Рішення № 30524286, 27.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р. Справа № 911/412/13-г

за позовом відкритого акціонерного товариства «Київметалопром», смт. Калинівка

Васильківського району Київської області,

до відповідача комунального підприємства Васильківської районної ради «Васильківрайкомунгосп»,

с. Іванковичі Васильківського району Київської області,

про зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - відкрите акціонерне товариство «Київметалопром», смт. Калинівка Васильківського району, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.01.2013р. б/н до відповідача - комунального підприємства Васильківської районної ради «Васильківрайкомунгосп», с. Іванковичі Васильківського району, в якому просить суд зобов'язати відповідача: 1) підписати акти про повернення позивачу спецтехніки - бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, та 2) повернути позивачу правовстановлюючий документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов Договору від 13.10.2010р. №1 на надання оренди спецтехніки та згідно акту прийому - передачі в оренду спецзасобу від 13.10.2010р., позивачем надано відповідачу в оренду бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ. У зв'язку із систематичною несплатою відповідачем грошових коштів за оренду спецзасобу, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відмову від договору, в якому просив відповідача підписати акт про повернення спецтехніки, а також повернути документацію на спецтехніку. Як твердить позивач, орендована спецтехніка орендарем повернута, однак орендар ухиляється від підписання акту про повернення спецтехніки та повернення правовстановлюючих документів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача в примусовому порядку підписати акт про повернення спецзасобу та повернути правовстановлюючі документи на спецзасіб.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2013р. порушено провадження у справі №911/412/13-г та призначено справу до розгляду.

В судових засіданнях представник позивача подав витребувані судом документи та пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судові засідання 20.02.2013р., 13.03.2013р. та 27.03.2013р. не з'явився, вимоги ухвал суду від 05.02.2013р., від 20.02.2013р. та від 13.03.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення в судові засідання суд належним чином не повідомив.

В судове засідання 27.03.2013р. представники позивача та відповідача не з'явились, про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомили.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Київметалопром», смт. Калинівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ВАТ «Київметалопром»), до відповідача - комунального підприємства Васильківської районної ради «Васильківрайкомунгосп», с. Іванковичі Васильківського району Київської області (далі по тексту - КП «Васильківрайкомунгосп»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина перша ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 13.10.2010р. між КП «Васильківрайкомунгосп» (орендар) та ВАТ «Київметалопром» (орендодавець) Договір №1 на надання оренди спецтехніки (далі - Договір), згідно якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, 1980 року випуску, шасі (рама) №PR731CV-1142СМ-1142, зареєстрований 09.06.2008р. в Долинській ІДНТ (далі - спецзасіб), а орендар зобов'язується прийняти спецзасіб в оренду та сплачувати орендну плату у порядку та на умовах даного Договору. Відповідно до умов Договору:

- орендодавець зобов'язаний передати спецзасіб не пізніше 7 днів з моменту підписання даного Договору та підписати зі свого боку акт прийому - передачі в оренду спецзасобу (підп. 2.1.2. Договору);

- орендар зобов'язаний забезпечувати збереження документів, які отримані від орендодавця під час оренди спецзасобу (підп. 2.2.1. Договору);

- початок оренди проводиться після надання орендарю всієї необхідної документації та акту прийому - передачі спецзасобу. Будівельна техніка передається в оренду строком до 31.12.2010р. (п. 4.1. Договору);

- орендар здійснює належним чином оплату на користь орендодавця відповідно до умов цього Договору та акту прийому - передачі (п. 5.1. Договору);

- вартість оренди складає 12,00 грн. на місяць (п. 5.2. Договору);

- цей Договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.2. Договору).

Як встановлено судом, відповідно до Договору купівлі - продажу екскаватора №09/06/08 від 10.06.2008р., власником бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655 АТ, є позивач - ВАТ «Київметалопром».

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу. Відповідно до частини шостої ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно ст. 798 ЦК України предметом договору найму (оренди) транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо; договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує; сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Підпунктом 2.1.2 Договору встановлено, що орендодавець (позивач) зобов'язаний передати спецзасіб не пізніше 7 днів з моменту підписання Договору та підписати зі свого боку акт прийому - передачі в оренду спецзасобу. Початок оренди спецзасобу починається після надання орендарю всієї необхідної документації та акту прийому - передачі спецзасобу (п. 4.1. Договору).

Так, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту прийому - передачі від 13.10.2010р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду спецзасіб - бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до розділу 5 Договору орендар здійснює сплату на користь орендодавця орендної плати відповідно до умов Договору та акту приймання - передачі. Вартість оренди складає 12,00 грн. на місяць. Розрахунок проводиться шляхом перерахунку зазначеної суми на рахунок орендодавця.

Як стверджує позивач, в порушення розділу 5 Договору, відповідач - КП «Васильківрайкомунгосп» свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів за оренду спецзасобу належним чином не виконував.

Відповідно до частини другої ст. 763 ЦК України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

У зв'язку із несплатою відповідачем орендних платежів орендар скористався наданим ст. 782 ЦК України правом на відмову від Договору та надіслав відповідачу повідомлення від 19.09.2011р. №01-142 про відмову від Договору від 13.10.2010р. №1 на надання оренди спецтехніки, в якому звернувся до відповідача з вимогою направити 21.09.2011р. представника КП «Васильківрайкомунгосп» для підписання актів про повернення спецтехніки та повернути документацію на спецтехніку. Зазначене повідомлення було отримано представником відповідача 19.09.2011р., про що свідчить підпис заступника директора комунального підприємства.

Стаття 782 ЦК України надає право орендодавцю не завертатися до суду за розірваннями договору оренди, а відмовитися від договору оренди, якщо орендодавець протягом 3-х місяців підряд не вносить орендну плату, при цьому орендні правовідносини припиняються з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Частиною другою ст. 782 ЦК України передбачено, що при відмові від договору найму договір вважається розірваним. Наслідком, як відмови сторони від договору, так і розірвання договору, є припинення договірних зобов'язань між сторонами.

За таких обставин, судом встановлено, що спірний Договір припинив свою дію 19.09.2011р., тобто з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору оренди.

Відповідно до положень частини першої ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, з моменту припинення договірних відносин у орендаря виник обов'язок повернути об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, або у стані, який зазначено в договорі.

Відповідно до частини другої ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до твердження позивача та, як вбачається з поданої суду довідки від 27.02.2013р. №01-416 ВАТ «Київметалопром», станом на 27.02.2013р. бульдозер моделі Liebherr 731, інвентарний номер 84309, 27.06.2008р. датою вводу в експлуатацію, знаходиться на території підприємства позивача. Таким чином, судом встановлено, що орендований за Договором спецзасіб - бульдозер моделі Liebherr 731 був повернутий відповідачем позивачу.

Згідно положень розділу 4 Договору оренда спецзасобу починається після надання орендарю (відповідачу) всієї необхідної документації та акту прийому - передачі спецзасобу. Підпунктом 2.2.1. Договору встановлено що, орендар зобов'язаний забезпечувати збереження документів, які отримані від орендодавця під час оренди спецзасобу.

Як стверджує позивач, в порушення вимог ст. 785 ЦК України, відповідач не повернув ВАТ «Київметалопром» правовстановлюючий документ на спецзасіб, який був наданий разом із спецтехнікою, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення правовстановлюючого документу на бульдозер моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, або доказів правомірності користування свідоцтвом про реєстрацію спецзасобу суду не представив, відзив на позов не подав та доводи позивача не спростував.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи свідоцтво про реєстрацію бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування зазначеним документом у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти правовстановлюючим документом на спецзасіб, який є власністю позивача, безпідставно.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів пунктом 5 частини другої ст. 16 ЦК України передбачено примусове виконання обов'язку в натурі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо повернення свідоцтва про реєстрацію бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, переданого разом із спецзасобом за Договором від 13.10.2010р. №1 про надання в оренду спецтехніки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача підписати акт про повернення спецзасобу, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять копію складеного позивачем Акту про повернення без дати, підписаного лише з боку орендодавця ВАТ «Київметалпром» про те, що орендар повернув, а орендодавець прийняв спецзасіб Бульдозер Лібхер 731 моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, рік випуску 1980.

Відповідно до частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 3.2 Договору після завершення оренди орендар має надати звіт про технічний стан спецзасобу та дані про пробіг чи тонаж перевезення під час оренди.

Законом передбачено обов'язок наймодавця після припинення договору найму повернути наймодавцю орендовану річ, при цьому закон не встановлює обов'язкової процедури повернення речі, переданої в найм, виключно за актом прийому-передачі. Жодним пунктом Договору не передбачено обов'язку відповідача під час повернення орендованого бульдозеру підписувати акти повернення ВАТ «Київметалопром» спецтехніки. За таких обставин Акт повернення спецтехніки є лише додатковим доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за Договором.

Абзацом шостим ст. 6 ГК України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання вчинити дію, що не випливає з його передбачених законом або договором зобов'язань, а саме підписати акт, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення (аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15.11.2007р. у справі №6/516, від 03.10.2007р. у справі №6/8517, постановах Верховного суду України від 16.09.2008р. у справі 6/554-35/357, від 30.09.2008р. у справі 42/388)

Відповідно до частини першої ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною другою статті 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Відповідно до зазначених норм законів права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом:визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій і оперативно- господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта про повернення спецзасобу.

Слід зазначити також те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання акта про повернення, оскільки такий акт підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Враховуючи встановлення судом факту повернення відповідачем позивачу орендованого бульдозеру, який підтверджується довідкою позивача від 27.02.2013р. № 01-461 та позивачем не заперечується, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти про повернення спецзасобу не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акт про повернення не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

У пункті 39 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.29р. №01-08/163 «Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» на запитання «Чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, відмовляти в задоволенні такого позову або ж припиняти провадження у справі?» Вищим господарським судом України здійснено посилання на постанову Верховного суду України від 13.07.2004р. №10/732, згідно з якою суд дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

За таких обставин вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акти про повернення орендованої спецтехніки позивачу задоволенню не підлягає.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про зобов'язання відповідача - комунальне підприємство Васильківської районної ради «Васильківрайкомунгосп» повернути позивачу - відкритому акціонерному товариству «Київметалопром» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, та відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст.ст. 15, 16, 387, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 599, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 629, 762, ч. 2 ст. 763, ст. 782, ч. 1 ст. 785, ст. 798 Цивільного кодексу України , ст. ст. 6, 20, ч. 1 ст. 173, ст. 174, п. 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Київметалопром» до комунального підприємства Васильківської районної ради «Васильківрайкомунгосп» задовольнити частково.

2. Зобов'язати комунальне підприємство «Васильківрайкомунгосп» Васильківської районної ради (08632, Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 369000766) повернути відкритому акціонерному товариству «Київметалопром» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, буд. 7, код ЄДРПУ 02138895) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - бульдозеру моделі Liebherr 731, державний номер 02655АТ, рік випуску 1980, шасі (рама) № PR 731 СМ-1142, переданого за Договором від 13.10.2010р. №1 на надання оренди спецтехніки.

3. Стягнути з комунального підприємства «Васильківрайкомунгосп» Васильківської районної ради (08632, Київська обл., Васильківський р-н, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 369000766)

на користь відкритого акціонерного товариства «Київметалопром» (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, буд. 7, код ЄДРПУ 02138895)

573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 09.04.2013р.