Постанова № 30524381, 09.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 5024/1679/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. від 12 березня 2013 р. № 186)

при секретарі судового засідання - Підгурському Д.Л.

за участю представників :

ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" - Копчак В.Т. (за дорученням),

ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" - Антоняк О.М. та Кудіцького І.М. (за дорученням)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" на рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.2013 р. по справі № 5024/1679/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" про стягнення 45 050 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИЛА:

28.11.2012 р. ПАТ „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" (далі - відповідач) 45 050 грн. 72 коп. заборгованості за перевищення договірних величин потужності електроспоживання в листопаді 2011 року та січні 2012 року за Договором № 30 про постачання електричної енергії від 19.01.2004 р. та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач умови договору № 30 про постачання електричної енергії від 19.01.2004 р. виконав у повному обсязі, в тому числі повідомив відповідача про граничний рівень споживання електричної потужності на листопад 2011 року та січень 2012 року, проте відповідач у порушення умов договору перевищив встановлені йому граничні розміри споживання , що підтверджується актами № 116410 від 17.11.2011 року та № 116521 від 20.01.2012 року, а відтак повинен сплатити вартість використаної електричної енергії в подвійному розмірі. (т. 1 а.с. 2-6)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі. (т. 1 а.с. 1)

11.12.2012 р. не погоджуючись з позовними вимогами відповідач надав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перевищення відповідачем граничних величин споживання ним електричної енергії. Відповідач зазначає, що між сторонами не було погоджено граничного рівня потужності, а перевірка за актом № 116410 від 17.11.2011 року здійснювалась позивачем одноособово, без залучення представника споживача, підпис якого в акті відсутній. Акт № 116521 від 20.01.2012 року не відповідає дійсності, тому представник відповідача від підписання цього акту відмовився, оскільки при проведені цієї перевірки було виявлено порушення опломбування комірки трансформаторів струму № 1111, відповідальність за збереження яких несе позивач, про що сторонами складено акт від 20.01.2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2013 р. (повний текст підписано суддею Ємленіновою З.І. 04.02.2013 р.) зазначені позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 19 904 грн.80 коп. та 711 грн.13 коп. судового збору, в задоволені позовних вимог про стягнення 25 145 грн.92 коп. - відмовлено.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що позивач на підставі складеного у встановленому порядку акту № 116410 від 17.11.2011 р. про перевищення граничних договірних величин виставив відповідачу рахунок № 30 від 11.12.2011року на суму 19 904 грн.80 коп., який відповідач згідно з вимогами п.1 додатку № 2 до договору зобов'язаний сплатити протягом 5 операційних днів з дня його виписки, проте відповідач вимоги договору не виконав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 25145 грн. 92 коп. нарахованих на підставі акту від 20.01.2012 року № 116521, місцевий господарський суд зазначив, що акт № 116521 від 20.01.2012 року на підставі якого позивачем виписаний і надісланий на оплату відповідачу рахунок № 30 від 20.02.2012 року не відповідає вимогам Правил та договору, а тому не може бути підставою стягнення 25145 грн. 92 коп.. (т. 2 а.с. 37-40).

Позивач незважаючи на те, що його позовні вимоги задоволені судом першої інстанції лише частково не оскаржив вказане судове рішення в апеляційному порядку.

Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням судом першої інстанції, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині стягнення з нього 19 904,80 грн. та 711,13 грн. судового збору скасувати та відмовити в задоволенні цих вимог, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що суд в порушення норм матеріального права стягнув з нього 19 904 грн. 80 коп.. Скаржник зазначив, що твердження суду першої інстанції відносно акту № 116410 від 17.11.2011 року не відповідне дійсним обставинам. Так судом зазначено що вказаний акт складено у відповідності до вимог ПКЕЕ та договору, проте цей висновок суду першої інстанції є неправомірним, оскільки аналогічний акт № 116521 від 20.01.2012 року місцевий господарський суд визнав недійсним, з огляду на те, що він не відповідає вимогам п.п. 3.2, 3.3, 3.34 ПКЕЕ. Крім того скаржник зазначив, що на його адресу жодних листів від позивача не надходило, що позивачем були допущені численні, беззаперечно доведені факти порушення як процедури встановлення граничних рівнів споживання електроенергії, так і порушення приписів ПКЕЕ і наказу Міністерства палива та енергетики № 241 від 19.05. 2003 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.04.2013 р. об 10:00 год. та зобов'язано скаржника доплатити судовий в порядку та обсязі встановленому чинним законодавством, про що сторони були повідомлені належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити і залишити рішення місцевого суду без змін. як законне і обґрунтоване.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника надав суду докази доплати судового збору і колегія суддів залучила їх до матеріалів справи.

Представники скаржника в усних поясненнях наданих суду просили суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсягу.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити і залишити рішення місцевого суду без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, запереченнях на неї дослідивши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, і ці обставини встановив та дослідив місцевий суд, що між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (за договором постачальник), в особі його структурного підрозділу Бериславського РЕЗ і ЕМ та ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" (за договором споживач) 19.01.2004року укладено договір про постачання електричної енергії № 30 (далі договір) (т. 1 арк. 23-32 ).

У зв'язку з внесенням змін та доповнень до Правил користування електричною енергією, сторонами 02.12.2011 року підписана додаткова угода, якою договір від 19.01.2004 року приведено у відповідність до чинних Правил, шляхом викладення його та додатків до нього з відповідними змінами і доповненнями в редакції додатку № 1 до додаткової угоди (в редакції від 02.12.2011року).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з дозволеною потужністю 13 156,1 кВт. (70,0 кВт. резерв), а відповідач (споживачу) оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами договору та додатками до нього.

Згідно п. 4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442 (далі Правила) встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів передбачених договорами.

Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену йому відповідно до умов договору.

Пунктом 4.6 Правил передбачено, що постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт. год. та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводиться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.4 договору визначено, що години контролю максимуму навантажень енергосистеми доводяться постачальником до відома споживача письмовими повідомленнями.

Суд першої інстанції у своєму рішенні правильно зазначив, що в матеріалах справи наявне повідомлення № 458 від 18 серпня 2011 року, яке підтверджує, що на виконання вищезазначених вимог Правил та договору позивач передав представнику відповідача повідомлення № 458 18 серпня 2011 р. з зазначенням граничних норм споживання електричної потужності на години максимуму енергосистеми для об'єкту "Завод", в тому числі на листопад 2011року, яким встановлена максимальна завантаженість зранку на рівні 1879кВт, ввечері на рівні 831 кВт. (т. 1 арк. 62).

Крім того, колегія суддів зазначає, що місцевий суд вірно встановив, що позивач повідомленням № 871 від 26.10.2011 року також повідомив відповідача про збільшення граничного рівня споживання електричної потужності на листопад 2011 року до 2354 кВт зранку та 1041 кВт ввечері (т. 1 арк. 63).

Матеріали справи свідчать, що позивачем складено акт № 116410 від 17.11.2011 року (далі акт №116410) з якого вбачається, що фактична споживана відповідачем потужність електричної енергії в вечірні години становить 1736 кВт, що на 695 кВт перевищує узгоджений повідомленням № 871 від 26.10.2011року граничний рівень потужності. Даний акт складено двома уповноваженими особами позивача Баклановим В.В. та Шестопалько В.В., що підтверджується їх підписами, також в акті №116410 зазначено, що при складані акту №116410 був присутній головний енергетик відповідача (споживача), проте його підпис у акті №116410 відсутній , позначки (запису) про відмову ним від підписання цього акту теж немає.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що оскільки відмова представника відповідача від підписання акту засвідчена підписами двох представників постачальника електричної енергії, як того і вимагає пункт 4.4 договору № 30 від 19.01.2004 року, а тому відповідно до абзацу 3 пункту 4.4 договору акт № 116410 від 17.11.2011 року вважається дійсним , що є підставою сплатити для сплати відповідачем вартості використаної електричної енергії в подвійному розмірі.

Скаржник в апеляційній скарзі з цією позицією суду першої інстанції не погоджується та вважає, що місцевий суд в даній частині дійшов помилкового висновку, зазначивши, що даний акт складено у відповідності до вимог ПКЕЕ та договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції, також з позицією місцевого господарського суду погодитись не може, оскільки абзацом 3 п. 4.4 договору визначено, що у разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо на місці складення підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Зазначені умови договору кореспондуються з приписами п.п. 4 п. 3.4 Правил у якому передбачено, що у разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд в порушенням норм чинного законодавства дійшов висновку щодо визнання акту № 116410 дійсним, оскільки в акті № 116410 відсутня позначка про відмову від підписання акту уповноваженою особою відповідача, крім того даний акт підписано лише двома уповноваженими особами позивача, а відтак вважати акт № 116410 дійсним не можливо і відповідно його не можна враховувати як доказ перевищення відповідачем граничного розміру потужності, а тому відсутні будь-які правові підстави, для стягнення з відповідача на користь позивача 19 904 грн. 80 коп. ( заборгованості за перевищення договірних величин потужності електроспоживання в листопаді 2011 року.)

За таких обставин рішення місцевого суду в цієї частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні цієї вимог.

Переглядаючи згідно вимог ст. 101 ГПК України справу повторно та в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у в апеляційній скарзі, колегія суддів встановила наступне.

З наявного у матеріалах справи акту № 116521 від 20.01.2012 року вбачається, що його складено в присутності трьох уповноважених представників позивача та одного уповноваженого представника відповідача. Також з акту № 116521 від 20.01.2012 року вбачається позначка відповідача про відмову від підписання зазначеного акту, крім того представники позивача акт № 116521 від 20.01.2012 року не підписали.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні послався на те, що акт №116521 від 20.01.2012 року представник відповідача відмовився підписати, а зі сторони позивача він підписаний лише одним представником із трьох, якими здійснювалася перевірка. Таким чином, оскільки факт відмови представника відповідача від підписання акту засвідчено лише одним, а не трьома представниками позивача, як цього вимагає пункт 4.4 договору, зазначений акт судом не може визнаватися дійсним.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що місцевий господарський зробив вмотивований висновок, що вказаний акт не можна враховувати як доказ перевищення відповідачем граничного розміру потужності і відповідно обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог про стягнення 25145 грн. 92 коп. (заборгованості за перевищення договірних величин потужності електроспоживання в січні 2012 року).

Слід зазначити, що позивач не оспорив рішення суду першої інстанції в цієї частині в апеляційному порядку, тобто фактично погодився з цим висновком.

Враховуючи викладене апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог, скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цієї частині.

Приймаючи до уваги що апеляційна скарга задовольняється в повному обсягу з позивача на користь скаржника підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за розгляд скарги.

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" - задовольнити.

2) Рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.2013 р. по справі № 5024/1679/2012, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 19904, грн. 80 коп. та 711грн.13 коп. судового збору - скасувати і в задоволенні цих вимог відмовити.

В решті частині рішення суду Херсонської області від 31.01.2013 р. по справі № 5024/1679/2012, залишити без змін.

3) Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" 860 грн. 25 коп - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги..

4) Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 09.04.2013 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.