Рішення № 30521793, 04.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/518/13-ц Провадження № 22-ц/795/830/2013 Головуючий у I інстанції - Логвіна Т. В. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.

суддів: Мамонової О.Є., Шемець Н.В.

при секретарі: Летуті Ю.М.

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, представника відповідача за довіреністю ОСОБА_4 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 4 495 грн. 44 коп. матеріальних збитків та 3 000 грн. моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП, яке мало місце 11.07.2010 року в м. Чернігові з вини ОСОБА_6

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 подав до суду заву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд винести рішення про стягнення коштів на відшкодування шкоди з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_5, а ОСОБА_6, особу винну в ДТП, просив залучити до участі у справі в якості третьої особи.

Протокольною ухвалою суду від 28.11.2012 року процесуальний статус ОСОБА_6 було змінено з відповідача на третю особу на стороні відповідача. яка не заявляє самостійних вимог.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 4 495,44 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про судові витрати. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Протокольна ухвала суду від 28.11.2012 року щодо зміни процесуального статусу ОСОБА_6 з відповідача на третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, в апеляційному порядку не оскаржується, а тому з врахуванням положень ст. 303 ЦПК України зазначена ухвала суду не є предметом апеляційного розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення суду Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2012 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що позов було пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки особою винною в дорожньо-транспортній пригоді є третя особа по справі.

На думку апелянта, суд безпідставно стягнув з нього на користь позивача 4495,44 грн. матеріальної шкоди, оскільки згідно п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду життю, здоров'ю, майну третьої особи відшкодовує страховик відповідно до лімітів відповідальності. Також вказує, що при обрахуванні матеріальної шкоди завданої відповідачу суд в порушення вищевказаного закону виходив з вартості відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 11.07.2010 року, в м. Чернігові, на перехресті вулиць Одинцова та Г. Полуботка, ОСОБА_6, керуючи автомобілем „Мітсубісі Кольт", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі, не надала переваги в русі автомобілю „ВАЗ-2109", д.н.з. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого сталося зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а також було пошкоджено транспортні засоби.

Згідно висновку № 368 автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 29 липня 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ-2109", д.н.з. НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих в результаті ДТП 11.07.2010 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складових частин, станом на час проведення дослідження - 9 092 грн. 50 коп.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.08.2010 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що цивільно - правову відповідальність за завдану шкоду повинен нести власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_5

Проте такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, виходячи з аналізу ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом у момент вчинення ДТП, а покладення цивільно -правової відповідальності на власника джерела підвищеної небезпеки можливо лише за наявності недбалості власника такого джерела, що призвело до неправомірного заволодіння транспортним засобом.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу „Мітсубісі Кольт", д.н.з. НОМЕР_1 власником автомобіля є ОСОБА_5 (а.с. 70), але згідно запису в особливих відмітках право керування даним транспортним засобом закріплено також і за ОСОБА_6

За таких обставин, оскільки ОСОБА_6 на момент вчинення ДТП на законних підставах була володільцем джерела підвищеної небезпеки і шкоди завдано внаслідок її винних дій, то покладення цивільно - правової відповідальності на власника джерела підвищеної відповідальності не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_6 шкоду було завдано під час дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ВЕ -5030222 від 02.06.2010 року, а в силу ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує оцінену шкоду заподіяну внаслідок дорожньо -транспортної пригоди в межах ліміту відповідальності.

За викладених обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_5

Виходячи з особливостей розгляду справи апеляційним судом, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на ухвалення у справі рішення щодо страхової компанії, яка не брала участі у справі, а також і щодо винної в ДТП особи - ОСОБА_6, процесуальний статус якої за заявою позивача протокольною ухвалою суду від 28.11.2012 року було змінено з відповідача на третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3, 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: