/09/423 від 15.06.2009 року на виконання поточного ремонту КТП-8 ТОВ «Кримтопнергосервіс» м. Шолкіно. Вартість робіт складає 5810,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за червень за ф.№КБ-3 у сумі 5810,40 грн. Податкова накладна №1061 від 25.06.09р. на суму 5810,40 грн. у т.ч. ПДВ 968,40 грн. і акт виконаних робіт за липень 2009р. на суму 5810,40грн. (а.с.67-71т.3);

- №36-ПД/09/306 від 12.05.2009 року на виконання капітального ремонту КЛ-04 кВ в парковій зоні м. Шолкіно. Вартість робіт складає 26276,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за травень за ф.№КБ-3 у сумі 26276,40 грн. Податкова накладна №836 від 15.05.09р. на суму 26276,40 грн. у т.ч. ПДВ 4379,40 грн. і акт виконаних робіт за травень 2009р. на суму 26276,40 грн. ( а.с.72-79 т.3);

- №37-ПН/09/307 від 19.05.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по іспиту виміру устроїв електробезпеки обладнання ТОВ «АСТИ» п. Советський елеватор. Вартість робіт складає 8317,20грн. Довідка про вартість виконаних робот за травень ф.№КБ-3 у сумі 8317,20грн. Податкова накладна №835 від 28.05.09р. на суму 8317,20 грн. у т.ч. ПДВ 1386,20 грн. і акт виконаних робіт за травень 2009р. на суму 8317,20 грн. (а.с.80-84 т.3);

- №42-ПД/09/340 від 20.05.2009 року на виконання робіт щодо встановлення обліку офісних приміщень житлового будинку по вул.. Профсоюзна №43 м. Феодосія. Вартість робіт складає 10038,00 грн. Довідка про вартість виконаних робот за травень ф.№КБ-3 у сумі 10038,00грн. Податкова накладна №764 від 25.05.09р. на суму 10038,00 грн. у т.ч. ПДВ 1673,00 грн. і акт виконаних робіт за травень 2009р. на суму 10038,00 грн. (а.с.85-90 т.3);

- №28-ПН/09/184 від 15.04.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по об'єкту феодосійській ПОНП м. Феодосія. Вартість робіт складає 25202,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за квітень ф.№КБ-3 у сумі 25202,40 грн. Податкова накладна №570 від 30.04.09р. на суму 25202,40грн. у т.ч. ПДВ 4200,40 грн. і акт виконаних робіт за квітень 2009р. суму 25202,40грн. (а.с.91-97 т.3);

- №35-ПН/09/257 від 14.04.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по об'єкту Феодосійській ПОНП м. Феодосія. Вартість робіт складає 26350,80 грн. Довідка про вартість виконаних робот за квітень ф.№КБ-3 у сумі 26350,80 грн. Податкова накладна №579 від 29.04.09р. на суму 26350,80 грн. у т.ч. ПДВ 4391,80 грн. і акт виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 26350,80 грн. (а.с.98-103 т.3);

- №29-ПН/09/200 від 06.04.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по об'єкту КТПГС 400/6/04 пгт. Коктебель. Вартість робіт складає 34002,00 грн. Довідка про вартість виконаних робот за квітень ф.№КБ-3 у сумі 34002,00 грн. Податкова накладна №533 від 22.04.09р. на суму 34002,00 грн. у т.ч. ПДВ 5667,00 грн. і акт виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 34002,00 грн. (а.с.104-109 т.3);

- №30-ПН/09/201 від 07.04.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по об'єкту аквапарк пгт. Коктебель. Вартість робіт складає 8756,40 грн. Довідка про вартість виконаних робот за квітень ф.№КБ-3 у сумі 8756,40 грн. Податкова накладна №534 від 22.04.09р. на суму 8756,40 грн. у т.ч. ПДВ 1459,40 грн. і акт виконаних робіт за квітень 2009р. на суму 8756,40 грн. (а.с.110-115 т.3 )

- №27-ПН/09/183 від 16.03.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по об'єкту Феодосійській ПОНП м. Феодосія. Вартість робіт складає 27006,00 грн. Довідка про вартість виконаних робот за березень ф.№КБ-3 у сумі 27006,00 грн. Податкова накладна №325 від 31.03.09р. на суму 27006,00 грн. у т.ч. ПДВ 4501,00 грн. і акт виконаних робіт за березень 2009р. на суму 27006,00 грн. ( а.с.116-123 т.3);

- №19-ПД/09/177 від 03.02.2009 року на виконання робіт по електробезпеки бази зберігання СУГ у Керченському морському рибному порту м. Керч. Вартість робіт складає 54796,80 грн. Довідка про вартість виконаних робот за лютий ф.№КБ-3 у сумі 54796,80 грн. Податкова накладна №237 від 27.02.09р. на суму 54796,80 грн. у т.ч. ПДВ 9132,80 грн. і акт виконаних робіт за лютий 2009р. на суму 54796,80 грн. ( а.с.124-129 т.3);

- №18-ПД/09/76 від 02.02.2009 року на виконання роботи по обліку електроенергії офісних приміщень по вул. Профсоюзна №43 м. Феодосія. Вартість робіт складає 10048,80 грн. Довідка про вартість виконаних робот за лютий ф.№КБ-3 у сумі 10048,80 грн. Податкова накладна №211 від 20.02.09р. на суму 10048,80 грн. у т.ч. ПДВ 1674,80 грн. і акт виконаних робіт за лютий 2009р. на суму 10048,80 грн. ( а.с.130-135 т.3);

- №20-ПД/09 від 04.02.2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт по установці банкомата в приміщенні Ощадбанка м. Шолкіно. Вартість робіт складає 9987,60 грн. Довідка про вартість виконаних робот за лютий ф.№КБ-3 у сумі 9987,60 грн. Податкова накладна №210 від 18.02.09р. на суму 9987,60 грн. у т.ч. ПДВ 1664,60 грн. і акт виконаних робіт за лютий 2009р. на суму 9987,60 грн. ( а.с.136-142 т.3);

- №13-ПД/09/42 від 15.01.2009 року на виконання роботи по електробезпеці бази зберігання СУГ у Керченському морському рибному порту м. Керч. Вартість робіт складає 14994,00 грн. Довідка про вартість виконаних робот за січень ф.№КБ-3 у сумі 14994,00 грн. Податкова накладна №50 від 26.01.09р. на суму 14994,00 грн. у т.ч .ПДВ 2499,00 грн. і акт виконаних робіт за січень 2009р. на суму 14994,00 грн.( а.с.143-149 т.3);

- №12-ПН/09/41 від 12.01.2009 року на виконання роботи по високовольтному іспиту бази зберігання СУГ у Керченському морському рибному порту м. Керч. Вартість робіт складає 12412,80 грн. Довідка про вартість виконаних робот за січень ф.№КБ-3 у сумі 12412,80грн. Податкова накладна №34 від 20.01.09р. на суму 12412,80 грн. у т.ч. ПДВ 2068,80 грн. і акт виконаних робіт за січень 2009р. на суму 12412,80 грн. ( а.с.115-155 т.3).

Оплата вищенаведених робіт у повному обсязі підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками, та не оспорюється сторонами. У Акті перевірки на аркушах 33,34 міститься перелік платіжних доручень на загальну суму 564705,84грн. в т.т. ПДВ 94117,63грн.

Судом встановлено, що вищенаведені угоди щодо виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт Фірмою «Капітель плюс», як субпідрядником, укладалися у виконання інших договорів, які укладені між позивачем та іншими замовниками (а.с.218-242 т.3, а.с.1 -89 т.4).

Судом встановлено, що позивачем валові витрати та податковий кредит у спірний період, також сформовані по придбаним у ТОВ БВП «Строітель плюс» транспортним послугам, для виконання будівельно-монтажних робіт, на підставі вищенаведених договорів:

- № 91/10/1579 від 10.12.2010р., по талонам замовника № 14,15,17 від 03.12.10р., згідно подорожного листа № 15 від 15.11.10р. за Актом виконання робіт за грудень 2010р. на суму 6573,84 грн.; згідно подорожного листа автомобіля вантажного бортового ЗИЛ 5301А держ. №19489 КО № 17 від 17.11.10р. за Актом виконання робіт за грудень 2010р. на суму 10637,28 грн.; згідно подорожного листа № 14 від 10.11.10р. роботи екскаватора за Актом виконання робіт за грудень 2010р. на суму 12510,28 грн., загалом на суму 29721,14 грн. Виконавцем видано ТТН 14,15,17 та податкову накладну №60304 від 30.12.10р. на загальну суму наданих послуг 29721,41грн, у т.ч. ПДВ 4953,57 грн. (а.с.153-161 т.2);

- № 90/10/1373 від 15.11.2010р. на загальну суму 35740,23 грн. по талонам замовника № 16,17 від 15.11.10р., № 18,19 від 17.11.10р., №20 від 18.11.10р. згідно подорожного листа № 20 від 18.11.10р. роботи автомобіля КАМАЗ за Актом виконання робіт за листопад 2010р. на суму 2917,44 грн.; згідно подорожного листа № 17 від 15.11.10р. роботи екскаватора за Актом виконання робіт за листопад 2010р. на суму 2457,60 грн.; згідно подорожного листа № 16 від 25.11.10р. роботи автокрана за Актом виконання робіт за листопад 2010р. на суму 16966,66 грн.; згідно подорожного листа № 18 від 17.11.10р. автокрана за Актом виконання робіт за листопад 2010р. на суму 8483,33 грн.; згідно подорожного листа № 19 від 17.11.10р. роботи автокрана за Актом виконання робіт за листопад 2010р. на суму 4915,20 грн., загалом на суму 35740,23 грн. Виконавцем видано ТТН №№ 16-20 та податкові накладні №6465 від 18.11.10р на суму 2917,44грн, у т.ч. ПДВ 486,24 грн., №6466 від 17.11.10р. на суму 13398,53грн, у т.ч. ПДВ 2233,09 грн., №6463 від 15.11.10р. на суму 19424,26грн, у т.ч. ПДВ 3237,38 грн., усього на загальну суму 35740,23 грн. (а.с.162-176 т.2);

- № 18/10/1313 від 11.10.2010р. на суму 6677,53 грн. по талонам замовлення № 11,12 від 11.10.10р., №15 від 15.10.10р. згідно подорожного листа № 11 від 11.10.10р. роботи автокрана з ПММ за Актом виконання робіт за жовтень 2010р. на суму 3061,07 грн.; згідно подорожного листа № 12 від 11.10.10р. роботи екскаватора за Актом виконання робіт за жовтень 2010р. на суму 2210,30 грн., загалом - 5271,37 грн.; згідно подорожного листа № 15 від 11.10.10р. роботи автомобіля бортовий ГАЗ за Актом виконання робіт за жовтень 2010р. на суму 1406,16грн., Виконавцем видано ТТН № 11,12,15 та податкову накладну №6145 від 11.10.10р. на суму 5271,37грн, у т.ч. ПДВ 878,56 грн., податкову накладну №6145 від 15.10.10р. на суму 1406,16грн., у т.ч. ПДВ 234,36 грн. (а.с.177-186т.2);

- № 17/10/1067 від 12.09.2010р. на суму 11124,26 грн. згідно талонів замовника № 14-15 від 14.09.10р. і № 16 від 16.09.10р., подорожнього листа № 16 від 16.09.10р. роботи екскаватора за Актом виконання робіт за вересень 2010р. на суму 1087,49 грн.; згідно подорожнього листа №14 від 14.09.10р. роботи автокрана за Актом виконання робіт за вересень 2010р. на суму 9651,46 грн.; згідно подорожнього листа № 15 від 14.09.10р. роботи самохвала за Актом виконання робіт за вересень 2010р. на суму 385,31 грн., загалом - 11124,26 грн. Виконавцем видано ТТН 14-16 та податкову накладну №5045 від 14.09.10р. на суму 11124,26грн, у т.ч. ПДВ 1854,04 грн. (а.с.187-195 т.2);

- № 15/10/804 від 12.08.2010р. на суму 1849,52 грн. згідно талонів замовника від 12.08.10р., путьового листа № 16 від 12.08.10р. роботи сідельного тягача за Актом виконання робіт за серпень 2010р. на суму 469,58 грн.; згідно подорожнього листа № 12 від 12.08.10р., роботи автокрана за Актом виконання робіт за серпень 2010р. на суму 1138,56 грн.; згідно подорожнього листа № 15 від 12.08.10р. роботи самохвала за Актом виконання робіт за серпень 2010р. на суму 241,38 грн., загалом - 1849,52 грн. Виконавцем видано ТТН та податкову накладну №3642 від 12.08.10р. на суму 1849,52грн, у т.ч. ПДВ 308,25 грн. (а.с.196-204 т.2);

- № 10/09/2255 від 01.10.2009р. на суму 3456,00 грн. згідно подорожнього листа № 10 від 01.10.09р. роботи автокрана за Актом виконання робіт за жовтень 2009р. на суму 3456,00 грн., виданих виконавцем ТТН та податкових накладних № 4979 від 01.10.09р. на 3456,00грн, у т.ч.

ПДВ 576,00 грн. (а.с.205-209 т.2);

- № 1/09/759 від 22.06.2009р. на суму 10236,18 грн. згідно талонів замовника, подорожніх листів №100 від 22.06.10р. роботи автомобіля КАМАЗ та № 101 від 24.06.10р. роботи автокрана за Актами виконання робіт за червень 2009р. на суму 2715,64 грн. та 7520,54 грн., виданих виконавцем ТТН та податкових накладних №2785 від 22.06.09р. на суму 2715,64грн, у т.ч. ПДВ 452,60 грн. і №2787 від 24.06.09р. на суму 7520,54грн, у т.ч. ПДВ 1253,42 грн. (а.с.210-217т.2)

Сплата за транспорті послуги здійснена платіжними дорученнями, перелік яких наведено у Акті (арк. акту 41-42) та банківськими виписками на загальну суму 97398,97 грн., в т.ч. ПДВ- 16233,15 грн.

Суд звертає увагу на те, що фактично придбані у ТОВ БВП «Строитель плюс» транспортні послуги використовувалися для виконання будівельних, пусконалагоджувальних, монтажних робіт в червні, жовтні 2009 року, серпні-грудні 2010 року за відповідними договорами з замовниками на підставі первинних документів - актів виконаних робіт, в яких зазначено використання автотранспорту - «Вартість експлуатації машин».

Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кримбудіндустрія» укладено договір № 287 на підготовку кадрів по атестації зварників, де вартість послуг складає 1000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 166,67 грн. На виконання цього договору надано податкову накладну № 774 від 02.12.2010р. на суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. та акт виконаних робіт б/№ від 30.11.2010р. Вартість послуг сплачена в повному обсязі 02.12.2010р., що підтверджується банківськими виписками (а.с.131-134т.1).

Фактично ТОВ «Кримстройіндустрія» здійснено атестацію зварників підприємства, які є в штаті ТОВ «МУ-7 сервіс» згідно штатного розпису, наказу про прийняття на роботу № 4/к від 08.01.2004р., а також на підставі договору підряду на виконання ремонту від 01.11.2010р. (а.с.156-158 т.3).

Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може віднести до валових витрат та включати до податкового кредиту відповідні суми.

Документи створені у ході виконання укладених договорів між позивачем та вказаними контрагентами, в силу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

Крім того, відповідачем у акті перевірки зроблена перевірка перелічених договорів, податкових, видаткових накладних, та платіжних доручень без посилання на невідповідність цих документів вимогам діючого законодавства.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на відомості досудового слідства по кримінальній справі, акти про неможливість проведення зустрічної звірки, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Суд не приймає до уваги викладені в акті перевірки посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справи, оскільки використання даних матеріалів в ході документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом не передбачено чинним законодавством, зокрема Порядком №984, що свідчить про те, що висновки акту перевірки побудовані на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають належних підтверджених доказів.

Крім того, суд вважає бездоказовим посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі ще й тому, що процесуального рішення за цією кримінальною справою судом не прийнято, а відтак докази, зібрані в ході досудового слідства по такій кримінальній справі судом не оцінені і не можуть бути покладені в основу висновків акту податкової перевірки контрагентів суб'єкта господарювання, відносно якого порушена кримінальна справа.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених договорів між позивачем та контрагентами на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність договорів з ТОВ «Юкрейнексчендж» та ПП ВКП «Сельпроммаш» ґрунтувались на інформації отриманої від УБВД ОЗШ в АРК про наявність постанови про порушення кримінальної справи та протоколів допиту свідків, а не вироку суду, що набрав законної сили по такій кримінальній справі.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із контрагентами суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена у постанові від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12, при визначенні законності висновків органів податкової служби щодо нікчемності правочинів платника податків судам слід враховувати:

по-перше, припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом: "Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку";

по-друге, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність: "У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях". Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;

по-третє, відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним: "У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню". Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю: "Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком".

Інший підхід, на думку Вищого адміністративного суду України, "потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства".

Судом з'ясовано, що договори укладені між позивачем та контрагентами, виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів (послуг) покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочинів з ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

За таких підстав, доводи відповідача про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій є необґрунтованими.

Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 152396,05грн. та завищення валових витрат підприємства на суму 1101087,43грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 200133,95грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування» полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 138.1.1 ст. 138 ПКУ, передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який втратив чинність, але діяв під час виникнення спірних відносин, далі Закон №168), поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4.5 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту с суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити реквізити, що наведені у цій статті, зазначені окремими рядками.

Як зазначено у п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні норми викладені у Податковому кодексі України.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» на момент укладення з позивачем договорів і виписки податкових накладних були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ БВП «Строітель плюс», ПП «Візіт Торг»», ТОВ «Кримбудіндустрія», ПП «Пан Буд», ПП «Команд», Фірма «Капітель Плюс» судом встановлено, що вони відповідають вимогам ч.2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи дотримання норм чинного законодавства під час оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів позивачем та його контрагентами, суд вважає протиправним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 190495,07грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від зазначених вище контрагентів, не проведення платежів з ними (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

З урахуванням викладено, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.12р. №0000752301 та №0000762301.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.03.2013 р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.03.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби від 22.11.12р., прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" :

- №0000752301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 249609,98грн. (за основним платежем - 200133,95грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49476,03грн.);

- №0000762301, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 190495,07грн. (за основним платежем - 152396,05грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38099,02грн.);

3. Стягнути судовий збір в розмірі 2146,00 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУ-7-Сервіс" .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.