Постанова № 30521822, 02.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа №805/597/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання нечинним рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.05.2012р. № 0007411740, -

від позивача: Козачок В.І. - за дов. від 25 грудня 2012 року

від відповідача: Лапшенкова Я.В. - за дов. від 11 січня 2013 року;

Манойлової Н.А. - за дов. від 13 березня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання нечинним рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.05.2012р. № 0007411740.

Позивачем надано до суду заяву про уточення позовних вимог, в якій він просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.05.2012р. № 0007411740.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Вважає, що відповідачем на порушення вказаної норми було визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб більше ніж за 10 років.

Позивач вказує, що відповідачем було застосовано до нього штрафну санкцію за приписами ст. 127 Податкового кодексу України, за якою нараховується штрафна санкція за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, однак, жодного порушення, передбаченого вказаною статтею позивачем не було вчинено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, надали суду письмові заперечення, в яких вказано, що податкові зобов'язання було ним визначено за період 2011 - 2012 років, що підтверджується актом перевірки.

Посилаються на п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідно до якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Вважає, що оскільки у позивача наявна заборгованість по заробітній платі та сплаті податку на доходи фізичних осіб, таку заборгованість по сплаті податку позивач повинен перерахувати до бюджету.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок» зареєстроване як юридична особа Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, включене до ЄДРПОУ за номером 05422987 (арк. справи 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 37 - 39) Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з найманими особами та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 80.1, 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, передбачено здійснення фактичної перевірки платника податків. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявний наказ на проведення перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 24.04.2012р. № 172, який вручено під підпис головному бухгалтеру Калмиковій О.С. разом з направленнями на перевірку від 25.04.2012р. № 155, 156 (арк. справи 40 - 41, 44).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 27.04.2012р., тривалістю 10 діб ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено фактичну перевірку Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок» та складено акт про результати перевірки від 07.05.2012р. № 66/17-1/03444973 (арк. справи 37 - 39).

За результатами перевірки керівником податкового органу 22.05.2012р. згідно із п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007411740, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 291 541,01 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 72 885,25 грн. (арк. справи 7).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби у Донецькій області. Рішенням ДПС у Донецькій області від 09.07.2012р. № 9869/10/10-210-5 скаргу платника податків залишено без розгляду. Вказане рішення було оскаржено в судовому порядку та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2012р. у справі № 2а/0570/9722/2012 позовні вимоги позивача задоволені, скасовано вищевказане рішення податкового органу.

Рішенням ДПС у Донецькій області від 05.11.2012р. № 17425/10/10-5-12-5 розглянуто скаргу платника податків та залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скарга залишена без задоволення.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою питання дотримання роботодавцем законодавства щодо виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за період з 01.03.2011р. по 01.05.2012р. встановлено, що станом на 01.05.2012р. заборгованість по заробі\тній платі складає 305 436,20 грн., у т.ч. за період: листопад 2011р. 2 731,17 грн., грудень 2011р. - 15 304,14 грн., січень 2012р. 71 301,98 грн., лютий 2012р. 102 062,39 грн., березень 2012р. - 114 036,52 грн.

Станом на 01.05.2011р. заборгованість по податку з доходів фізичних осіб складає 291 541,01 грн., у т.ч. за період: квітень 2011р. - 7 137,38 грн., травень 2011р. - 24 870,72 грн., червень 2011р. - 25 365,38 грн., липень 2011р. - 25 159,37 грн., серпень 2011р. 25 134,17 грн., вересень 2011р. - 18 516,61 грн., жовтень 2011р. - 30 292,85 грн., листопад 2011р. - 24 731,83 грн., грудень 2011р. - 32 928,33 грн., січень 2012р. - 24 818,72 грн., лютий 2012р. - 25 260,16 грн., березень 2012р. - 27 325,49 грн.

Перевіркою своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб встановлено перерахування податку в день видачі заробітної плати робітникам пропорційно фактично виданої заробітної плати, але у зв'язку з тим, що заробітна плата виплачувалась не у повному обсязі, має місце заборгованість по податку з доходів фізичних осібу кожному місяці періоду, що перевірявся, чим порушено п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України - не в повному обсязі та несвоєчасно перераховано податок до бюджету під час виплати доходів у вигляді заробітної плати робітникам підприємства у 2011 - 2012 роках в розмірі 291 541,01 грн.

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобов'язання та визначено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб є доведення правомірності визначення податковим органом суми податку з доходів фізичних осіб та порушення позивачем приписів п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Так, судом встановлено, що законодавство, в даних правовідносинах слід застосовувати з урахуванням принципу дії закону у часі.

Починаючи з 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс Укаїни, відповідно до ст. 168 якого було закріплено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами Податкового кодексу України, до внесення до нього змін Законом України № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011р., не був встановлений граничний термін сплати зазначеного податку, а отже у періоді з 01.04.2011р. по 06.08.2011 року (дата з якої зазначені зміни стали чинними) порушень з боку позивача строків сплати податку не було, а отже, податкове зобов'язання та сума штрафної санкції застосовані відповідачем неправомірно.

Разом з тим, Законом України № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», було доповнено статтю 168 Податкового кодексу України підпунктом 168.1.5, яким визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, починаючи з 06.08.2011р. по березень 2012р. позивачем був порушений місячний термін для сплати податку, а отже, за цей період відповідач правомірно донарахував податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та застосував до позивача штраф у відповідності до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вбачається з акту фактичної перевірки (арк. справи 38) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за період з квітня 2011р. по березень 2012р. складає - 291 541,01 грн. З цієї суми слід відняти 82 532,85 грн. (сума податку за період з квітня 2011 року по липень 2011 року включно) = 209 008,16 грн. (за період з серпня 2011р. по березень 2012р.).

25 відсотків від цієї суми (209 008,16 грн.) складає - 52 252,04 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірно позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 209 008,16 грн. (за період з серпня 2011р. по березень 2012р.) та застосовано штрафну санкцію в сумі - 52 252,04 грн.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним в розмірі 82 532,85 грн. в частині донарахування податкового зобов'язання та в розмірі 20 633,21 грн. в частині донарахування штрафної санкції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що податковий орган неправомірно не списав суму безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, оскільки, позивачем не надано до суду будь-яких відомостей про те, що він звертався з вказаним питанням до податкового орагну, або податкоим органом було відмовлено йому в списанні такого податкового боргу. Відповідачем факт такого звернення до нього з вказаним питанням в судовому засіданні заперечувався.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні частково не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.05.2012р. № 0007411740 - задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.05.2012р. № 0007411740 в розмірі 82 532,85 грн. в частині донарахування податкового зобов'язання та в розмірі 20 633,21 грн. в частині донарахування штрафної санкції.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» в особі філії «Донецький ВЕТВЗ» ДП «Укрдорзв'язок» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 05 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.