Постанова № 30524324, 08.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа № 5015/1512/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Филистин А.

за участю представників:

від позивача: Блажевський П.І.;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд", м. Львів, б/н від 08.02.2013р. (вх. №327 від 19.02.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2013р.

у справі №5015/1512/12, суддя Пазичев В.М.

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект", м. Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд", м. Львів

про спонукання до виконання умов мирової угоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2012 року по справі №5015/1512/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року, позов Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" задоволено, присуджено до стягнення з ЗАТ Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" на користь позивача 70 000 грн. боргу та 7000 грн. штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012 року вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області. При цьому, ВГСУ зазначено, що суди обох інстанцій не звернули уваги на те, що відповідно до умов мирової угоди, умови попереднього договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна визначаються позивачем. У вимогах, які надсилались позивачем відповідачу відсутні умови, на яких повинен бути укладений попередній договір.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2013р. у справі № 5015/1512/12 (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) вирішено спонукати ЗАТ "Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" (79035, м. Львів, вул. Зелена. 238, р/р 26003006199001 в ЛРУ АТ "Індекс-банк", МФО 325279) до виконання умов мирової угоди, укладеної між МНВАП "Авіокон проект" (79035, м. Львів, вул. Січинського. 7, р/р 26001012512 в ПЛФ ВАТ "Кредобанк", МФО 325365, ЄДРПОУ 23958467, ІП №239584613049) та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" від 25.05.2010р., шляхом стягнення коштів у розмірі 77 000,00 (сімдесят сім тисяч) грн. основного боргу та 1609 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень) 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у даній справі та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на ту обставину, що відповідно до умов мирової угоди, умови попереднього договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна визначаються позивачем. У вимогах, які надсилались позивачем відповідачу відсутні умови, на яких повинен бути укладений попередній договір. А сам проект попереднього договору надісланий позивачем лише 15.01.2013р., тобто в процесі розгляду справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2013р.

На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2013р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Ухвалою суду від 11.03.2013р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08.04.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням голови суду від 08.04.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бонк Т.Б., яка перебуває у відпустці, введено суддю Костів Т.С.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Відповідач в судове засідання, призначене на 08.04.2013р., участі свого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 860, 25 грн. не подав.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2013р. у справі № 5015/1512/12 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарським судом Львівської області від 27.05.2010р. по справі № 15/16 (а.с. 130, т. І) затверджено мирову угоду, укладену між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацію підприємств "Авіокон проект" (далі по тексту угоди - Сторона 1, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Проектно-будівельним об'єднанням "Львівміськбуд" (далі по тексту угоди - Сторона 2, відповідач). Провадження у справі припинено.

Відповідно до зазначеної вище Угоди, сторони погодили, що Сторона 1, за умов належного, своєчасного і добровільного виконання умов даної мирової угоди Стороною 2, відмовляється від позовних вимог про:

- визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1., 1.4. попереднього договору, укладеного 03.09.2008 р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_4 за реєстраційним № 3465, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 ГК України;

- розірвання попереднього договору, укладеного 03.09.2008 р. між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 за реєстр. № 3465; стягнення з ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" на користь МНВАП "Авіокон проект" безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 70 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Угоди, відповідач зобов'язується:

- у термін до 30 червня 2010 року укласти зі Стороною 1 попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються Стороною 1 і повинні відповідати положенням даної мирової угоди.

Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе відповідач;

- у термін до 30 червня 2011 року укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Продаж даного об'єкта повинен бути здійснений відповідачем за ціною 70 000,00 (сімдесят тисяч) грн. Сторони погодили, що дана сума повністю сплачена Стороною 1 відповідно до платіжного доручення № 3135 від 14.10.2008 р. Зміна ціни об'єкта, що продається, в сторону збільшення не допускається. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією договору купівлі-продажу несе позивач;

- у термін до 31 липня 2011 року передати проданий об'єкт нерухомого майна (місце № 1 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові) Стороні 1 по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути придатним для його вільного використання позивачем;

- у термін до 31 липня 2011 року не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім Сторони 1, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо).

У п. 4.1. Угоди, Сторони дійшли згоди в тому, що обов'язки, покладені на них цією угодою, повинні виконуватись вчасно, добросовісно та належним чином; за прострочення укладення попереднього чи основного договору купівлі-продажу, передбачених п.2.2. даної мирової угоди, що сталось з вини Сторони 2, чи відмову Сторони 2 з будь-яких підстав від укладення попереднього чи основного договору купівлі-продажу, передбачених п.2.2. даної мирової угоди, Сторона 2 повертає Стороні 1 на її вимогу 70000,00 грн., а також сплачує штраф у розмірі 10 % від даної суми, що становить 7000,00 грн.

З огляду на те, що ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" умови вищезазначеної мирової угоди не виконало, Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" звернулась до Господарського суду Львівської області за захистом свого порушеного права, зокрема, спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди шляхом стягнення грошової суми у зв'язку з невиконанням мирової угоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Укладення сторонами у справі мирової угоди, яка була затверджена судом, є підставою для виникнення між ними цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст.ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів сторони є примусове виконання обов'язку в натурі.

Мирова угода сторін, за своєю правовою природою, є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами і який не призводить до вирішення спору по суті. Така угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і виконується, як правило, добровільно. В іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового її виконання, оскільки є судовим актом, для якого передбачено особливий порядок його виконання.

Так, відповідно до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.5.1. мирової угоди дана угода вступає в силу з моменту затвердження її господарським судом Львівської області, відповідно з 27.05.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу вимогу про виконання умов мирової угоди, вих. № 121 від 24.02.2010р. (а.с. 11, т. І) та вимогу про сплату заборгованості, вих. № 65 від 07.02.2012р. (а.с. 15, т. І), які залишені останнім без відповіді та без задоволення.

Судом встановлено, що на момент подання позовної заяви умови, передбачені мировою угодою, відповідачем не виконано, що останнім не заперечується.

В ході розгляду справи місцевим господарським судом, 10.01.2013 року представник позивача передав представнику відповідача проект попереднього договору купівлі-продажу об'єкта продажу нерухомого майна, зазначеного у мировій угоді (під розписку) та докази надіслання вказаного проекту попереднього договору на адресу відповідача, доказом чого є поштовий фіскальний чек №4144 від 10.01.2013 року.

Згідно частини 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Відповідно до правової позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у постанові № 18 від 26.12.2011р., наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої ст.17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Слід зазначити, що позивач звертався до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання ухвали суду від 27.05.2010 року по справі № 15/16. Однак, постановою державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ №35050714 в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання було відмовлено у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутні місцезнаходження боржника, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача і боржника, дата набрання законної сили рішення та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи із цього, твердження відповідача щодо ухилення від звернення позивача до Державної виконавчої служби із заявою на примусове виконання судового рішення є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо посилання скаржника на те, що згідно умов мирової угоди, укладеної між сторонами та затвердженої судом у справі №15/16, відповідач зобов'язувався укласти до 30.06.2010 року з позивачем попередній договір купівлі-продажу об'єкта, проте, позивач проекту попереднього договору купівлі-продажу на адресу відповідача не надсилав, слід зазначити наступне:

Умовами мирової угоди, укладеної сторонами та затвердженої судом у справі №15/16, встановлено предмет попереднього та основного договорів, визначено ціну, за яку повинен бути здійснений продаж об'єкта. Зазначено, що кошти в сумі 70 000 грн. повністю сплачені Стороною -1 (позивач) згідно платіжного доручення № 3135 від 14.10.2008р. та що зміна ціни об'єкта, що продається, в сторону збільшення не допускається.

Відтак, попередній договір не міг бути укладений на умовах, інших, аніж ті, що наведені у мировій угоді.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п. 2.2. мирової угоди саме Сторона-2 (відповідач) взяла на себе обов'язок укласти зі Стороною 1 попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна з визначенням строку виконання такого обов'язку - до 30.06.2010р.

Відповідно ж до ч. 2 п. 2.2. мирової угоди Сторона-2 (відповідач) взяла на себе обов'язок укласти зі Стороною 1 договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна з визначенням строку виконання такого обов'язку - до 30.06.2011р.

З врахуванням цього, твердження скаржника про те, що пунктом 2.2. мирової угоди визначено обов'язок Сторони -1 по оформленню попереднього договору, судова колегія вважає безпідставними.

Слід зазначити й про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідач, як зобов'язана сторона, у строк до 30.06.2010р. звертався до позивача з пропозицією чи з вимогою про укладення попереднього договору.

Відтак, враховуючи те, що ЗАТ проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" умов мирової угоди, затвердженої судом, не виконало, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про спонукання ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" до виконання умов мирової угоди, укладеної між МНВАП "Авіокон проект" та ЗАТ "Львівміськбуд" від 27.05.2010 року шляхом стягнення коштів у розмірі 77000 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п. 1) п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

У відповідності до п.п.4) п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року призначено справу до розгляду та за клопотанням скаржника (відповідача) відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 860, 25 грн. до ухвалення судового рішення по справі №5015/1512/12.

Враховуючи наведене вище, з ЗАТ ПБО "Львівміськбуд", за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року по справі №5015/1512/12, слід стягнути 860, 25 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року по справі №5015/1512/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з ЗАТ "Проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд" (79035, м. Львів, вул. Зелена. 238, р/р 26003006199001 в ЛРУ АТ "Індекс-банк", МФО 325279) в доход державного бюджету 860, 25 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 8 квітня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Костів Т.С.