Рішення № 30524280, 06.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 911/91/14/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Грибук В. Ю. (довіреність № 14/20-12-13 від 14.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Іванків", с. Іванків, Бориспільський район

про стягнення 109 703, 38 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДПАТ „НАК „Украгролізинг" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Агрофірма „Іванків" про стягнення 104 853, 83 грн. основної заборгованості, 4 039, 45 грн. пені, 810, 10 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2013 р. порушено провадження у справі № 911/91/14/13-г за позовом ДПАТ „НАК „Украгролізинг" до ТОВ Агрофірма „Іванків" про стягнення 109 703, 38 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.01.2013 р.

30.01.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 505/08 від 30.01.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

30.01.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.02.2013 р.

13.02.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.03.2013 р.

06.03.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р., згідно умов п. 1.1. якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно п. 2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу наумовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1904.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що зa користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10, 0 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок лізингодавця:

- попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного Договору;

Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: по одному відсотку протягом перших семи чергових лізингових платежів.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців здати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів".

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

Згідно додатку № 1 до договору - Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу предметом лізингу є Комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (953 х 1 050, 00), постачальником якого є ЗАТ „Тенго"; строк лізингу - 7 років; вартість предмету лізингу - 1 000 650, 00 грн.; попередній лізинговий платіж - 100 065, 00 грн.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 2 до договору - Графік сплати лізингових платежів.

21.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки, згідно якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв відповідно до договору фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р. предмет лізингу, а саме Комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (953 х 1 050, 00), вартістю - 1 000 650, 00 грн.

На виконання умов договору відповідачем 28.02.2012 р. було виконано свій обов'язок по сплаті попереднього лізингового платежу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 100 065, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 30.05.2012 р. на суму 100 065, 00 грн., наявною у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у лізинг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізинг", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 цього ж кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною першою ст. 16 цього ж закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо сплати першого лізингового платежу у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 104 853, 83 грн., що підтверджується договором фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р. та додатками до нього, актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21.03.2012 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 104 853, 83 грн. за договором фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором фінансового лізингу № 10-12-9 ств-пл/61 від 22.02.2012 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів з 22.09.2012 р. по 24.12.2012 р. всього на загальну суму 4 039, 45 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 4 039, 45 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів з 22.09.2012 р. по 24.12.2012 р. всього на загальну суму 810, 10 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 810, 10 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Іванків" (ідентифікаційний код 31598621) на користь Державного Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (ідентифікаційний код 30401456) 104 853 (сто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 83 (вісімдесят три) коп. основної заборгованості, 4 039 (чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 45 (сорок п'ять) коп. пені, 810 (вісімсот десять) грн. 10 (десять) коп. 3 % річних та судові витрати 2 194 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 07 (сім) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

08 квітня 2013 р.